https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Stewie&feedformat=atomWiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]2024-03-28T11:40:36ZВнесок користувачаMediaWiki 1.30.0https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14694Специфікація2012-04-20T20:03:06Z<p>Stewie: /* Специфікація виробів при плазовому методі виробництва */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі проектування==<br />
<br />
'''Плазовий метод проектування''' - це такий метод проектування, при якому розробляється достатня кількість перетинів (плазів) деталі для повного розуміння її будови і легкої можливості побудови будь-якого іншого перетину даної деталі. Його найчастіше використовували при побудові великогабаритних корпусних деталей (корпуси кораблів, літаків і т.п.) до розвитку САПР.<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
#[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
#[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68: Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
#[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
#[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
#[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
#[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
#[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
#[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]<br />
#[http://www.complexdoc.ru/pdf/%D0%93%D0%9E%D0%A1%D0%A2%202.419-68/gost_2.419-68.pdf ГОСТ 2.419-68: Правила выполнения документации при плазовом методе производства]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14692Специфікація2012-04-20T07:12:50Z<p>Stewie: /* Специфікація виробів при плазовому методі виробництва */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
'''Плазовий метод проектування''' - це такий метод проектування, при якому розробляється достатня кількість перетинів (плазів) деталі для повного розуміння її будови і легкої можливості побудови будь-якого іншого перетину даної деталі. Його найчастіше використовували при побудові великогабаритних корпусних деталей (корпуси кораблів, літаків і т.п.) до розвитку САПР.<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
#[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
#[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68: Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
#[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
#[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
#[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
#[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
#[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
#[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]<br />
#[http://www.complexdoc.ru/pdf/%D0%93%D0%9E%D0%A1%D0%A2%202.419-68/gost_2.419-68.pdf ГОСТ 2.419-68: Правила выполнения документации при плазовом методе производства]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14691Специфікація2012-04-20T07:11:00Z<p>Stewie: /* Специфікація виробів при плазовому методі виробництва */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
'''Плазовий метод проектування''' - це такий метод проектування, при якому розробляється достатня кількість перетинів (плазів) деталі для повного розуміння її будлови і легкої можливості побудови будь-якого іншого перетину даної деталі. Його найчастіше використовували при побудові великогабаритних корпусних деталей (корпуси кораблів, літаків і т.п.) до розвитку САПР.<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
#[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
#[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68: Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
#[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
#[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
#[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
#[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
#[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
#[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]<br />
#[http://www.complexdoc.ru/pdf/%D0%93%D0%9E%D0%A1%D0%A2%202.419-68/gost_2.419-68.pdf ГОСТ 2.419-68: Правила выполнения документации при плазовом методе производства]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14690Специфікація2012-04-20T07:05:14Z<p>Stewie: /* Посилання */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
#[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
#[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68: Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
#[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
#[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
#[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
#[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
#[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
#[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]<br />
#[http://www.complexdoc.ru/pdf/%D0%93%D0%9E%D0%A1%D0%A2%202.419-68/gost_2.419-68.pdf ГОСТ 2.419-68: Правила выполнения документации при плазовом методе производства]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14654Специфікація2012-04-19T20:02:55Z<p>Stewie: /* Посилання */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
#[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
#[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68: Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
#[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
#[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
#[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
#[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
#[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
#[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14653Специфікація2012-04-19T20:02:37Z<p>Stewie: /* Посилання */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
#[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
#[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
#[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68^ Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
#[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
#[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
#[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
#[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
#[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
#[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14652Специфікація2012-04-19T20:01:54Z<p>Stewie: /* Посилання */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
[http://www.yondi.ru/inner_c_article_id_453.phtm ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов]<br />
[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.106-96.pdf ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы]<br />
[http://www.arcada.com.ua/infot/free/gost/2.004-88.pdf ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ]<br />
[http://www.samrg.ru/d/31781/d/gost_2_102-68__2001.pdf ГОСТ 2.102-68^ Виды и комплектность конструкторских документов]<br />
[http://www.lab-sapr.ru/gost/2_104-68.pdf ГОСТ 2.104-68: Основные надписи]<br />
[http://www.stbgroup.ru/portals/1/docs/rst/gost/2_113_75.pdf ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы]<br />
[http://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST2.124-84.pdf ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий]<br />
[http://www.u-kon.ru/data/pages/files/file.1192776364.pdf ГОСТ 2.301-68: Форматы]<br />
[http://www.rugost.com/files/2.601-2006.pdf ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы]<br />
[http://exkavator.ru/other/files/gost/gost2.602-95.pdf ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14651Специфікація2012-04-19T19:48:29Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''<br />
<br />
==Посилання==</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14650Специфікація2012-04-19T19:47:54Z<p>Stewie: /* Специфікація виробів при плазовому методі виробництва */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 2.JPG|thumb|380px|рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 2а.JPG|thumb|380px|рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_2%D0%B0.JPG&diff=14649Файл:Форма 2а.JPG2012-04-19T19:47:32Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_2.JPG&diff=14648Файл:Форма 2.JPG2012-04-19T19:45:07Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14647Специфікація2012-04-19T19:44:45Z<p>Stewie: /* Загальні вимоги */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14646Специфікація2012-04-19T19:43:43Z<p>Stewie: /* Загальні вимоги */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
{|align="center"<br />
|-valign="top"<br />
|[[Файл:Форма 1.JPG|thumb|380px|рис. 1]]<br />
|[[Файл:Форма 1а.JPG|thumb|380px|рис. 2]]<br />
|}<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14645Специфікація2012-04-19T19:32:03Z<p>Stewie: /* Загальні вимоги */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
[[Файл:Форма 1.JPG|frame|рис. 1]]<br />
[[Файл:Форма 1а.JPG|frame|рис. 2]]<br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_1%D0%B0.JPG&diff=14644Файл:Форма 1а.JPG2012-04-19T19:31:29Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_1.JPG&diff=14643Файл:Форма 1.JPG2012-04-19T19:29:31Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14642Специфікація2012-04-19T19:23:26Z<p>Stewie: /* Специфікація виробів при плазовому методі виробництва */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==<br />
<br />
Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.<br />
<br />
У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:<br />
*В графі "Маса" вказують:<br />
**для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;<br />
**для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;<br />
*В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.<br />
''Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.''</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14641Специфікація2012-04-19T19:21:48Z<p>Stewie: /* Заповнення граф */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
Графи специфікації заповнюють наступним чином:<br />
<br />
====Формат====<br />
<br />
В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.<br />
<br />
====Зона====<br />
<br />
В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.<br />
<br />
====Позиція====<br />
<br />
В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.<br />
<br />
====Позначення====<br />
<br />
В графі "Позначення" вказують:<br />
*в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;<br />
*в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.<br />
*в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.<br />
<br />
====Найменування====<br />
<br />
В графі "Найменування" указують:<br />
*в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;<br />
*в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;<br />
*в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;<br />
*в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);<br />
*в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.<br />
''Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб:<br />
Шайби ГОСТ 18123<br />
Шайба 3<br />
Шайба 4<br />
і т.д.''<br />
<br />
====Кількість====<br />
<br />
В графі "Кол." вказують:<br />
*для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;<br />
*в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".<br />
*в розділі "Документація" графу не заповнюють;<br />
<br />
====Примітка====<br />
<br />
В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14640Специфікація2012-04-19T19:18:39Z<p>Stewie: /* Порядок заповнення розділів */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
====Документація====<br />
<br />
У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:<br />
*Документи на Специфіковані виріб;<br />
*Документи на неспеціфіціруемие складові частини.<br />
<br />
Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.<br />
<br />
====Комплекси====<br />
<br />
У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.<br />
<br />
====Стандартні вироби====<br />
<br />
В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:<br />
*Міждержавних;<br />
*Державним;<br />
*Галузевим;<br />
*Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).<br />
<br />
В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Інші вироби====<br />
<br />
В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.<br />
<br />
====Матеріали====<br />
<br />
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:<br />
*етали чорні;<br />
*Метали магнітоелектричні та феромагнітні;<br />
*Метали кольорові, благородні і рідкісні;<br />
*Кабелі, проводи й шнури;<br />
*Пластмаси та прес-матеріали;<br />
*Паперові та текстильні матеріали;<br />
*Лісоматеріали;<br />
*Гумові і шкіряні матеріали;<br />
*Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;<br />
*Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;<br />
*Інші матеріали.<br />
<br />
У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.<br />
<br />
====Комплекти====<br />
<br />
У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:<br />
*Відомість експлуатаційних документів;<br />
*Відомість документів для ремонту;<br />
*Комплект монтажних частин;<br />
*Комплект змінних частин;<br />
*Комплект запасних частин;<br />
*Комплект інструменту і приладдя;<br />
*Комплект укладань;<br />
*Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);<br />
*Упаковка.<br />
<br />
Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.<br />
<br />
Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).<br />
<br />
У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.<br />
<br />
У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:<br />
*Інструмент;<br />
*Належності;<br />
*Пристосування;<br />
*Матеріали.<br />
<br />
У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.<br />
<br />
У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.<br />
<br />
Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14639Специфікація2012-04-19T18:54:07Z<p>Stewie: /* Загальні вимоги */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
''Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14638Специфікація2012-04-19T18:51:19Z<p>Stewie: /* Загальні вимоги */</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин. <br />
<br />
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:<br />
*Документація;<br />
*Комплекси;<br />
*Складальні одиниці;<br />
*Деталі;<br />
*Стандартні вироби;<br />
*Інші вироби;<br />
*Матеріали;<br />
*Комплекти.<br />
<br />
Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».<br />
<br />
Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.<br />
<br />
Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.<br />
<br />
'''Примітка – Допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).'''<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14637Специфікація2012-04-19T18:50:12Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті<br />
<br />
==Вимоги щодо оформлення==<br />
<br />
===Загальні вимоги===<br />
<br />
===Порядок заповнення розділів===<br />
<br />
===Заповнення граф===<br />
<br />
==Специфікація виробів при плазовому методі виробництва==</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14636Специфікація2012-04-19T18:47:27Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
*підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
*контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
*додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14635Специфікація2012-04-19T18:46:59Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.<br />
<br />
==Зміст документу==<br />
<br />
Специфікація може містити:<br />
*описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації<br />
*час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд<br />
*логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу<br />
*зміст документу, якщо він довгий<br />
*відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях<br />
*важливість, область застосування специфікації та її призначення<br />
*терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації<br />
*способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик<br />
*матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)<br />
*вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)<br />
*зображення, фотографії та технічні ілюстрації<br />
*вимоги по майстерності<br />
*вимоги до сертифікаційності<br />
*вимоги по техніці безпеки<br />
*екологічні вимоги<br />
*контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи<br />
*особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації<br />
*виконання і доставка<br />
*умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик<br />
*посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу<br />
• підписи та дозволи, якщо вони необхідні<br />
• контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання<br />
• додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=14634Специфікація2012-04-19T18:45:20Z<p>Stewie: Створена сторінка: '''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю): 1. в…</p>
<hr />
<div>'''Специфікація''' – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю):<br />
1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь;<br />
2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.<br />
<br />
Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.<br />
<br />
Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=4967Передавальна функція2011-04-03T13:56:20Z<p>Stewie: /* Дискретна передавальна функція */</p>
<hr />
<div>'''Передавальна функція''' - один із способів математичного опису динамічної системи. Використовується в основному в теорії керування, комунікаційних технологіях, цифровій обробці сигналів. Являє собою диференціальний оператор, що виражає зв'язок між входом і виходом лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи й передатну функцію, можна відновити вихідний сигнал. В теорії керування передавальна функція безперервної системи являє собою відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу при нульових початкових умовах.<br />
<br />
==Лінійні стаціонарні системи==<br />
Нехай <math> u(t) \!</math> - вхідний сигнал лінійної стаціонарної системи, а <math> y(t) \!</math> - її вихідний сигнал. Тоді передавальна функція <math> W(s) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
:<math> W(s) = \frac{Y(s)} {U(s)} </math>,<br />
де <math> U(s) \!</math> та <math> Y(s) \!</math> - перетворення Лапласа сигналів <math> u(t) \!</math> та <math> y(t) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(s) = \mathcal{L}\left \{ u(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} u(t) e^{-st}\, dt </math>,<br />
<br />
: <math> Y(s) = \mathcal{L}\left \{ y(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} y(t) e^{-st}\, dt </math>.<br />
<br />
==Дискретна передавальна функція==<br />
Для дискретних та дискретно-неперервних систем вводиться поняття '''''дискретної передавальної функції'''''. Нехай <math>u(k) \!</math> - вхідий дискретний сигнал такої системи, а <math>y(k) \!</math> - її дискретний вихідний сигнал (<math>k = 0, 1, 2, \dots \!</math>). Тоді передавальна функція <math> W(z) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
: <math> W(z) = \frac{Y(z)} {U(z)} </math>,<br />
де <math> U(z) \!</math> та <math> Y(z) \!</math> - z-перетворення сигналів <math> u(k) \!</math> та <math> y(k) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(z) = \mathcal{Z}\left \{ u(k) \right \} \equiv \sum_{k=0}^\infty u(k) z^{-k} </math>,<br />
<br />
: <math> Y(z) = \mathcal{Z}\left \{ y(k) \right \} \equiv \sum_{k=0}^{\infty} y(k) z^{-k} </math>.</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=4966Передавальна функція2011-04-03T13:56:12Z<p>Stewie: /* Лінійні стаціонарні системи */</p>
<hr />
<div>'''Передавальна функція''' - один із способів математичного опису динамічної системи. Використовується в основному в теорії керування, комунікаційних технологіях, цифровій обробці сигналів. Являє собою диференціальний оператор, що виражає зв'язок між входом і виходом лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи й передатну функцію, можна відновити вихідний сигнал. В теорії керування передавальна функція безперервної системи являє собою відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу при нульових початкових умовах.<br />
<br />
==Лінійні стаціонарні системи==<br />
Нехай <math> u(t) \!</math> - вхідний сигнал лінійної стаціонарної системи, а <math> y(t) \!</math> - її вихідний сигнал. Тоді передавальна функція <math> W(s) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
:<math> W(s) = \frac{Y(s)} {U(s)} </math>,<br />
де <math> U(s) \!</math> та <math> Y(s) \!</math> - перетворення Лапласа сигналів <math> u(t) \!</math> та <math> y(t) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(s) = \mathcal{L}\left \{ u(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} u(t) e^{-st}\, dt </math>,<br />
<br />
: <math> Y(s) = \mathcal{L}\left \{ y(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} y(t) e^{-st}\, dt </math>.<br />
<br />
==Дискретна передавальна функція==<br />
Для дискретних та дискретно-неперервних систем вводиться поняття '''''дискретної передавальної функції'''''. Нехай <math>u(k) \!</math> - вхідий дискретний сигнал такої системи, а <math>y(k) \!</math> - її дискретний вихідний сигнал (<math>k = 0, 1, 2, \dots \!</math>). Тоді передавальна функція <math> W(z) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
: <math> W(z) = \frac{Y(z)} {U(z)} </math>,<br />
де <math> U(z) \!</math> та <math> Y(z) \!</math> - z-перетворення сигналів <math> u(k) \!</math> та <math> y(k) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(z) = \mathcal{Z}\left \{ u(k) \right \} \equiv \sum_{k=0}^\infty u(k) z^{-k} </math>,<br />
<br />
<br />
: <math> Y(z) = \mathcal{Z}\left \{ y(k) \right \} \equiv \sum_{k=0}^{\infty} y(k) z^{-k} </math>.</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=4965Передавальна функція2011-04-03T13:56:01Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>'''Передавальна функція''' - один із способів математичного опису динамічної системи. Використовується в основному в теорії керування, комунікаційних технологіях, цифровій обробці сигналів. Являє собою диференціальний оператор, що виражає зв'язок між входом і виходом лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи й передатну функцію, можна відновити вихідний сигнал. В теорії керування передавальна функція безперервної системи являє собою відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу при нульових початкових умовах.<br />
<br />
==Лінійні стаціонарні системи==<br />
Нехай <math> u(t) \!</math> - вхідний сигнал лінійної стаціонарної системи, а <math> y(t) \!</math> - її вихідний сигнал. Тоді передавальна функція <math> W(s) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
:<math> W(s) = \frac{Y(s)} {U(s)} </math>,<br />
де <math> U(s) \!</math> та <math> Y(s) \!</math> - перетворення Лапласа сигналів <math> u(t) \!</math> та <math> y(t) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(s) = \mathcal{L}\left \{ u(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} u(t) e^{-st}\, dt </math>,<br />
<br />
<br />
: <math> Y(s) = \mathcal{L}\left \{ y(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} y(t) e^{-st}\, dt </math>.<br />
<br />
==Дискретна передавальна функція==<br />
Для дискретних та дискретно-неперервних систем вводиться поняття '''''дискретної передавальної функції'''''. Нехай <math>u(k) \!</math> - вхідий дискретний сигнал такої системи, а <math>y(k) \!</math> - її дискретний вихідний сигнал (<math>k = 0, 1, 2, \dots \!</math>). Тоді передавальна функція <math> W(z) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
: <math> W(z) = \frac{Y(z)} {U(z)} </math>,<br />
де <math> U(z) \!</math> та <math> Y(z) \!</math> - z-перетворення сигналів <math> u(k) \!</math> та <math> y(k) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(z) = \mathcal{Z}\left \{ u(k) \right \} \equiv \sum_{k=0}^\infty u(k) z^{-k} </math>,<br />
<br />
<br />
: <math> Y(z) = \mathcal{Z}\left \{ y(k) \right \} \equiv \sum_{k=0}^{\infty} y(k) z^{-k} </math>.</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=4964Передавальна функція2011-04-03T13:50:39Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>'''Передавальна функція''' - один із способів математичного опису динамічної системи. Використовується в основному в теорії керування, комунікаційних технологіях, цифровій обробці сигналів. Являє собою диференціальний оператор, що виражає зв'язок між входом і виходом лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи й передатну функцію, можна відновити вихідний сигнал. В теорії керування передавальна функція безперервної системи являє собою відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу при нульових початкових умовах.<br />
<br />
==Лінійні стаціонарні системи==<br />
Нехай <math> u(t) \!</math> - вхідний сигнал лінійної стаціонарної системи, а <math> y(t) \!</math> - її вихідний сигнал. Тоді передавальна функція <math> W(s) \!</math> такої системи запишеться у вигляді:<br />
:<math> W(s) = \frac{Y(s)} {U(s)} </math>,<br />
де <math> U(s) \!</math> та <math> Y(s) \!</math> - перетворення Лапласа сигналів <math> u(t) \!</math> та <math> y(t) \!</math> відповідно:<br />
: <math> U(s) = \mathcal{L}\left \{ u(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} u(t) e^{-st}\, dt </math>,<br />
<br />
: <math> Y(s) = \mathcal{L}\left \{ y(t) \right \} \equiv \int\limits_{-\infty}^{\infty} y(t) e^{-st}\, dt </math>.</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=4963Передавальна функція2011-04-02T20:31:20Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>Над статтею працює ст. Цветинович Денис Олексійович<br />
<br />
'''Передавальна функція''' - один зі способів математичного опису динамічної системи. Використовується в основному в теорії керування, комунікаційних технологіях, цифровій обробці сигналів. Являє собою диференціальний оператор, що виражає зв'язок між входом і виходом лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи й передатну функцію, можна відновити вихідний сигнал. В теорії керування передавальна функція безперервної системи являє собою відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу при нульових початкових умовах.</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=4953Передавальна функція2011-03-30T18:46:24Z<p>Stewie: Створена сторінка: Над статтею працює ст. Цветинович Денис Олексійович</p>
<hr />
<div>Над статтею працює ст. Цветинович Денис Олексійович</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3521Запобіжний клапан2010-12-25T15:08:18Z<p>Stewie: /* Схеми і застосування */</p>
<hr />
<div>{{Завдання|Stewie|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}<br />
<br />
[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3600\times [Q_{1}+Q_{2}-\sum Q_{3}-Q_{4}]-\sum G_{1}\times i_{1}-D\times i_{2}-W^{AB}\times i_{W}}{i_{3}-i_{2}}+G_{K\Pi}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>Q_{1}</math> - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>Q_{2}</math> - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>Q_{2}=G_{2}\times (1-e)\times i_{4}+G_{2}\times i_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або <math>Q_{2}=G_{2}\times i^{BX}+Q_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:<math>G_{2}</math> - витрата живлення колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>e</math> – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:<math>i_{4}</math> - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску <math>P_{T}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{5}</math> - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i^{BX}</math> - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>Q_{5}</math> - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>\sum Q_{3}</math> - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>Q_{4}</math> - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>\sum G_{1}</math> - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{1}</math> - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>D</math> - витрата дистиляту в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>D=D^{H}\times \frac{G_{2}}{G_{3}}</math>;<br />
<br />
:<math>D^{H}</math> - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>G_{3}</math> - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{2}</math> - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>W^{AB}</math> - витрата кубової рідини в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>W^{AB}=G_{2}-\sum G_{1}-D</math>;<br />
<br />
:<math>i_{W}</math> - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{3}</math> - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>G_{K \Pi}</math> – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=V_{0}\times \rho _{p}\times \beta _{p}\times (T_{2}-T_{1})</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>V_{0}</math> – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>T_{1}</math> – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:<math>T_{2}</math> – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається <math>T_{2}=50^{\circ }C</math>;<br />
<br />
:<math>\rho _{p}</math> – густина рідини при <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>\beta _{p}</math> – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G_{\Pi K}=\frac{3.6\times F_{o}\times K\times (t_{C\Pi}-t_{CK})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F_{o}</math> – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:<math>K</math> – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; <math>K=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>t_{C\Pi}</math> – температура супутника;<br />
<br />
:<math>t_{CK}</math> – температура кипіння рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.5\times F_{C\Pi }\times K_{p}\times (t_{\Gamma }-t_{K})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:<math>F_{C\Pi }</math> – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:<math>t_{\Gamma }</math> – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається <math>t_{\Gamma }=600^{\circ}C</math>;<br />
<br />
:<math>t_{K}</math> – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при температурі <math>t_{K}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{p}</math> – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів <math>K_{p}=2.9 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{p}=23.2 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.6\times K_{n}\times F\times (t_{\Gamma }-t_{\Pi })}{C_{p}\times (t_{\Pi }+273)}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F</math> – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:<math>t_{\Pi }</math> – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>C_{p}</math> – теплоємність газу (пари) при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{n}</math> - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів <math>K_{n}=3 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{n}=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
<br />
для газу: <math>F=\frac{G}{3.16\times B\times \alpha _{1}\times \sqrt{(P_{1}+0.1)\times \rho _{1}}}</math><br/><br />
<br />
і для рідини: <math>F=\frac{G}{5.03\times \alpha _{2}\times \sqrt{(P_{1}-P_{2})\times \rho _{2}}}</math>,<br />
<br />
де <math>P_{1}</math> – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
<math>P_{2}</math> - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
<math>\rho _{1}</math> – густина реального газу перед клапаном при параметрах <math>P_{1}</math> і <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
<math>T_{1}</math> - температура середовища перед клапаном при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
<math>\alpha _{1}</math> – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
<math>\alpha _{2}</math> - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
<math>\rho _{2}</math> – густина рідини перед клапаном при параметрах <math>P_{1}</math> і <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
<math>B</math> - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<br />
<center><math>B=1.59\times \sqrt{\frac{K}{K+1}}\times (\frac{2}{K+1})^{\frac{1}{K-1}}</math> при <math>\beta \leq \beta _{KP}</math></center><br />
<br />
<br />
<center><math>B=1.59\times \sqrt{(\frac{P_{2}+0.1}{P_{1}+0.1})^{\frac{2}{K}}-(\frac{P_{2}+0.1}{P_{1}+0.1})^{\frac{K+1}{K}}}</math> при <math>\beta > \beta _{KP}</math></center><br />
<br />
<br />
де <math>K</math> - показник адіабати;<br />
<br />
<math>\beta</math> - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center><math>\beta =\frac{P_{2}+0.1}{P_{1}+0.1}</math></center><br />
<br />
<math>\beta _{KP}</math> - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center><math>\beta _{KP}=(\frac{2}{K+1})^{\frac{K}{K+1}}</math></center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
'''Гідросистема, що забезпечує поворотно-коливальні рухи'''<br />
[[Файл:Гидросистема, обеспечивающая поворотно-колебательные движения.gif|center]]<br />
<br />
'''Система захисту теплових пунктів'''<br />
[[Файл:Система защиты тепловых пунктов.jpg|center]]<br />
<br />
'''Гідравлічна насосна станція ГНС10-0.8'''<br />
[[Файл:Гидравлическая насосная станция ГНС 10-0.8.jpg|center]]<br />
<br />
'''Гідросистеми насосних установок гідроприводу: однонасосної з переливним клапаном (а), двонасосної з двома переливними клапанами (б), насосно-акумуляторної (в) та з авторегульованим насосом (г)'''<br />
[[Файл:Сх2.jpg|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D1%8B_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D1%8F.gif&diff=3520Файл:Типовые схемы применения предохранительных клапанов непрямого действия.gif2010-12-25T15:07:22Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%852.jpg&diff=3519Файл:Сх2.jpg2010-12-25T15:04:54Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%93%D0%9D%D0%A1_10-0.8.jpg&diff=3518Файл:Гидравлическая насосная станция ГНС 10-0.8.jpg2010-12-25T15:03:19Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%89%D0%B8%D1%82%D1%8B_%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2.jpg&diff=3517Файл:Система защиты тепловых пунктов.jpg2010-12-25T15:02:19Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0,_%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F.gif&diff=3516Файл:Гидросистема, обеспечивающая поворотно-колебательные движения.gif2010-12-25T15:00:39Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3511Запобіжний клапан2010-12-25T14:14:09Z<p>Stewie: /* Площа прохідного перерізу запобіжного клапана */</p>
<hr />
<div>{{Завдання|Stewie|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}<br />
<br />
[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3600\times [Q_{1}+Q_{2}-\sum Q_{3}-Q_{4}]-\sum G_{1}\times i_{1}-D\times i_{2}-W^{AB}\times i_{W}}{i_{3}-i_{2}}+G_{K\Pi}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>Q_{1}</math> - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>Q_{2}</math> - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>Q_{2}=G_{2}\times (1-e)\times i_{4}+G_{2}\times i_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або <math>Q_{2}=G_{2}\times i^{BX}+Q_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:<math>G_{2}</math> - витрата живлення колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>e</math> – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:<math>i_{4}</math> - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску <math>P_{T}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{5}</math> - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i^{BX}</math> - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>Q_{5}</math> - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>\sum Q_{3}</math> - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>Q_{4}</math> - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>\sum G_{1}</math> - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{1}</math> - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>D</math> - витрата дистиляту в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>D=D^{H}\times \frac{G_{2}}{G_{3}}</math>;<br />
<br />
:<math>D^{H}</math> - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>G_{3}</math> - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{2}</math> - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>W^{AB}</math> - витрата кубової рідини в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>W^{AB}=G_{2}-\sum G_{1}-D</math>;<br />
<br />
:<math>i_{W}</math> - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{3}</math> - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>G_{K \Pi}</math> – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=V_{0}\times \rho _{p}\times \beta _{p}\times (T_{2}-T_{1})</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>V_{0}</math> – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>T_{1}</math> – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:<math>T_{2}</math> – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається <math>T_{2}=50^{\circ }C</math>;<br />
<br />
:<math>\rho _{p}</math> – густина рідини при <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>\beta _{p}</math> – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G_{\Pi K}=\frac{3.6\times F_{o}\times K\times (t_{C\Pi}-t_{CK})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F_{o}</math> – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:<math>K</math> – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; <math>K=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>t_{C\Pi}</math> – температура супутника;<br />
<br />
:<math>t_{CK}</math> – температура кипіння рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.5\times F_{C\Pi }\times K_{p}\times (t_{\Gamma }-t_{K})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:<math>F_{C\Pi }</math> – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:<math>t_{\Gamma }</math> – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається <math>t_{\Gamma }=600^{\circ}C</math>;<br />
<br />
:<math>t_{K}</math> – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при температурі <math>t_{K}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{p}</math> – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів <math>K_{p}=2.9 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{p}=23.2 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.6\times K_{n}\times F\times (t_{\Gamma }-t_{\Pi })}{C_{p}\times (t_{\Pi }+273)}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F</math> – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:<math>t_{\Pi }</math> – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>C_{p}</math> – теплоємність газу (пари) при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{n}</math> - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів <math>K_{n}=3 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{n}=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
<br />
для газу: <math>F=\frac{G}{3.16\times B\times \alpha _{1}\times \sqrt{(P_{1}+0.1)\times \rho _{1}}}</math><br/><br />
<br />
і для рідини: <math>F=\frac{G}{5.03\times \alpha _{2}\times \sqrt{(P_{1}-P_{2})\times \rho _{2}}}</math>,<br />
<br />
де <math>P_{1}</math> – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
<math>P_{2}</math> - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
<math>\rho _{1}</math> – густина реального газу перед клапаном при параметрах <math>P_{1}</math> і <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
<math>T_{1}</math> - температура середовища перед клапаном при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
<math>\alpha _{1}</math> – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
<math>\alpha _{2}</math> - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
<math>\rho _{2}</math> – густина рідини перед клапаном при параметрах <math>P_{1}</math> і <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
<math>B</math> - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<br />
<center><math>B=1.59\times \sqrt{\frac{K}{K+1}}\times (\frac{2}{K+1})^{\frac{1}{K-1}}</math> при <math>\beta \leq \beta _{KP}</math></center><br />
<br />
<br />
<center><math>B=1.59\times \sqrt{(\frac{P_{2}+0.1}{P_{1}+0.1})^{\frac{2}{K}}-(\frac{P_{2}+0.1}{P_{1}+0.1})^{\frac{K+1}{K}}}</math> при <math>\beta > \beta _{KP}</math></center><br />
<br />
<br />
де <math>K</math> - показник адіабати;<br />
<br />
<math>\beta</math> - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center><math>\beta =\frac{P_{2}+0.1}{P_{1}+0.1}</math></center><br />
<br />
<math>\beta _{KP}</math> - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center><math>\beta _{KP}=(\frac{2}{K+1})^{\frac{K}{K+1}}</math></center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3498Запобіжний клапан2010-12-25T10:06:02Z<p>Stewie: /* Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов */</p>
<hr />
<div>{{Завдання|Stewie|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}<br />
<br />
[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3600\times [Q_{1}+Q_{2}-\sum Q_{3}-Q_{4}]-\sum G_{1}\times i_{1}-D\times i_{2}-W^{AB}\times i_{W}}{i_{3}-i_{2}}+G_{K\Pi}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>Q_{1}</math> - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>Q_{2}</math> - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>Q_{2}=G_{2}\times (1-e)\times i_{4}+G_{2}\times i_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або <math>Q_{2}=G_{2}\times i^{BX}+Q_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:<math>G_{2}</math> - витрата живлення колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>e</math> – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:<math>i_{4}</math> - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску <math>P_{T}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{5}</math> - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i^{BX}</math> - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>Q_{5}</math> - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>\sum Q_{3}</math> - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>Q_{4}</math> - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>\sum G_{1}</math> - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{1}</math> - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>D</math> - витрата дистиляту в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>D=D^{H}\times \frac{G_{2}}{G_{3}}</math>;<br />
<br />
:<math>D^{H}</math> - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>G_{3}</math> - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{2}</math> - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>W^{AB}</math> - витрата кубової рідини в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>W^{AB}=G_{2}-\sum G_{1}-D</math>;<br />
<br />
:<math>i_{W}</math> - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{3}</math> - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>G_{K \Pi}</math> – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=V_{0}\times \rho _{p}\times \beta _{p}\times (T_{2}-T_{1})</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>V_{0}</math> – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>T_{1}</math> – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:<math>T_{2}</math> – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається <math>T_{2}=50^{\circ }C</math>;<br />
<br />
:<math>\rho _{p}</math> – густина рідини при <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>\beta _{p}</math> – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G_{\Pi K}=\frac{3.6\times F_{o}\times K\times (t_{C\Pi}-t_{CK})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F_{o}</math> – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:<math>K</math> – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; <math>K=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>t_{C\Pi}</math> – температура супутника;<br />
<br />
:<math>t_{CK}</math> – температура кипіння рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.5\times F_{C\Pi }\times K_{p}\times (t_{\Gamma }-t_{K})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:<math>F_{C\Pi }</math> – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:<math>t_{\Gamma }</math> – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається <math>t_{\Gamma }=600^{\circ}C</math>;<br />
<br />
:<math>t_{K}</math> – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при температурі <math>t_{K}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{p}</math> – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів <math>K_{p}=2.9 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{p}=23.2 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.6\times K_{n}\times F\times (t_{\Gamma }-t_{\Pi })}{C_{p}\times (t_{\Pi }+273)}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F</math> – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:<math>t_{\Pi }</math> – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>C_{p}</math> – теплоємність газу (пари) при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{n}</math> - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів <math>K_{n}=3 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{n}=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3497Запобіжний клапан2010-12-25T10:05:30Z<p>Stewie: /* Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов */</p>
<hr />
<div>{{Завдання|Stewie|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}<br />
<br />
[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3600\times [Q_{1}+Q_{2}-\sum Q_{3}-Q_{4}]-\sum G_{1}\times i_{1}-D\times i_{2}-W^{AB}\times i_{W}}{i_{3}-i_{2}}+G_{K\Pi}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>Q_{1}</math> - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>Q_{2}</math> - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>Q_{2}=G_{2}\times (1-e)\times i_{4}+G_{2}\times i_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або <math>Q_{2}=G_{2}\times i^{BX}+Q_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:<math>G_{2}</math> - витрата живлення колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>e</math> – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:<math>i_{4}</math> - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску <math>P_{T}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{5}</math> - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i^{BX}</math> - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>Q_{5}</math> - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>\sum Q_{3}</math> - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>Q_{4}</math> - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>\sum G_{1}</math> - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{1}</math> - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>D</math> - витрата дистиляту в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>D=D^{H}\times \frac{G_{2}}{G_{3}}</math>;<br />
<br />
:<math>D^{H}</math> - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>G_{3}</math> - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{2}</math> - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>W^{AB}</math> - витрата кубової рідини в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>W^{AB}=G_{2}-\sum G_{1}-D</math>;<br />
<br />
:<math>i_{W}</math> - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{3}</math> - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>G_{K \Pi}</math> – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=V_{0}\times \rho _{p}\times \beta _{p}\times (T_{2}-T_{1})</math>,</center><br />
:де <math>V_{0}</math> – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
<br />
<br />
:<math>T_{1}</math> – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:<math>T_{2}</math> – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається <math>T_{2}=50^{\circ }C</math>;<br />
<br />
:<math>\rho _{p}</math> – густина рідини при <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>\beta _{p}</math> – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G_{\Pi K}=\frac{3.6\times F_{o}\times K\times (t_{C\Pi}-t_{CK})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F_{o}</math> – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:<math>K</math> – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; <math>K=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>t_{C\Pi}</math> – температура супутника;<br />
<br />
:<math>t_{CK}</math> – температура кипіння рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.5\times F_{C\Pi }\times K_{p}\times (t_{\Gamma }-t_{K})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:<math>F_{C\Pi }</math> – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:<math>t_{\Gamma }</math> – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається <math>t_{\Gamma }=600^{\circ}C</math>;<br />
<br />
:<math>t_{K}</math> – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при температурі <math>t_{K}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{p}</math> – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів <math>K_{p}=2.9 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{p}=23.2 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.6\times K_{n}\times F\times (t_{\Gamma }-t_{\Pi })}{C_{p}\times (t_{\Pi }+273)}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F</math> – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:<math>t_{\Pi }</math> – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>C_{p}</math> – теплоємність газу (пари) при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{n}</math> - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів <math>K_{n}=3 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{n}=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3496Запобіжний клапан2010-12-25T10:05:01Z<p>Stewie: /* Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов */</p>
<hr />
<div>{{Завдання|Stewie|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}<br />
<br />
[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3600\times [Q_{1}+Q_{2}-\sum Q_{3}-Q_{4}]-\sum G_{1}\times i_{1}-D\times i_{2}-W^{AB}\times i_{W}}{i_{3}-i_{2}}+G_{K\Pi}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>Q_{1}</math> - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>Q_{2}</math> - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>Q_{2}=G_{2}\times (1-e)\times i_{4}+G_{2}\times i_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або <math>Q_{2}=G_{2}\times i^{BX}+Q_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:<math>G_{2}</math> - витрата живлення колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>e</math> – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:<math>i_{4}</math> - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску <math>P_{T}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{5}</math> - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i^{BX}</math> - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>Q_{5}</math> - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>\sum Q_{3}</math> - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>Q_{4}</math> - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>\sum G_{1}</math> - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{1}</math> - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>D</math> - витрата дистиляту в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>D=D^{H}\times \frac{G_{2}}{G_{3}}</math>;<br />
<br />
:<math>D^{H}</math> - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>G_{3}</math> - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{2}</math> - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>W^{AB}</math> - витрата кубової рідини в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>W^{AB}=G_{2}-\sum G_{1}-D</math>;<br />
<br />
:<math>i_{W}</math> - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{3}</math> - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>G_{K \Pi}</math> – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=V_{0}\times \rho _{p}\times \beta _{p}\times (T_{2}-T_{1})</math>,</center><br />
:де <math>V_{0}</math> – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
<br />
:<math>T_{1}</math> – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:<math>T_{2}</math> – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається <math>T_{2}=50^{\circ }C</math>;<br />
<br />
:<math>\rho _{p}</math> – густина рідини при <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>\beta _{p}</math> – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G_{\Pi K}=\frac{3.6\times F_{o}\times K\times (t_{C\Pi}-t_{CK})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F_{o}</math> – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:<math>K</math> – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; <math>K=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>t_{C\Pi}</math> – температура супутника;<br />
<br />
:<math>t_{CK}</math> – температура кипіння рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.5\times F_{C\Pi }\times K_{p}\times (t_{\Gamma }-t_{K})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:<math>F_{C\Pi }</math> – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:<math>t_{\Gamma }</math> – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається <math>t_{\Gamma }=600^{\circ}C</math>;<br />
<br />
:<math>t_{K}</math> – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при температурі <math>t_{K}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{p}</math> – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів <math>K_{p}=2.9 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{p}=23.2 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<br />
<br />
<center><math>G=\frac{3.6\times K_{n}\times F\times (t_{\Gamma }-t_{\Pi })}{C_{p}\times (t_{\Pi }+273)}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F</math> – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:<math>t_{\Pi }</math> – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>C_{p}</math> – теплоємність газу (пари) при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{n}</math> - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів <math>K_{n}=3 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{n}=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3494Запобіжний клапан2010-12-25T10:03:45Z<p>Stewie: /* Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов */</p>
<hr />
<div>{{Завдання|Stewie|Шкодзінський О.К.|10 січня 2011}}<br />
<br />
[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center><math>G=\frac{3600\times [Q_{1}+Q_{2}-\sum Q_{3}-Q_{4}]-\sum G_{1}\times i_{1}-D\times i_{2}-W^{AB}\times i_{W}}{i_{3}-i_{2}}+G_{K\Pi}</math>,</center><br />
<br />
:де <math>Q_{1}</math> - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>Q_{2}</math> - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>Q_{2}=G_{2}\times (1-e)\times i_{4}+G_{2}\times i_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або <math>Q_{2}=G_{2}\times i^{BX}+Q_{5}</math> (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:<math>G_{2}</math> - витрата живлення колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>e</math> – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:<math>i_{4}</math> - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску <math>P_{T}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{5}</math> - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i^{BX}</math> - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>Q_{5}</math> - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається в проекті);<br />
<br />
:<math>\sum Q_{3}</math> - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>Q_{4}</math> - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>\sum G_{1}</math> - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{1}</math> - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>D</math> - витрата дистиляту в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>D=D^{H}\times \frac{G_{2}}{G_{3}}</math>;<br />
<br />
:<math>D^{H}</math> - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>G_{3}</math> - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску <math>P_{T}</math> (приймається по проекту);<br />
<br />
:<math>i_{2}</math> - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>W^{AB}</math> - витрата кубової рідини в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>; <math>W^{AB}=G_{2}-\sum G_{1}-D</math>;<br />
<br />
:<math>i_{W}</math> - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>i_{3}</math> - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>G_{K \Pi}</math> – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center><math>G=V_{0}\times \rho _{p}\times \beta _{p}\times (T_{2}-T_{1})</math>,</center><br />
:де <math>V_{0}</math> – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>T_{1}</math> – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:<math>T_{2}</math> – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається <math>T_{2}=50^{\circ }C</math>;<br />
<br />
:<math>\rho _{p}</math> – густина рідини при <math>T_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>\beta _{p}</math> – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center><math>G_{\Pi K}=\frac{3.6\times F_{o}\times K\times (t_{C\Pi}-t_{CK})}{r}</math>,</center><br />
<br />
<br />
:де <math>F_{o}</math> – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:<math>K</math> – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; <math>K=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>t_{C\Pi}</math> – температура супутника;<br />
<br />
:<math>t_{CK}</math> – температура кипіння рідини при тиску скидання <math>P_{1}</math>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center><math>G=\frac{3.5\times F_{C\Pi }\times K_{p}\times (t_{\Gamma }-t_{K})}{r}</math>,</center><br />
<br />
:<math>F_{C\Pi }</math> – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:<math>t_{\Gamma }</math> – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається <math>t_{\Gamma }=600^{\circ}C</math>;<br />
<br />
:<math>t_{K}</math> – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:<math>r</math> – скрита теплота пароутворення рідини при температурі <math>t_{K}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{p}</math> – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів <math>K_{p}=2.9 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{p}=23.2 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center><math>G=\frac{3.6\times K_{n}\times F\times (t_{\Gamma }-t_{\Pi })}{C_{p}\times (t_{\Pi }+273)}</math>,</center><br />
<br />
:де <math>F</math> – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:<math>t_{\Pi }</math> – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:<math>C_{p}</math> – теплоємність газу (пари) при тиску <math>P_{1}</math>;<br />
<br />
:<math>K_{n}</math> - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів <math>K_{n}=3 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>, для неізольованих <math>K_{n}=12 \frac{Bm}{\footnotesize M\normalsize^{2} K}</math>.<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3421Запобіжний клапан2010-12-23T10:27:01Z<p>Stewie: /* Застосування */</p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Схеми і застосування==<br />
<br />
'''Гідросхема приводу повороту стріли'''<br />
[[Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif|center]]<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8B.gif&diff=3407Файл:Гидросхема привода поворота стрелы.gif2010-12-23T09:36:04Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div></div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3406Запобіжний клапан2010-12-23T09:33:34Z<p>Stewie: </p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Застосування==<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3002Запобіжний клапан2010-12-18T22:59:40Z<p>Stewie: /* Класифікація запобіжних клапанів */</p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За видом затвору:====<br />
*мембранні;<br />
*тарільчасті;<br />
*поршневі.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3001Запобіжний клапан2010-12-18T22:58:16Z<p>Stewie: /* За видом корпуса:= */</p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=3000Запобіжний клапан2010-12-18T22:58:05Z<p>Stewie: /* Класифікація запобіжних клапанів */</p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====За видом корпуса:=====<br />
*прямоточні;<br />
*прохідні;<br />
*кутові.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=2999Запобіжний клапан2010-12-18T22:55:53Z<p>Stewie: /* Класифікація запобіжних клапанів */</p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За способом випуску робочого середовища:====<br />
*відкритої дії (випуск в атмосферу);<br />
*закритої дії (скидання в іншу систему).<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====За кількістю сідел (тарілок):====<br />
*одинарні;<br />
*подвійні.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому (пропускній здатності) замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewiehttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD&diff=2871Запобіжний клапан2010-12-16T12:41:33Z<p>Stewie: /* Принцип дії */</p>
<hr />
<div>[[Image:Кисневий запобіжний клапан.jpg|thumb|200px|Кисневий запобіжний клапан.]]<br />
[[Image:Запобіжні клапани марки ND250.jpg|thumb|200px|Запобіжні клапани марки ND250.]]<br />
[[Image:60163 Tornado.jpg|thumb|200px|Клапан парового локомотива 60163 Tornado.]]<br />
<br />
'''Запобіжний клапан''' (рос. ''предохранительный клапан'', англ. ''safety valve'', нім. ''Sicherheitsventil n'') – трубопровідна арматура, призначена для захисту від механічного руйнування обладнання і трубопроводів надлишковим тиском, шляхом автоматичного випуску надлишку рідкого, паро- чи газоподібного середовища з систем і посудин з тиском, що перевищив встановлене значення. Клапан також повинен забезпечувати припинення скидання середовища при відновленні робочого тиску. Запобіжний клапан є арматурою прямої дії, що працює безпосередньо від робочого середовища, поряд з більшістю конструкцій захисної арматури і регуляторами тиску прямої дії.<br />
<br />
Небезпечний надлишковий тиск може виникнути в системі як в результаті сторонніх чинників (неправильна робота обладнання, передача тепла від сторонніх джерел, неправильно зібрана тепломеханічна схема і т.д.), так і в результаті внутрішніх фізичних процесів, зумовлених певною вихідною подією, не передбаченою при нормальній експлуатації. Запобіжні клапани встановлюються скрізь, де це може статися, але особливо вони важливі в сфері експлуатації промислових та побутових об’єктів, що працюють під тиском.<br />
<br />
Існують і інші види запобіжної арматури, але клапани є найпоширенішими через простоту своєї конструкції, легкості налаштування, розмаїття видів, розмірів і конструктивних виконань.<br />
<br />
==Історія створення та удосконалення конструкції==<br />
Запобіжні клапани були вперше використані на парових котлах в період промислової революції. Ранні котли без клапанів були схильні до випадкових вибухів.<br />
<br />
Перші і найпростіші запобіжні клапани на парових машинах у 1679 році використовували вагу, щоб утримати тиск пари. У 1856 році Джон Рамсботтом винайшов захищений пружинний клапан, який став універсальним на залізницях.<br />
<br />
Запобіжні клапани еволюціонували, щоб захистити обладнання, таке як посудини високого тиску і теплообмінники. <br />
<br />
==Технічні терміни==<br />
<br />
Термін "запобіжний клапан" повинен бути обмежений використанням середовищ (стислива рідина, газ, пара).<br />
<br />
У нафтопереробній, нафтохімічній та хімічній промисловості, переробці природного газу і галузях енергетики термін "запобіжний клапан" пов'язаний з клапаном зниження тиску (pressure relief valve – PRV), клапаном збереження тиску (pressure safety valve – PSV) і власне запобіжним клапаном. Слід зазначити, що більшість людей вважають їх однаковими.<br />
*Запобіжний клапан (relief valve – RV): автоматична система, яка приводиться в дію статичним тиском в заповнених рідиною ємностях; відкривається пропорційно зі зростанням тиску.<br />
*Запобіжний клапан (safety valve – SV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Такі клапани зазвичай відкриваються повністю, що супроводжується уривчастим звуком.<br />
*Запобіжний клапан (safety relief valve – SRV): автоматична система, яка позбавляє від надлишкового статичного тиску газу чи рідини.<br />
*Керований запобіжний клапан (pilot-operated safety relief valve – POSRV): автоматична система, яка працює від віддаленої команди, що пов'язана із статичним тиском.<br />
*Запобіжний клапан низького тиску (low pressure safety valve – LPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли різниця між тиском середовища і атмосферним тиском досить мала.<br />
*Запобіжний клапан вакуумного тиску (vacuum pressure safety valve – VPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу. Використовується, коли перепад тиску між робочим і навколишнім середовищем малий, негативний і близький до атмосферного тиску.<br />
*Запобіжний клапан низького та вакуумного тиску (low and vacuum pressure safety valve – LVPSV): автоматична система, яка знімає статичний тиск газу; значення робочого тиску низьке, негативне чи позитивне і близьке до атмосферного.<br />
<br />
==Принцип дії==<br />
[[Image:Запобжний клапан.jpg|left|thumb|200px|Будова запобіжного клапана: 1 - гвинт; 2 - пружина; 3 - золотник; 4 - корпус.]]<br />
На пояснюючому малюнку ліворуч – креслення типового пружинного клапана прямої дії. На його прикладі розглянемо типову конструкцію. Обов'язковими компонентами конструкції запобіжного клапана прямої дії є запірний орган і задатчик, що забезпечує силовий вплив на чутливий елемент, пов'язаний із запірним органом клапана. Запірний орган складається із затвора і сідла. Якщо розглядати пояснюючий малюнок, то в цьому найпростішому випадку затвором є золотник, а задатчиком виступає пружина. За допомогою задатчика клапан налаштовується таким чином, щоб зусилля на золотнику забезпечувало його притиснення до сідла запірного органу і перешкоджало пропусканню робочого середовища. В даному випадку налаштування здійснюють спеціальним ґвинтом.<br />
<br />
Коли запобіжний клапан закритий, на його чутливий елемент впливає сила від робочого тиску в системі, яка прагне відкрити клапан і сила від задатчика, що перешкоджає відкриттю. З виникненням збурень у системі, що викликають підвищення тиску понад значення робочого, зменшується величина сили притиснення золотника до сідла. У той момент, коли ця сила стане рівною нулю, настає рівновага активних сил від впливу тиску в системі і задатчика на чутливий елемент клапана. Запірний орган починає відкриватися, і, якщо тиск в системі не перестане зростати, відбувається скидання робочого середовища через клапан.<br />
<br />
Зі зниженням тиску в системі, яка захищається, що викликане скиданням середовища, зникають збурюючі впливи. Запірний орган клапана під дією зусилля від задатчика закривається.<br />
<br />
Тиск закриття в ряді випадків виявляється на 10-15% нижчим робочого тиску. Це пов'язано з тим, що для створення герметичності запірного органу після спрацьовування потрібне зусилля значно більше, ніж те, якого було достатньо для підтримки герметичності клапана перед відкриттям. Це пояснюється необхідністю подолати при посадці силу зчеплення молекул середовища, що проходить через щілину між поверхнями ущільнювачів золотника і сідла. Також зниження тиску сприяє запізнюванню закриття запірного органу, що пов'язане з впливом на нього динамічних зусиль від потоку середовища, і наявність сил тертя, що вимагають додаткового зусилля для його повного закриття.<br />
<br />
==Класифікація запобіжних клапанів==<br />
<br />
Існує широкий спектр запобіжних клапанів, що мають безліч різних застосувань в різних галузях. Крім того, національні стандарти встановлюють багато видів запобіжних клапанів.<br />
<br />
====За принципом дії:====<br />
[[Image:Прямий клапан.GIF|thumb|100px|Схематичне позначення клапана прямої дії.]]<br />
*клапани прямої дії – зазвичай саме ці пристрої мають на увазі, коли використовують словосполучення запобіжний клапан. Вони відкриваються безпосередньо під дією тиску робочого середовища;<br />
[[Image:Непрямий.jpg|left|thumb|115px|Схематичне позначення клапана непрямої дії.]]<br />
*клапани непрямої дії – клапани, керовані шляхом використання стороннього джерела тиску або електроенергії. Загальноприйнята назва таких пристроїв імпульсні запобіжні пристрої.<br />
<br />
====За характером підйому замикаючого органу:====<br />
*клапани пропорційної дії (використовуються на нестискуваних середовищах);<br />
*клапани двопозиційної дії.<br />
<br />
====По виду навантаження на золотник:====<br />
*вантажні або важільно-вантажні;<br />
*пружинні;<br />
*важільно-пружинні;<br />
*магніто-пружинні.<br />
<br />
====По висоті підйому замикаючого органу:====<br />
*малопідйомні;<br />
*средньопідйомні;<br />
*повнопідйомні.<br />
<br />
Малопідйомними називаються запобіжні клапани, у яких висота підйому замикаючого елементу (золотника, тарілки) не перевищує 1/20 діаметра сідла; повнопідйомні - клапани, у яких висота підйому складає 1/4 діаметра сідла і більше. Існують також клапани з висотою підйому тарілки від 1/20 до 1/4, їх зазвичай називають середньопідйомними. У малопідйомних і середньопідйомних клапанах підйом золотника над сідлом залежить від тиску середовища, тому умовно їх називають клапанами пропорційної дії, хоча підйом не пропорційний тиску робочого середовища. Такі клапани використовуються, як правило, для рідин, коли не потрібна велика пропускна здатність. У повнопідйомних клапанах відкриття відбувається відразу на повний хід тарілки, тому їх називають клапанами двопозиційної дії. Такі клапани високопродуктивні і застосовуються як на рідких, так і на газоподібних середовищах.<br />
<br />
Два основних типи захисту, що зустрічаються в промисловості це – термічний захист та захист потоку.<br />
<br />
Для водокільцевого обладнання застосовують теплові запобіжні клапани, які, як правило, характеризується відносно невеликим розміром, що забезпечує захист від надлишкового тиску, викликаного тепловим розширенням. У цьому випадку невеликі клапани доцільніші тому, що більшість рідин практично нестисливі і відносно невелика кількість рідини, що виводиться через запобіжний клапан буде спричиняти істотне зниження тиску.<br />
<br />
Захист потоку характеризується запобіжними клапанами значно більших розмірів, ніж клапани теплового захисту. Вони, як правило, розраховані на використання в ситуаціях, коли значна кількість газу або великих об'ємів рідини повинні бути швидко випущені з метою захисту цілісності обладнання або трубопроводу. Цей захист може альтернативно бути досягнутий шляхом встановлення системи захисту цілісності високого тиску.<br />
<br />
==Відмінності в конструкціях==<br />
[[Image:Конструкція з двома сідлами.jpg|thumb|180px|Конструкція з двома сідлами.]]<br />
Запобіжні клапани, як правило, мають кутовий корпус, але можуть мати й прохідний. Незалежно від цього клапани встановлюються вертикально так, щоб при закриванні шток опускався вниз.<br />
<br />
Більшість запобіжних клапанів виготовляються з одним сідлом у корпусі, але <br />
зустрічаються конструкції і з двома сідлами, встановленими паралельно.<br />
<br />
Найбільші відмінності в конструкціях запобіжних клапанів полягають у видах навантаження на золотник.<br />
<br />
===Пружинні клапани===<br />
[[Image:Пружинний клапан.jpg|left|thumb|180px|Пружинний клапан.]]<br />
У них тиску середовища на золотник протидіє сила стиснення пружини. Один і той самий пружинний клапан може бути використаний для різних меж налаштування тиску спрацьовування шляхом комплектації різними пружинами. Багато клапанів виготовляються із спеціальним механізмом (важелем, грибком і т.ін.) ручного підриву для контрольної продувки клапана. Це робиться з метою перевірки працездатності клапана, так як під час експлуатації можуть виникнути різні проблеми, наприклад прикипання, примерзання, прилипання золотника до сідла. Однак у деяких виробництвах в умовах агресивних і токсичних середовищ, високих температур і тисків, контрольне продування може бути дуже небезпечним, тому для таких клапанів можливість ручного продування не передбачається і навіть забороняється.<br />
<br />
Найчастіше пружини при спрацьовуванні піддаються впливу робочого середовища, яке скидається з трубопроводу або ємності. Для захисту від слабкоагресивних середовищ для пружин застосовують спеціальні покриття. Ущільнення по штоку в таких клапанах відсутнє. У випадках роботи з агресивними середовищами в хімічних і деяких інших установках пружину ізолюють від робочого середовища за допомогою ущільнення по штоку сальниковим пристроєм, сильфоном або еластичною мембраною. Сильфонні ущільнення застосовуються також у тих випадках, коли витік середовища в атмосферу не допускається, наприклад на АЕС.<br />
<br />
===Важільно-вантажні клапани===<br />
[[Image:Ричажний клапан.jpg|left|thumb|Схема важільного клапана.]]<br />
У таких клапанах зусиллю від тиску робочого середовища на золотник протидіє сила ваги вантажу, що передається через важіль на шток клапана. Налаштування таких клапанів на тиск відкриття проводиться фіксацією вантажу певної маси на плечі важеля. Важелі також використовують для ручного продування клапана. Такі пристрої заборонено використовувати на пересувних апаратах.<br />
<br />
Для герметизації сідел великих діаметрів потрібні значні маси вантажів на довгих важелях, що може викликати сильну вібрацію пристрою. В цих випадках застосовуються корпуси, всередині яких перетин скидання середовища утворено двома паралельно розташованими сідлами, які перекриваються двома золотниками за допомогою двох важелів з вантажами. Таким чином, в одному корпусі монтуються два паралельно працюючих затвори, що дозволяє зменшити масу вантажу і довжину важеля, забезпечуючи нормальну роботу клапана.<br />
<br />
===Магніто-пружинні клапани===<br />
[[Image:Магніто-пружинні клапани.jpg|thumb|120px|Схема магніто-пружинного клапана.]]<br />
У цих пристроях використовується електромагнітний привід, тобто вони не є арматурою прямої дії. Електромагніти можуть забезпечувати додаткове притискання золотника до сідла; в цьому випадку при досягненні тиску спрацьовування по сигналу від датчиків електромагніт відключається і тиску середовища протидіє лише пружина, клапан починає працювати як звичайний пружинний. Також електромагніт може створювати зусилля відкриття, тобто протидіяти пружині і примусово відкривати клапан. Існують клапани, в яких електромагнітний привід здійснює і додаткове притискання, і зусилля відкриття. В цьому випадку пружина служить для підстраховки на випадок припинення електроживлення. При знеструмленні такі пристрої починають працювати як пружинні клапани прямої дії.<br />
<br />
Магніто-пружинні клапани найчастіше застосовуються в складних імпульсних запобіжних пристроях як керуючі або імпульсні елементи.<br />
<br />
==Технічні вимоги до запобіжних клапанів==<br />
<br />
Головною і найбільш відповідальною вимогою, яка ставиться до запобіжних клапанів, є висока надійність, що включає в себе:<br />
*безвідмовне і своєчасне відкриття клапана при заданому перевищенні робочого тиску в системі;<br />
*забезпечення клапаном необхідної пропускної здатності у відкритому положенні;<br />
*здійснення своєчасної зворотної посадки (закриття) з необхідним ступенем герметичності при заданій величині падіння тиску в системі після аварійного спрацьовування і збереження встановленого рівня герметичності при подальшому зростанні тиску до величини робочого;<br />
*забезпечення стабільності роботи, тобто збереження протягом усього терміну експлуатації і заданого числа циклів спрацьовування параметрів налаштування, і необхідного рівня герметичності запірного органу при робочому тиску.<br />
<br />
Запобіжні клапани підлягають періодичній перевірці в спеціалізованій організації або випробуванню в дії. Всі клапани повинні бути випробувані на міцність, щільність, а також герметичність сальникових з'єднань і ущільнювальних поверхонь.<br />
<br />
==Розрахунок==<br />
<br />
Задачею розрахунку запобіжних клапанів є визначення їх пропускної здатності, типу і кількості клапанів, підбір пружини до них, а також визначення динамічних зусиль, що виникають при спрацьовуванні.<br />
Необхідними даними для розрахунку запобіжних клапанів є:<br />
*місце встановлення клапана;<br />
*необхідна пропускна здатність;<br />
*надлишковий тиск в посудині чи трубопроводі;<br />
*розрахунковий тиск;<br />
*температура середовища перед клапаном;<br />
*максимальний надлишковий тиск за клапаном;<br />
*фазовий стан і склад робочого середовища.<br />
<br />
<br />
===Розрахунок пропускної здатності клапанів обчислюється з наступних умов===<br />
:'''1.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.<br />
<br />
:'''2.''' Для запобіжних клапанів, встановлених на ректифікаційних колонах – з умови скидання клапаном всіх парів, що поступають чи утворилися в посудині при закритті виходу зверху колони, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула1.JPG|700px|]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:1.1.JPG]] - теплове навантаження кип’ятильника в нормальному режимі роботи при Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.2.JPG]] - кількість теплоти, що поступає з живленням в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.3.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача з регулюванням температури живлення на виході чи відсутності підігрівача на подачі живлення) або [[Файл:1.4.JPG]] (у випадку наявності на подачі живлення підігрівача без регулювання температури живлення на виході або використання в якості підігрівача трубчатої печі);<br />
<br />
:[[Файл:1.5.JPG]] - витрата живлення колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:E.JPG]] – частка пари в живленні (доля відгону);<br />
<br />
:[[Файл:1.6.JPG]] - тепловміст рідкого живлення при нормальному режимі і тиску Р<sub>т</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.7.JPG]] - тепловміст парів живлення в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.8.JPG]] - тепловміст живлення на вході в підігрівач живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.9.JPG]] - теплове навантаження підігрівача живлення в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається в проекті);<br />
<br />
:[[Файл:1.10.JPG]] - сумарне теплове навантаження проміжних циркуляційних зрошень в нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:1.11.JPG]] - теплове навантаження одного з циркуляційних зрошень, що має найбільш величину в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.12.JPG]] - сума витрат проміжних відборів в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.13.JPG]] - тепловміст рідини проміжного відбору в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.14.JPG]] - витрата дистиляту в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.15.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.16.JPG]] - витрата дистиляту в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.17.JPG]] - витрата живлення колони в нормальному режимі при тиску Р<sub>т</sub> (приймається по проекту);<br />
<br />
:[[Файл:1.18.JPG]] - тепловміст рідкого продукту колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.19.JPG]] - витрата кубової рідини в аварійному режимі при Р<sub>1</sub> [[Файл:1.20.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:1.21.JPG]] - тепловміст рідкого кубового залишку в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.22.JPG]] - тепловміст пари вверху колони в аварійному режимі при Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:1.23.JPG]] – витрата водяної пари (інертного газу), що подається в колону на відпарку (враховується лише у випадку, якщо тиск пари більший за Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:При визначенні тепловмістів потоків в режиму скидання через запобіжний клапан (в аварійному режимі) фракційний склад всіх продуктів слід враховувати при нормальному режимі (по проекту).<br />
<br />
:'''3.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:<br />
<center>[[Файл:Формула2.JPG|250px]],</center><br />
:де [[Файл:2.1.JPG]] – початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.2.JPG]] – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);<br />
<br />
:[[Файл:2.3.JPG]] – максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T<sub>2</sub>=50°С;<br />
<br />
:[[Файл:2.4.JPG]] – густина рідини при Т<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:2.5.JPG]] – коефіцієнт об’ємного розширення рідини.<br />
<br />
:Примітка: клапани, вказані в пунктах 1-3 повинні бути перевірені на умови пожежі, вказані в пунктах 6 і 7.<br />
<br />
:'''4.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.<br />
<br />
:'''5.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.<br />
<br />
:'''6.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формулоа3.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:3.1.JPG]] – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;<br />
<br />
:[[Файл:3.2.JPG]] – коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; [[Файл:3.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:3.5.JPG]] – температура супутника;<br />
<br />
:[[Файл:3.6.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску скидання Р<sub>1</sub>.<br />
<br />
:'''7.''' Для запобіжних клапанів, що встановлюються на складських ємностях для зріджених газів і пожежо-, вибухонебезпечних рідин і для холодильного обладнання, - з умови пожежі поблизу апарату. Підвищення тиску в апараті понад розрахункового при пожежі поблизу апарату відбувається за рахунок випаровування рідини або теплового розширення газу.<br />
<br />
:Розрахунок запобіжних клапанів "на пожежу" проводиться за умови повного відключення апарату та припинення подачі в нього передбаченого технологічним процесом продукту.<br />
<br />
:Підземні ємності та теплообмінні апарати на пожежу не розраховуються.<br />
<br />
:Для судин, повністю заповнених рідкою фазою або містять рідку і парову фазу, кількість викидів через запобіжний клапан визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:Формула4.JPG]],</center><br />
<br />
:[[Файл:4.1.JPG]] – змочена поверхня апарату (визначається при максимальному рівні заповнення);<br />
<br />
:[[Файл:4.2.JPG]] – температура газоповітряної суміші,що омиває при пожежі зовнішню поверхню апарату. При розрахунках приймається [[Файл:4.7.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.3.JPG]] – температура кипіння рідини при тиску повного відкриття запобіжного клапана;<br />
<br />
:[[Файл:3.4.JPG]] – скрита теплота пароутворення рідини при температурі [[Файл:4.3.JPG]];<br />
<br />
:[[Файл:4.4.JPG]] – загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до рідини; приймають для ізольованих клапанів [[Файл:4.5.JPG]], для неізольованих [[Файл:4.6.JPG]].<br />
<br />
:Для ректифікаційних колон змочена поверхня визначається при максимальному рівні рідини в кубі і рідини на тарілках.<br />
<br />
:Для судин, що містять газову (парову) фазу, пропускна здатність запобіжного клапана визначається за формулою:<br />
<center>[[Файл:5.1.JPG]],</center><br />
<br />
:де [[Файл:5.2.JPG]] – повна зовнішня поверхня апарату;<br />
<br />
:[[Файл:5.3.JPG]] – температура газів (парів) в апараті при нормальному режимі;<br />
<br />
:[[Файл:5.4.JPG]] – теплоємність газу (пари) при тиску Р<sub>1</sub>;<br />
<br />
:[[Файл:5.5.JPG]] - загальний коефіцієнт теплопередачі від навколишнього повітря через стінку апарату до газу (пари); для ізольованих клапанів [[Файл:5.6.JPG]], для неізольованих [[Файл:5.7.JPG]].<br />
<br />
===Площа прохідного перерізу запобіжного клапана===<br />
<br />
В залежності від робочого середовища, площу перерізу запобіжного клапана розраховують:<br/><br />
для газу: [[Файл:6.1.JPG]]<br/><br />
і для рідини: [[Файл:6.2.JPG]],<br />
<br />
де [[Файл:6.3.JPG]] – максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, що рівний тиску повного відкриття клапана;<br />
<br />
[[Файл:6.4.JPG]] - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;<br />
<br />
[[Файл:6.5.JPG]] – густина реального газу перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:2.2.JPG]] - температура середовища перед клапаном при тиску [[Файл:6.3.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.6.JPG]] – коефіцієнт витрати, що залежить від площі газоподібних середовищ;<br />
<br />
[[Файл:6.7.JPG]] - коефіцієнт витрати, що залежить від площі рідких середовищ.<br />
<br />
''Коефіцієнт витрати запобіжних клапанів для газоподібних середовищ або рідких середовищ приймається відповідно до технічних умов на клапани.''<br />
<br />
[[Файл:6.8.JPG]] – густина рідини перед клапаном при параметрах [[Файл:6.3.JPG]] і [[Файл:2.2.JPG]];<br />
<br />
[[Файл:6.9.JPG]] - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості газів при робочих параметрах, обчислюється за формулами:<br />
<br />
<center>[[Файл:7.1.JPG]] при [[Файл:7.2.JPG]]</center><br />
<br />
<center>[[Файл:7.3.JPG]] при [[Файл:7.4.JPG]]</center><br />
<br />
де [[Файл:7.9.JPG]] - показник адіабати;<br />
<br />
[[Файл:7.5.JPG]] - відношення абсолютних тисків до і після клапана:<br/><br />
<center>[[Файл:7.6.JPG]]</center><br />
<br />
[[Файл:7.7.JPG]] - критичне відношення тисків, що обчислюється за формулою:<br/><br />
<center>[[Файл:7.8.JPG]]</center><br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини менше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається за сумою перерізів для скидання окремо газів і рідини.''<br />
<br />
''Для апаратів при запасі від переповнення рідини більше 5 хв. площа прохідного перерізу визначається по перетину скидання газу.''<br />
<br />
==Правила і стандарти==<br />
<br />
У зв'язку з найширшим розповсюдженням запобіжних клапанів стандарти і правила, які застосовуються до них, знаходяться у всіх документах, які регулюють використання всього обладнання, що захищаєтьсяклапанами. Наприклад, «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ПБ 03-576-03)» в Росії чи «Boiler Pressure Vessel Code» у США. Також існують галузеві документи, присвячені виключно запобіжним клапанам у застосуванні до якого-небудь обладнання, наприклад «Клапани запобіжні парових та водогрійних котлів. Технічні вимоги (ГОСТ 24570-81)»<br />
<br />
У зв'язку з особливою відповідальністю запобіжних клапанів у забезпеченні безпеки систем, які ними обслуговуються, нагляд за їх використанням і затвердження правил і стандартів виробляють організації, спеціально уповноважені державою.<br />
<br />
===США===<br />
<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція I;<br />
*АТІМ (Американське товариство інженерів-механіків – American Society of Mechanical Engineers): Boiler Pressure Vessel Code, секція VIII, розділ I;<br />
*АІБ (Американський інститут бензину – American Petroleum Institute): Recommended Practice 520 and API Standard 526, API Standard 2000 (low pressure – Storage tank).<br />
<br />
===Європейський союз===<br />
<br />
*ISO 4126 (приведені у відповідність з директивами Європейського союзу) [4];<br />
*EN 764-7 (колишній стандарт CEN, приведені у відповідність з директивами Європейського союзу, замінений EN ISO 4126-1);<br />
*AD Merkblatt (Німеччина);<br />
*PED 97/23/EC (Pressure Equipment Directive - Європейський Союз).<br />
<br />
===Японія===<br />
<br />
*JIS: Japanese Industrial Standards.<br />
<br />
===Південна Корея===<br />
<br />
*KOSHA.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
# Д.Ф.Гуревич Трубопроводная арматура.Справочное пособие. — Москва: ЛКИ, 2008. — С. 368. — ISBN 978 5 382 00409 9.<br />
# Под общей редакцией С.И.Косых Трубопроводная арматура с автоматическим управлением.Справочник. — Ленинград: Машиностроение, 1982.<br />
# [http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=128373 Арматура трубопроводная.Термины и определения.] ГОСТ Р 52720-2007. Федеральное агентство по техническому регулированию и метрологии. Проверено 10 июня 2010.<br />
# А.И.Гошко Арматура промышленная общего и специального назначения.Справочник. — Москва: Мелго, 2007.<br />
# Р.Ф.Усватов—Усыскин Поговорим об арматуре. — Москва: Vitex, 2005.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7-008-89).<br />
# Технологические системы реакторного отделения. БАЭС: ЦПП, 2000.<br />
# Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ПБ 03-576-03).<br />
# Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.<br />
# [http://www.onetb.com/asme_code_countries.htm List of countries accepting the ASME Boiler & Pressure Vessel Code.]<br />
# [http://www.techstreet.com/standards/API/RP_520?product_id=235758 API 5210-1, Sizing and Selection of Pressure-Relieving Devices.]<br />
# EN ISO 4126-1 Safety devices for protection against excessive pressure - Part 1: Safety valves (ISO 4126-1:2004).<br />
# Elaine Porterfield, Paul Shukovsky, and Lewis Kamb (Saturday, July 28, 2001). [http://www.seattlepi.com/local/33094_boom28.shtml Four hurt as water heater explodes.]<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
*[http://articles.compressionjobs.com/articles/oilfield-101/4393-valves-pipelines-gate-globe-needle-angle-plug-ball-butterfly-check?start=3 Schematical overview working principle Safety Relief Valve]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
*[[Елементи і системи гідропневмоавтоматики (дисципліна)]]<br />
*[[Дросель]]<br />
*[[Зворотний клапан]]<br />
*[[Клапан регулятор витрати]]<br />
*[[Клапан регулятор тиску]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)]]</div>Stewie