https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Shkod&feedformat=atomWiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:36:15ZВнесок користувачаMediaWiki 1.30.0https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=26934ТЗА (гідропневмоавтоматика)2023-02-13T07:53:53Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Гідравлічні приводи на базі гдропідсилювачів]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]<br />
# [[Прецизійні гідродроселі]]<br />
# [[Лінійні турбулентні гідродроселі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Електрогідравлічні підсилювачі]]<br />
# [[Сорбційні вакуумні насоси]]<br />
# [[Кріогенні вакуумні насоси]] (потребує доповнення)<br />
# [[Сідельні гідророзподільники]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=26933ТЗА (гідропневмоавтоматика)2023-02-13T05:57:12Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Гідравлічні приводи на базі гдропідсилювачів]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]<br />
# [[Прецизійні гідродроселі]]<br />
# [[Лінійні турбулентні гідродроселі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Електрогідравлічні підсилювачі]]<br />
# [[Сорбційні вакуумні насоси]]<br />
# [[Кріогенні вакуумні насоси]]<br />
# [[Сідельні гідророзподільники]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=24066Гідрогазодинаміка (дисципліна)2021-01-12T08:32:58Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
* [[Вільна поверхня]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
* [[Простий зсув]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip) - потребує доопрацювання<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]<br />
* [[Плескання рідини у резервуарах]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=24065Гідрогазодинаміка (дисципліна)2021-01-12T08:32:04Z<p>Shkod: /* Тема 14 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
* [[Вільна поверхня]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
* [[Простий зсув]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip) - потребує доопрацювання<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]<br />
* [[Плескання рідини у резервуарах]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8&diff=24064Сифонні трубопроводи2020-12-31T10:34:03Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>== Сифонні трубопроводи ==<br />
<br />
'''''СИФОННИМ ТРУБОПРОВОДОМ''''', або '''''СИФОНОМ''''' ( з гр. – ''насос'') називається самопливний трубопровід, що сполучає 2 резервуари чи водоймища, а також трубопровід, частина якого розташовується вище резервуара, з якого відбувається відкачування рідини. Сифон працює в умовах розрідження. Також сифонними трубопроводами називають такі, в яких рідина рухається при тиску меншому за атмосферний.<br />
<br />
<br />
== Будова ==<br />
Найпростіша схема сифонного трубопроводу представлена на рис. 1<br />
<br />
[[Файл:Будова сифонного трубопроводу.jpeg|thumb|300px|Рис.1 Найпростіша схема сифонного трубопроводу.]]<br />
<br />
Найпростішою схемою сифону є зігнута труба, що з’єднує між собою посудини 1 та 2. <br />
Рух рідини по трубопроводу відбувається з верхньої посудини в нижню за рахунок перепаду тиску Δz, де Δz дорівнює різниці відстані від рівної площини порівняння до рівня рідини в посудинах 1 та 2.<br />
<br />
Оскільки сифонний трубопровід працює під розрідженням, то це може викликати виділення з нафти газів, а при значенні залишкового тиску, меншого за тиск насичених парів нафти, - кипіння рідини. <br />
<br />
Швидкість потоку в сифонних лініях приймається 1,2 - 2 м/с. Необхідно, щоб в сифонних трубопроводах вакуум у найвищій точці не перевищував 10Па, в іншому випадку в цьому місці буде виділятися розчинене у воді повітря й з’явиться необхідна підвищена продуктивність вакуумної установки.<br />
<br />
== Особливості побудови сифонів ==<br />
<br />
Сифонні трубопроводи, на відміну від напірного і самопливного, мають ряд особливостей. <br />
<br />
Відвід, як правило, влаштовують із сталевих труб, які забезпечують найбільшу щільність з'єднань.<br />
<br />
Трубопроводи, що опускаються під воду без водовідливу, створюються за допомогою зварювання, а батоги сталевих труб створюються з посиленими стиками, котрі потрібно перевіряти на спливання, та передбачати протикорозійну ізоляцію труб.<br />
На кінцевих ділянках сифону встановлюються засувки.<br />
<br />
Ще однією особливістю сифону є ''сифонна свердловина'' – це свердловина (їх може бути від одного до трьох десятків), що з'єднана декількома сифонами, приєднаними до вакуумного котла, розташованого в приміщенні насосної станції I підйому.<br />
<br />
Різність рівнів води у свердловині (т.з. ''динамічний горизонт'') та у приймальному резервуарі повинна бути рівною або трохи більшою за суму всіх втрат напору в трубопроводі.<br />
<br />
Обладнання станції складається з трьох або або чотирьох відцентрованих насосів, двох вакуумних насосів і двох вакуумних котлів, до яких приєднуються сифонні водоводи.<br />
<br />
Для догляду, ремонту та механічного очищення сифонів великих діаметрів слід передбачати оглядові люки і колодязі.<br />
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br />
<br />
В практиці проектування сифонних трубопроводів часто виникає небіхдність вирішення наступних проблем:<br />
<br />
- Відомі - витрата трубопроводу, діаметр, а також пристрій трубопроводу на висхідній лінії, тобто задано втрачений напір. Необхідно визначити висоту вильоту сифона, тобто перевищення найвищої точки сифонного трубопроводу над рівнем рідини в живильному резервуарі;<br />
<br />
б) задані витрата і наявний напір, тобто різницю рівнів у верхньому і нижньому резервуарах. Необхідно визначити діаметр сифонного трубопроводу;<br />
<br />
в) задано перевищення рівня в верхньому резервуарі щодо нижнього Н, відомі діаметр трубопроводу і його пристрій. Необхідно розрахувати витрати сифонного трубопроводу.<br />
<br />
''Вирішення цих завдань грунтується на застосуванні '''рівняння Бернуллі.'''''<br />
<br />
Граничне значення вакууму не перевищує '''98,0665 кПа.''' Фактично досягається менший вакуум, особливо в разі течії через сифон нагрітої рідини.<br />
<br />
На практиці величина до зазвичай не перевищує '''7-8 м''' і залежить від температури рідини і гідравлічного опору висхідної частини сифонного трубопроводу. Якщо вакуум у верхній частині вильоту сифонного трубопроводу досить великий і абсолютний тиск при цьому виявляється нижче тиску парів рідини при температурі в сифон трубопроводі, то відбувається скипання рідини і частина обсягу трубопроводу в вищих точках заповнюється парою і виділяються з рідини газами, які були в ній розчинені . Внаслідок цього витрата рідини знижується і може взагалі припинитися, так як відбувається розрив струменя.<br />
<br />
Умова нормальної роботи сифона можна знайти, виходячи з таких міркувань.<br />
<br />
Питома енергія, яка змушує рідину з яке живить резервуара підніматися до вищої точки сифонного трубопроводу (вильоту).<br />
<br />
Ця питома енергія витрачається на підйом рідини по вертикалі на висоту, на створення швидкісного напору відповідного швидкості рідини в сифон трубопроводі і на подолання всіх гідравлічних опорів на висхідному ділянці трубопроводу між розглянутими перетинами.<br />
<br />
Цілком очевидно, що при певному значенні коефіцієнта опору системи швидкість рідини в трубопроводі, а отже, і витрата прямо пропорційні різниці рівнів в резервуарах.<br />
<br />
<br />
== Принцип роботи ==<br />
<br />
Для того, щоб сифон запрацював, необхідно заповнити його рідиною, попередньо видаливши з неї повітря. Цього можна досягти шляхом відсмоктування повітря в найвищій точці сифону, або ж закрити кінці сифону, залити їх рідиною через верхню точку, де одночасно видаляється повітря. Після цілковитого заповнення сифону рідиною, він починає працювати як звичайна труба, тому розрахунок сифонного трубопроводу принципово нічим не відрізняється від розрахунку звичайного.<br />
<br />
Сифонні трубопроводи, котрі використовуються для зливу нафтопродуктів з цистерн, не мають нижніх зливних приборів. При транспортуванні в цистернах нафтопродуктів з малою в’язкістю (напр., бензин, керосин, дизельні палива), для попередження витоку та втрат палива в цистернах немає нижніх зливних приборів, тому паливо зливається через верхній ковпак цистерни (верхній злив). Злив нафтопродуктів через горловину цистерни відбувається сифонним способом. <br />
Спочатку нафтопродукт зливається в нульовий резервуар, а з нього насосами подається в сховище. Для сифонних зливів використовують спеціальні вакуумні установки.<br />
<br />
[[Файл:Сифон1.jpg|thumb|300px|Рис.2 Схема розрахункової установки]]<br />
<br />
'''Гідравлічний розрахунок сифону виконується двома діями:'''<br />
<br />
''1)'' Спочатку розраховують його приблизний розхід<br />
<br />
''2)'' Перевіряють виконання умов його роботоздатності.<br />
<br />
Приблизний розхід розраховується аналогічно до звичайного.<br />
<br />
Якщо скласти рівняння Бернуллі для перерізів 1-2 та 2-2, взявши за 0-0 площину відліку та рахувати, що в резервуарах рідина в спокійному (нормальному) стані, то ми отримаємо:<br />
<br />
<math>H = h_w = {V^2 \over 2g} \Bigg(1 + \lambda\ \cdot {1 \over d} + \sum \zeta_i\ \Bigg) </math> (1)<br />
<br />
Рівняння (1) може бути розвязано відносно невідомих H, Q та d, тобто сифон може бути розрахованим в любій постановці задачі.<br />
<br />
Разом з тим, в розрахунку сифону є й деяка специфіка. Як ми бачимо, рідина рухається за рахунок існування запасу потенційної енергії за рахунок різниці рівнів Н, в той ж час ми бачимо, що при даній різниці Н рідина не може піднятися необмежено по висоті у сифонній трубі. Тому, при розрахунках необхідно додатково переконатися, чи не виникає надмірний вакуум та чи не викликає він кипіння рідини, оскільки це може порушити роботу сифонного трубопроводу.<br />
<br />
Для цього, складемо рівняння Бернуллі для перерізів 1-1 та х-х. <br />
<br />
Відносно площини 0-0 отримаємо:<br />
<br />
<math> H + {P_am \over pg} + {\alpha_1\ V_1^2 \over 2g} = H + Z_x + {P_x \over pg} + { \alpha_x\ V_x^2 \over 2g } +h_w </math> (2)<br />
<br />
Приймаючи V1 за 0, перепишемо (2) в (3):<br />
<br />
<math> {P_am - P_x \over pg} = Z_x + { V_x^2 \over 2g} + { V^2 \over 2g} \Bigg ( \lambda\ {l_x \over d} + \sum\zeta_1 \ \Bigg) </math> (3)<br />
<br />
Величина в лівій частині рівняння (3) представляє собою вакуум, який розраховується наступним чином:<br />
<br />
<math> h_bak = Z_x + { V^2 \over 2g} \Bigg( 1 + \lambda\ {l_x \over d} + \sum\zeta_1\ \Bigg)</math> (4)<br />
<br />
Де V – середня швидкість рідини в сифоні;<br />
<br />
zX – висота перерізу з тиском pХ над рівнем рідини у резервуарі 1; <br />
<br />
lX – довжина частини сифонної труби від початку труби до початку перерізу х-х.<br />
<br />
З рівняння (4) випливає, що hвак є тим більшим, чим більшою є висота перерізу Zx, швидкість V та втрати тиску p. Граничним розміщенням перерізу х-х буде найвищий переріз труби. <br />
<br />
Теоретично, для нормальної роботи сифону необхідно, щоб мінімальний тиск в ньому був завжди більший, ніж пружність парів рідини при даній температурі, тобто, виходячи з рівняння (2):<br />
<br />
[[Файл:sif5.jpg]]<br />
<br />
де pmin – мінімальний тиск у сифоні;<br />
ρ – густина рідини;<br />
At – пружність парів рідини в м.ст.рідини.<br />
<br />
[[Файл:sif6.jpg]|thumb|300px|Рис.3 Ще одна схема сифонного трубопроводу.]]<br />
<br />
При розрахунках рекомендується призначити величину мінімального тиску значно більшою, принаймі, для води не менше 0,2-0,3ат при нормальних температурних умовах. Цьому значенню відповідає найбільша можлива висота розміщення найвищої точки сифону над вільною поверхнею рідини у верхній посудині, рівній приблизно 7м. Для того, щоб уникнути порушення роботи сифону потрібно або зменшити висоту перерізу z, або ввести додаткові гідравлічні опори на ділянці, нижчі за перетин х-х.<br />
<br />
== Використання ==<br />
<br />
Сифонний трубопровід використовується, наприклад, в якості водовикиду гідротехнічних конструкції, для зливу нафтопродуктів з цистерн, опорожнення водоймищ при перебільшенні їх норми, при самостічному з’єднанні колодязів у системах водопостачання тощо. <br />
<br />
Також його можна використовувати для того, щоб бензин з цистерни поїзда сливати.<br />
<br />
Бензин об'ємом V = 60 м^3 із горловини залізодорожної цистерни мделі 15-890 за допомогою сифонного трубопоровода діаметром 10 см в проміжний резервуар при середньому перепаді тиску<br />
[[Файл:Image042.gif]], Z рівному 5 м, то теоретичний розхід із врахуванням рівняння складе 0,0077 м3/с, а час сливу 7790 або 2.16 години. час сливу в секундах визначається за формулою <br />
<br />
t=V/Q<br />
<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
<br />
[[Файл:2655.jpg]]<br />
[[Файл:Ks-4_0x0_f9a.jpg]]<br />
[[Файл:F_sch31_20111611133425.jpg]]<br />
[[Файл:E7f61a754658_medium.jpg]]<br />
<br />
== Джерела ==<br />
<br />
1) О.В. Байбаков, О.І. Зеегофер Гидравлика и насосы. М.- Л., 1957 (стр. 141-142)<br />
<br />
2) Ю.Д. Земенков, Н.А. Малюшин, Л.М. Маркова, А.Е. Лощинин, '''ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ НЕФТЕПРОВОДЫ НЕФТЕБАЗ''' (''Справочное издание''), Тюменский индустриальный институт, Тюмень-1994 г. (розділ 7.4)<br />
<br />
3)Тавастшерна Р.И. Изготовление и монтаж технологических трубопроводов: "М. Высшая школа, 1985.<br />
<br />
4) http://studopedia.su/15_53756_sifonniy-truboprovod.html стр. 9-10</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%96&diff=24062Коефіцієнт Дарсі2020-10-07T10:03:33Z<p>Shkod: /* Найбільш часто вживані формули для обчислення значення коефіцієнта \lambda */</p>
<hr />
<div>'''Коефіцієнт Дарсі''' (коефіцієнт гідравлічного тертя) <math>\lambda</math> - безрозмірна величина, що характеризує співвідношення сил тертя і інерції і саме її визначення, і є предметом гідравлічного розрахунку трубопроводу.<br />
Втрати на тертя обумовлені в'язкісним тертям шарів рідини, що рухаються усередині потоку з різною швидкістю, а також тертям об внутрішню поверхню труби шарів рідини, що рухаються в безпосередній близькості від неї.<br />
<br />
Експериментально встановлено,що гідравлічний коефіцієнт тертя, як правило залежить від режиму руху рідини,який характеризується числом Рейнольдса (<math>Re</math>) і внутрішньої поверхні трубопроводу, який характеризується відносною шорсткістю (<math>\varepsilon</math>). Вплив цих факторів на величину <math>\lambda</math> при ламінарному і турбулентному режимах проявляється по-різному.<br />
<br />
При визначенні <math>\lambda</math> враховується не абсолютна шорсткість, а її відношення до діаметру (або радіусу) труби, тобто відносна шорсткість. <br />
Це обумовлено тим, що одна і та ж абсолютна шорсткість надає більший вплив на опір руху в трубопроводі меншого діаметру. <br />
Запропоновано велику кількість емпіричних і напівемпіричних формул для визначення коефіцієнта гідравлічного тертя <math>\lambda</math>, що враховують особливості перебігу при турбулентному режимі. Ці особливості в кінцевому підсумку позначаються на залежності колійних втрат від середньої швидкості течії. <br />
<br />
== Історична довідка ==<br />
[[Файл:180px-Buste henry Darcy.JPG|thumb|right|Анрі Дарсі (10.06.1803 - 02.01.1858)]]<br />
<br />
Анрі Філібер Гаспар Дарсі (фр. Henry Philibert Gaspard Darcy, 10 червня 1803, Діжон, - 2 січня 1858, Париж) - французький інженер-гідравлік, котрий обгрунтував закон Дарсі (1856), що зв'язує швидкість фільтрації рідини в пористому середовищі з градієнтом тиску: «Очевидно, для піску однієї якості витрата, що пропускається ним прямо пропорційна натиску і обернено пропорційна товщині фільтруючого шару (ґрунту)». Ім'ям Дарсі названа одиниця вимірювання проникності пористого середовища.<br />
<br />
Як член Корпорації, він побудував унікальну водопровідну систему подачі води під тиском в Діжоні після невдалої спроби добувати чисту прісну воду шляхом буріння свердловин. Система постачала воду з продуктивністю 7000 літрів на хвилину з джерела Rosoir Spring з відстані 12,7 км по закритому водопроводу у водосховища біля міста, звідки потім подавалася в міську трубопровідну мережу загальною довжиною 28,000 метрів під тиском. Система була повністю закрита і у своїй роботі використовувала лише сили тяжіння та не вимагала фільтрів чи насосів. Він також брав участь у багатьох інших громадських заходах міста Діжон і регіону, а також у виробленні політики благоустрою міста Діжон. <br />
<br />
Він модифікував формула Проні для розрахунку втрат напору на тертя, яке після подальшої модифікації Юліусом Вейсбахом, стало відомим рівнянням Дарсі-Вейсбаха, яке використовується і сьогодні.<br />
<br />
Помер від пневмонії під час поїздки у Париж в 1858 році і був похований у Діжоні.<br />
<br />
== Формула Дарсі-Вейсбаха ==<br />
Для круглих труб сталого перерізу втрати напору на тертя визначають за формулою Дарсі:<br />
<br />
<math>\xi = \lambda \cdot \frac{L}{D},</math><br />
<br />
де<br />
<math>\lambda</math> — коефіцієнт гідравлічного тертя по довжині (коефіцієнт Дарсі).<br />
<br />
Тоді формула Дарсі набуває вигляду:<br />
<br />
<math> \Delta h = \lambda \cdot \frac{L}{D} \cdot \frac{V^2}{2g}</math><br />
<br />
де <math>L</math> і <math>D</math> — відповідно довжина та діаметр трубопроводу; <math>V</math> — середня швидкість руху рідини; <math>\lambda</math> — коефіцієнт гідравлічного тертя, який залежить від в'язкості, яка входить до числа Рейнольдса та відносної шорсткості стінок труби .<br />
<br />
або для втрати тиску:<br />
<br />
<math> \Delta P = \lambda \cdot \frac{L}{D} \cdot \frac{V^2}{2} \cdot \rho</math><br />
<br />
Якщо визначаються втрати на тертя для труби не круглого поперечного перерізу, то за <math>D</math> береться гідравлічний діаметр.<br />
<br />
Слід відзначити, що втрати напору на гідравлічних опорах не завжди пропорційні швидкісному напору.<br />
<br />
== Визначення гідравлічного коефіцієнта тертя по довжині ==<br />
<br />
Коефіцієнт <math>\lambda</math> визначається по різному для різних випадків.<br />
<br />
При ламінарному режимі, тобто <math>\operatorname{Re}=\frac{\vartheta \cdot d}{\nu }\,\le \,2300</math> (<math>\nu</math> - кінематичний коефіцієнт в'язкості) стан поверхності стінки не впливає на опір рідини і <math>\lambda=f(Re)</math>. Значення коефіцієнта <math>\lambda</math> в цьому випадку визначається з теоретичною формулою Пуазейля:<br />
<br />
<math>\lambda \text{=}\frac{64}{\operatorname{Re}}</math><br />
<br />
де (<math>Re</math>) — число Рейнольдса.<br />
<br />
Іноді для гнучких труб у розрахунках приймають:<br />
<br />
<math>\lambda \text{=}\frac{68}{\operatorname{Re}}</math><br />
<br />
Турбулентний режим течії характеризується інтенсивним перемішуванням рідини як у поперечному (по перерізу потоку), так і в поздовжньому (по довжині потоку) напрямках.Проте в діапазоні чисел Рейнольдса <math>2320\,\le \,\operatorname{Re}\,\le \,{{10}^{5}}</math> безпосередньо поблизу стінок трубопроводу існує шар рухомої рідини, перебіг в якому зберігається ламінарним.<br />
<br />
Для турбулентної течії існують складніші залежності. Одна з найпоширеніших формул — це формула Блазіуса:<br />
<br />
<math>\lambda \text{=}\frac{0,316}{^{4}\sqrt{\operatorname{Re}}}</math><br />
<br />
== Визначення коефіцієнта для місцевих опорів ==<br />
[[Файл:220px-КОНФУЗОР.GIF |thumb|right| Рис. 1. Гідравлічний конфузор: Q1 - потік рідини в широкому перетині труби; Q2 - потік рідини у вузькому перерізі труби ]]<br />
Для кожного виду місцевих опорів існують свої залежності для визначення коефіцієнта <math>\xi\</math>. До числа найбільш поширених місцевих опорів відносяться раптове розширення труби, раптове звуження труби і поворот труби. <br />
<br />
<br />
1. При раптовому розширенні труби: <br />
<br />
<math>\xi = \left( 1 - \frac{S_1}{S_2} \right)^2 ,</math><br />
<br />
де <math>S_1</math> і <math>S_2</math> - площі поперечного перерізу труби, відповідно перед розширенням і після нього.<br />
<br />
<br />
2. При раптовому звуженні труби коефіцієнт місцевого опору визначається за формулою: <br />
[[Файл:220px-СОПРОТИВЛЕНИЕ_КОЛЕНА.GIF |thumb|right| Рис. 2. Залежність коефіцієнта місцевого опору від кута δ повороту труби ]]<br />
<math>\xi = \frac{1 -S_2/S_1}{2},</math><br />
<br />
де <math>S_1</math> і <math>S_2</math> - площі поперечного перерізу труби, відповідно, перед звуженням і після нього.<br />
<br />
<br />
3. При поступовому звуженні труби (конфузор): <br />
<br />
<math>\xi =\frac{\lambda_T}{8\sin{\alpha/2}} \left( 1-\frac{1}{n^2} \right)</math>,<br />
<br />
де - <math>n =\frac{S_1}{S_2}</math> ступінь звуження; <math> \lambda_T</math> - коефіцієнт втрат на тертя по довжині при турбулентному режимі. <br />
<br />
<br />
4. При різкому (без закруглення) повороті труби (коліно) коефіцієнт місцевого опору визначається за графічним залежностям (рис. 2).<br />
<br />
== Опис установки ==<br />
[[Файл:Опис.JPG |thumb|right| Рис. 3. Принципова схема експериментальної установки ]]<br />
<br />
<br />
Принципова схема експериментальної установки, що використовується для визначення коефіцієнта гідравлічного тертя <math>\lambda</math> наведена на рис. 3. <br />
<br />
<br />
Експериментальна ділянка трубопроводу круглого перетину довжиною <math>L</math> приєднана до напірного баку 5, в який з водогону через вентиль 1 і заспокійливу сітку 3 безперервно подається вода. Надлишки води з бака зливаються через переливну трубу 4. Тому в баці може підтримуватися постійний рівень. Витрата води через експериментальну ділянку регулюється вентилем 7 (вентиль на вході в експериментальну ділянку повністю відкритий під час всього експерименту). Після проходження експериментальної ділянки вода зливається в мірний бак 8, на вході з якого є кран 9. Для вимірювання температури води встановлений термометр 2. Установка оснащена п'єзометричним щитом 6, на якому встановлені пєзометри для вимірювання втрат по довжині. <br />
<br />
<br />
<br />
== Найбільш часто вживані формули для обчислення значення коефіцієнта <math>\lambda</math> ==<br />
<br />
Визначення <math>\lambda</math> за наведеними та іншими формулами полегшується використанням таблиць і номограм, що містяться у навчальних та довідкових посібниках. <br />
<br> При проведенні даної роботи розглядаються режими течії в гідравлічно гладких трубах. <br />
<br> Зона опору, режим:<br />
<br />
<br> 1. Ламінарний:<br />
<br> Межі зони: <math>\operatorname{Re}<2300</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda \text{=}\frac{64}{\operatorname{Re}}</math> - '''ф. Пуазейля''' <br />
<br> Залежність втрат напору від швидкості: <math>h_i\sim\;v</math><br />
<br />
<br> 2. Зона гладкостінного опору:<br />
<br> а) Межі зони: <math>2320\,\le \,\operatorname{Re}\,\le \,{{10}^{5}}</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda \text{=}\frac{0,316}{^{4}\sqrt{\operatorname{Re}}}</math> - '''ф. Блазіуса'''<br />
<br> Залежність втрат напору від швидкості: <math>h_i\sim\;v^{1,75}</math><br />
<br> б) Межі зони: <math>4000\,\le \,\operatorname{Re}\,\le \,{3\cdot{10}^{6}}</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda = \frac{1}{(1,8Lg(Re)-1,5)^{2}}</math> - '''ф. Конакова''' <br />
<br />
<br> 3. Зона доквадратичного опору:<br />
<br> а) Межі зони: <math>20\cdot\frac{d}{\Delta_\epsilon}\le \;\operatorname{Re}\le \;{500\cdot \frac{d}{\Delta_\epsilon}}</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda = \frac{1}{(2Lg(\frac{2,51}{Re}))}</math> - '''ф. Кольбрука Уайта'''<br />
<br> Залежність втрат напору від швидкості: <math>h_i\sim\;v^{\frac{1,75}{2}}</math><br />
<br> б) Межі зони: <math>20\cdot\frac{d}{\Delta_\epsilon}\le \;\operatorname{Re}\le \;{500\cdot \frac{d}{\Delta_\epsilon}}</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda \approx \; 0,11{(\frac{\Delta_\epsilon}{d}+\frac{68}{Re})^{0,25}}</math> - '''ф. Альтшуль''' <br />
<br />
<br> 4. Зона квадратичного опору:<br />
<br> а) Межі зони: <math>\operatorname{Re}\ge \;{500\cdot \frac{d}{\Delta_\epsilon}}</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda = \frac{1}{{(2Lg(\frac{3,7\cdot d}{\Delta_\epsilon}))^{2}}}</math> - '''ф. Прандтля-Нікурадзе'''<br />
<br> Залежність втрат напору від швидкості: <math>h_i\sim\;v^{2}</math><br />
<br> б) Межі зони: <math>\operatorname{Re}\ge \;{500\cdot \frac{d}{\Delta_\epsilon}}</math><br />
<br> Розрахункова формула: <math>\lambda = 0,11{(\frac{\Delta_\epsilon}{d})^{0,25}}</math> - '''ф. Шіфрінсона'''<br />
<br />
== Література ==<br />
<br />
Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.<br />
<br />
О.М. Коваленко,Т.О. Шевченко Інженерна гідравліка. Розділ I. Рух рідини в закритих руслах – Харків: ХНАМГ, 2007.-76 с<br />
<br />
Идельчик И.Е. Справочник по гидравлическим сопротивлениям. – М.: Машиностроение, 1975. – 559 с.<br />
<br />
Дробинс В. Ф. Гидравлика и гидравлические машины. – М.: Просвещение, 1982.<br />
<br />
Установка для изучения потерь напора при турбулентном установившемся движении (тип ГВ5). – Одесоргнаучкомплектснаб. – 39 с.</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=24061Гідрогазодинаміка (дисципліна)2020-09-20T10:39:39Z<p>Shkod: /* Тема 6 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
* [[Вільна поверхня]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
* [[Простий зсув]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip) - потребує доопрацювання<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]<br />
* [[Плескання рідини у резервуарах]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=24060Гідрогазодинаміка (дисципліна)2020-09-20T10:37:31Z<p>Shkod: /* Тема 15 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
* [[Вільна поверхня]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip) - потребує доопрацювання<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]<br />
* [[Плескання рідини у резервуарах]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=24059Гідрогазодинаміка (дисципліна)2020-09-20T10:23:00Z<p>Shkod: /* Тема 4 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
* [[Вільна поверхня]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip) - потребує доопрацювання<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0&diff=24058Насадка Борда2020-09-20T10:02:11Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>'''Насадка Борда'''-(Насадка внутрішня) (рос. насадка внутренняя (Борда); англ. internal mouthpiece (Borda); нім. Inneneinsatz m, Borda-Inneneinsatz m, Innenaufsatz m) – круглоциліндрична насадка, розміщена з внутрішнього боку стінки посудини (або водойми), з якої вона живиться.<br />
Насадка Борда використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити [[насадок Вентурі ]].<br />
<br />
== Історія виникнення ==<br />
[[Файл:Жан-Шарль_Борда.jpg|thumb|Жан Шарль де Борда]]<br />
Внутрішня насадка Борда названа на честь французького вченого, фізика та геодезиста Шарля Жан Борда (4.5.1733, Дакс, — 19.2.1799, Париж)Член Паризької АН. Служив офіцером у армії, потім на флоті. Визначив (1792) довжину секундного маятника в Парижі і знайшов спосіб точного визначення періоду хитання маятника. 1766р. запропонував [[внутрішню насадку]] для збільшення витрати рідини, яка витікає з посудини, при заданому перерізі вихідного отвору. Довів теорему(що носить його ім'я) в гідравліці про удар струменя рідини чи газу. Розробив одну із систем вертикальних осей астрономо-геодезичних інструментів.<br />
<br />
<br />
<br />
== Види насадок і області їх застосування ==<br />
<br />
[[Файл:Clip image018 0001.gif|thumb|left|]]<br />
Насадки (рис. 6.8) за формою патрубка можуть бути циліндричні зовнішні (а) і внутрішні (б), конічні, які сходяться (в) і розходяться (г) і коноідальні, виконані за формою струменя (д).<br />
Зовнішній циліндричний насадок (насадок Вентурі) застосовується для збільшення пропускної здатності отвору в якості водоскидних і дренажних труб<br />
<br />
Внутрішній циліндричний насадок (насадок Борда) використовується для спорожнення резервуарів, коли з конструктивних міркувань не можна встановити насадок Вентурі:<br />
<br />
Насадка, яка конічно сходиться (конфузор) дає можливість отримувати компактний струмінь, що володіє великою кінетичною енергією. Застосовується в соплах гідравлічних турбін, водострумних і парострумних насосах, гідромоніторах, брандспойти і т. д. Коефіцієнти закінчення для цих насадков залежать від кута конусності. Оптимальним є кут конусності, рівний 13,24':<br />
ε = 0,982;<br />
<br />
Насадка, яка конічно розходиться (дифузор) застосовується в ежекторних установках, в димоходах, в аеродинамічних трубах, поливальних машинах, в каналах направляючого апарату насосів, в всмоктуючих трубах насосів і турбін і т. д. Розширення в області стисненого перерізу струменя, що виходить з отвору, дозволяє збільшити так звану вакуумну порожнину. Це дає збільшення витрати до 45-50%.<br />
ε = 1;<br />
<br />
Коноідальний насадок має вхід, виконаний по контурах струменя, який виходить з отвору, тому втрати при русі рідини мінімальні. Він дозволяє майже в півтора рази збільшувати витрати через отвір, і виходящий струмінь має велику кінетичну енергію. Він має велике застосування в соплах гідравлічних турбін, в аеродинамічних трубах, в гідромоніторах, в мірних пристроях. Також використовується для дроблення і різання гірських порід. <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Витікання рідини через внутрішню насадку ==<br />
<br />
<br />
<br />
<math>Q={{\mu }_{}}\omega \sqrt{2g{{H}_{c}}}</math> (1)<br />
<br />
<br />
де <math>{{H}_{c}}</math> - напір на рівні центру тяжіння отвору<br />
<math>{{\mu }_{}}</math> - коефіцієнт витрат великого отвору<br />
<br />
Формула (1) і значення <math>{{\mu }_{}}</math> можуть бути застосовані для отворів будь-якої форми.<br />
<br />
<br />
----<br />
[[Файл:розрахунок насадки.gif]] (Рис.1.)<br />
<br />
Приєднання насадка до отвору того ж діаметру змінює характер перебігу. Це добре можна показати, застосовуючи рівняння Бернуллі до січень 1-1 і 2-2, а потім 1-1 і 3-3.Як можна бачити на (рис.1), потік рідини в насадці можна розділити на дві зони. Основна частина - це власне струмінь. Течія в області стиснутого перерізу (2-2), нестала. Вона виникає внаслідок того, що при видаленні повітря з цієї області на початку руху, тут утворюється зона розрідження. Величину вакууму легко вимірюють за допомогою вакуумметра будь-якої конструкції. Наявність вакууму всередині насадка, приєднаного до отвору, сприяє додатковому підсосу рідини і збільшення пропускної здатності отвору, що визначається за рівнянням Бернуллі для перерізів 1-1 і 2-2.<br />
<br />
<br />
<math>{{Z}_{1}}+\frac{P1}{\rho g}+\frac{a1\nu _{1}^{2}}{2g}={{Z}_{2+}}\frac{P2}{\rho g}+\frac{a2\nu _{2}^{2}}{2g}+{{k}_{\omega 1-2}}</math> <br />
<br />
<br />
z1=H<br />
<br />
p1=pa<br />
<br />
<math>\rho </math>=0<br />
<br />
z2=0<br />
<br />
p2=pa-<math>\rho </math>ghвак<br />
<br />
<br />
<math>hw=hr={{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math><br />
<br />
Після підстановки значень визначається величина швидкості витікання через отвір при наявності насадка:<br />
<br />
<br />
<math>{{H}_{1}}+\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}=\frac{{{P}_{a}}}{\rho g}-\frac{\rho g{{h}_{}}}{\rho g}+\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math><br />
<br />
<br />
<math>{{H}_{1}}+{{h}_{}}=\frac{a\nu _{c}^{2}}{2g}+{{\xi }_{}}\frac{\nu _{c}^{2}}{2g}</math><br />
<br />
<br />
<math>{{\nu }_{=\varphi \sqrt{2g(H+{{h}_{}})}}}</math> (2)<br />
<br />
<br />
Як можна бачити, відбувається збільшення чинного напору на величину вакууму в області стиснутого перерізу. Якщо підставити значення вакууму для розглянутого зовнішнього циліндричного насадка <math>{{h}_{}}</math>=0,75Н, то величина швидкості витікання, а, отже, і витрати збільшиться в <br />
<math>\sqrt{1,75}=1,32</math> рази, тобто на 32%.<br />
При розгляді перерізів 1-1 і 3-3 будуть отримані формули зі своїми коефіцієнтами. Так, на рис.1 видно, що струмінь на виході з насадка займає весь переріз патрубка, тобто стиск на виході відсутній і коефіцієнт стиснення Eн = 1. У тому випадку, якщо струмінь не доходить до стінок патрубка, вакуум в стислому перерізі не утворюється, насадок не працює, витікання відбувається через отвір, і збільшення витрат немає. Для створення умов роботи насадка його довжина повинна бути не менше трьох розмірів отвору.<br />
Отже, розрахункові формули для насадков мають такий вигляд:<br />
<br />
<br />
<math>{{a}_{}}=2\varphi \sqrt{2gH}</math><br />
<br />
<br />
<math>{{Q}_{}}={{\mu }_{_{}}}{{\omega }_{}}\sqrt{2gH}</math><br />
<br />
<br />
де <math>{{a}_{}}</math> - коефіцієнт швидкості для насадка<br />
<br />
<math>{{Q}_{}}</math> - коефіцієнт витрати для насадка.<br />
<br />
Так як Eн = 1, то коефіцієнти <math>{{a}_{}}</math>, <math>{{Q}_{}}</math> рівні між собою.<br />
Значення коефіцієнтів залежать від виду насадків.<br />
<br />
<br />
----<br />
<br />
<br />
<br />
[[Файл:насадка Борда.png]]<br />
<br />
<br />
Для внутрішньої циліндричної насадки <math>{{a}_{}}</math>=<math>{{Q}_{}}</math>=0,71<br />
<br />
==Особливості насадка Борда==<br />
<br />
Циліндричні насадки зустрічаються у вигляді деталей гідравлічних систем машин і споруд.Характерною особливістю насадка Борда є те, що тиск у стисненому перерізі менший за атмосферний. Це положення доводиться рівнянням Бернуллі, складеним для стисненого і вихідного перерізів,тому значення коефіцієнтів витрати і швидкості менше за значенння коефіцієнтів в зовнішній насадці.Насадок Борда відрізняється від насадка Вентурі тільки умовами входу.Вважають, що довжина насадка Борда повинна бути не менше (3,5-е-4)D.<br />
Як видно, для насадка Борда стиснення в перерізі 2-2 виходить більшим, ніж для насадка Вентурі.У зв'язку з цією обставиною втрата напору, а також швидкість і вакуум в перерізі 2-2 для насадка Борда також виходять більшими, ніж для насадка Вентурі (при рівних інших умовах).Легко переконатися, що насадок Борда збільшує витрату рідини, яка витікає з отвору, але трохи меньше, ніж насадок Вентурі. В результаті стиснення струменя в насадці утворюється вакуум і відбувається підсос рідини з резервуара.<br />
<br />
==Методи розрахунку насадка Борда==<br />
<br />
Є декілька підходів до розрахунку насадка Борда,вони повязані з товщиною стінки отвору від якої залежить значення коефіцієнта витрат<br />
<br />
[[Файл:12345.png]]<br />
<br />
рис.3.Вди внутрішніх насадок<br />
<br />
Методи розрахунку подані у таблиці і графіку:<br />
<br />
[[Файл:2345.png]]<br />
<br />
[[Файл:345.png]]<br />
<br />
== Джерела ==<br />
<br />
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3. <br />
<br />
Механика сплошной среды. Т.2 /Седов Л.И. <br />
<br />
Идельчик И.Е. Справочник по гидравлическим сопротивлениям. – М.: Машиностроение, 1975. – 559 с. <br />
<br />
Дробинс В. Ф. Гидравлика и гидравлические машины. – М.: Просвещение, 1982.</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=24057Гідрогазодинаміка (дисципліна)2020-09-20T09:57:37Z<p>Shkod: /* Тема 13 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip) - потребує доопрацювання<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%84_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=23990Дрейф неоднорідностей2019-12-17T14:36:52Z<p>Shkod: Відкинуто редагування Paseka Viktor (обговорення) до зробленого Northfear</p>
<hr />
<div>{{Невідредаговано}}<br />
{{Студент | Name= Ярослав| Surname=Слойка | FatherNAme=|Faculti=ФІС | Group=СНм-51 | Zalbook=}}<br />
<br />
Презентація доповіді (http://elartu.tstu.edu.ua/handle/123456789/403).<br />
<br />
= Дрейф неоднорідностей =<br />
<br />
<br />
Наведемо результати досліджень теплофізичних характеристик соко-стружкової суміші дифузійних апаратів цукрової промисловості. Відомо, що на коефіцієнт теплопровідності λ цукрових розчинів, в основному, впливають концентрація цукру і температура розчину. На ефективну теплопровідність соко-стружкової суміші впливають також численні фактори, які при проведенні експериментів спотворюватимуть вплив основних факторів. Серед них до часового дрейфу належить наявність на поверхні стружки адсорбованого повітря, кількість якого змінюватиметься в процесі контакту соку і стружки, а також зміна концентрації цукру в стружці в процесі дифузії. Проте серед факторів є один, який до часового дрейфу не належить. Це ступінь неоднорідності суміші або, як називають його виробничники, навантаження об’єму.<br />
<br />
Навантаження об’єму – це концентрація стружки в соці, точніше маса стружки, що припадає на одиницю об’єму суміші. Навантаження об’єму дифузійного апарата, що складає в середньому 0,4-0,5 кг/дм3, може знижуватися до 0,2-0,3 кг/дм3, або зростати до 0,6-0,7 кг/дм3, причому його зміну не можна пов’язати з плином часу. Тому при проведенні дослідження вирішено вибрати дрейф неоднорідностей за рахунок змін навантаження об’єму, а впливу решти шумових факторів уникнути, проводячи вимірювання теплопровідності в стаціонарному режимі через однаковий проміжок часу з моменту змішування стружки і соку для всіх зразків.<br />
Перший основний параметр x1 (середню температуру зразка в стаціонарному режимі) встановлювали регулюванням потужності електронагрівача приладу, другий x2 (концентрацію цукру в соці) обчислювали по вихідній концентрації розчину c %.<br />
<center> '''<br />
== Розв’язання ==<br />
''' </center><br />
Оскільки метою дослідів було з’ясувати, чи є навантаження об’єму шумовим чи основним фактором, планування було проведене з розрахунку простого дрейфу – ступінчастого. Рівні та інтервали вимірювання основних факторів для ПФЕ 22 наведене в таблиці 1.<br />
За правилами ортогональності розбиваємо матрицю планування на два блоки, які є напіврепліками 22-1. Порівнюємо парну взаємодію безрозмірних факторів z1 z2 з новою незалежною змінною, яка характеризує дрейф<br />
<center> '''z1 z2 = zд''' </center><br />
<br />
<br />
Таблиця 1 Вхідні дані для ПФЕ в умовах ступінчастого дрейфу<br />
<center>[[Файл:Tab1.JPG]]</center><br />
<br />
<br />
<br />
У першому блоці проводилися досліди при zд = -1, як нижній рівень навантаження об’єму обрали величину 0,3 кг/дм3 , у 2-му - zд = +1, навантаження об’єму було 0,6 кг/дм3. Матриця планування та результати вимірювання вихідної функції y, тобто коефіцієнти теплопровідності λ, Вт/(м*К), наведено в таб. 2<br />
<br />
<br />
Таблиця 2 Матриця ПФЕ для умов ступінчастого дрейфу неоднорідності<br />
<center>[[Файл:Tab2.JPG]]</center><br />
<br />
<br />
Для обробки використовувалися рівняння, наведені в п.6,2 [1]. У результаті утворено математичну модель поведінки теплопровідності соко-стружкової суміші в процесі екстракції для безрозмірних факторів<br />
<center> y = 0.480 – 0.043* z1 + 0.026*z2 </center><br />
<br />
Перехід до вимірних параметрів проведено за допомогою звичайних способів<br />
<br />
<center> λ = 0,770 – 0,006*t + 0.008*c </center><br />
Таким чином, утворено залежність для λ тільки від основних факторів, виключивши вплив навантаження об’єму. Зазначимо, що звільнившись від впливу дрейфу (часового або неоднорідностей) можна оцінити його і вирішити, чи немає потреби перевести який-небудь із шумових факторів в основні. Для цього треба розрахувати коефіцієнт при zд за формулою.<br />
<br />
<center>[[Файл:formul1.JPG]]</center><br />
<br />
У нашому прикладі<br />
<br />
<center>[[Файл:formul2.JPG]]</center><br />
<br />
Потім треба розрахувати y для обох блоків у центрі плану експерименту.<br />
Різниця між значеннями y для обох блоків дає оцінку зміни функції відклику. Розрахунки для прикладу λ за 1-м блоком:<br />
<br />
<center>y1 = 0,48 − 0,023 = 0,457 Вт/(м∙К)</center><br />
<br />
за 1-м блоком:<br />
<br />
<center>y2 = 0,48 + 0,023 = 0,503 Вт/(м∙К)</center><br />
<br />
Загальний дрейф функції відклику в результаті збільшення навантаження об’єму з 0,3 до 0,6 кг/м3 такий:<br />
<br />
<center>∆y = 0,503 – 0,457 = 0,046 Вт/(м∙К)</center><br />
<br />
Отже функція відклику змінилася на 10% при цілком реальній у виробничих умовах зміні навантаження об’єму.<br />
Аналіз утворених результатів показав, що цей вплив зіставлюваний з впливом незалежних змінних t і c , тому в подальшому при дослідженнях треба перейти від двофакторних до трифакторних експериментів.<br />
<br />
[[Категорія:Планування експерименту]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=23989Параметр оптимізації2019-12-17T14:36:22Z<p>Shkod: Відкинуто редагування Paseka Viktor (обговорення) до зробленого Northfear</p>
<hr />
<div>{{Невідредаговано}}<br />
{{Студент | Name=Юля | Surname=Белиця | FatherNAme=Михайлівна|Faculti=ФІС | Group=СНм-51 | Zalbook=}}<br />
<br />
<br />
.............. Презентація доповіді (університетський репозиторій).<br />
<br />
= 1. Параметр оптимізації =<br />
При плануванні екстремального експерименту важливо визначити параметр, який потрібно оптимізувати. Для цього ціль дослідження повинна бути сформульована чітко і допускати кількісну оцінку. Характеристика мети задана кількісно називається '''параметром оптимізації'''.<br />
'''Параметр оптимізації є реакцією (відгуком)''' на вплив факторів, які визначають поводження обраної системи. Реакція об'єкта багатогранна і багатоаспектна. Метою дослідження вибирають аспект, який представляє найбільший інтерес. <br />
Вибір оптимального рішення або порівняння двох альтернативних рішень проводиться за допомогою деякої залежної величини (функції), визначеної проектними параметрами. Ця величина називається цільовою функцією (або критерієм якості).<br />
<br />
<math>u=f(x1,x2,...xn)</math>,<br />
<br />
Задача оптимізації зводиться до відшукування таких значень параметрів, при яких цільова функція досягає максисусу або мінімуму. Для однозначності загальних міркувань важається оптимальним максимальне значення виходу.<br />
<br />
'''''Задачі оптимізації''''' <br />
<br />
''Безумовні задачі оптимізації'' полягає у відшуканні максимуму або мінімуму дійсної функції від n дійсних змінних і визначення відповідних значень аргументів.<br />
<br />
''Умовні задачі оптимізації, або задачі з обмеженнями,'' — це такі, при формулюванні яких задаються деякі умови (обмеження) на безлічі.<br />
<br />
= 2. Види параметрів оптимізації =<br />
Залежно від об'єкта і мети дослідження параметри оптимізації є дуже різноманітними. Щоб орієнтуватися в цьому різноманітті, вводять деяку класифікацію . <br />
Дана класифікація не є повна і детальна вона відображає умовну схему, яка включає ряд практично важливих випадків. ''Основна мета даної класифікації'' - це допомога експериментаторові орієнтуватися в реальних ситуаціях. Реальні ситуації переважно складні. Вони часто вимагають одночасного обліку декількох, іноді дуже багатьох, параметрів. У принципі кожний об'єкт може характеризуватися відразу всією сукупністю параметрів, наведених на рисунку 1, або будь-якою підмножиною із цієї сукупності. Рух до оптимуму можливо, якщо обрано один-єдиний параметр оптимізації. Тоді інші характеристики процесу вже не виступають як параметри оптимізації, а служать обмеженнями. <br />
<br />
[[Файл:Sxema.gif|border|center|Класифікація параметрів оптимізації]]<br />
== 2.1 Економічні параметри==<br />
Економічні параметри оптимізації, такі, як прибуток, собівартість і рентабельність, звичайно використаються при дослідженні діючих промислових об'єктів, тоді як витрати на експеримент має сенс оцінювати в будь-яких дослідженнях, у тому числі і лабораторних. Якщо ціна досвідів однакова, витрати на експеримент пропорційні числу досвідів, які необхідно поставити для рішення даного завдання. Це значною мірою визначає вибір плану експерименту. <br />
== 2.2 Техніко –екопомічні параметри ==<br />
Серед техніко-економічних параметрів найбільше поширення має продуктивність. Такі параметри, як довговічність, надійність і стабільність, пов'язані із тривалими спостереженнями. Є деякий досвід їхнього використання при вивченні дорогих відповідальних об'єктів, наприклад радіоелектронних апаратур. <br />
<br />
== 2.3 Техніко – технологічні параметри ==<br />
Майже у всіх дослідженнях доводиться враховувати кількість і якість одержуваного продукту. Як міру кількості продукту використають вихід, наприклад, відсоток виходу хімічної реакції, вихід придатних виробів. <br />
Показники якості надзвичайно різноманітні. У представленій класифікації вони згруповані по видах властивостей. Характеристики кількості і якості продукту утворять групу техніко-технологічних параметрів. <br />
<br />
== 2.4 Інші параметри ==<br />
<br />
Під рубрикою "інші" згруповані різні параметри, які рідше зустрічаються, але не є менш важливими. Сюди потрапили статистичні параметри, використовувані для поліпшення характеристик випадкових величин або випадкових функцій. Прикладам таких параметрів будуть завдання на мінімізацію дисперсії випадкової величини, на зменшення числа викидів випадкового процесу за фіксований рівень і т.д. Останнє завдання виникає, зокрема , при виборі оптимальних настроювань автоматичних регуляторів або при поліпшенні властивостей ниток (дріт, пряжа, штучне волокно й ін.). <br />
<br />
З ростом складності об'єкта зростає роль психологічних аспектів взаємодії людини або тварини з об'єктом. Наприклад при виборі оптимальної організації робочого місця оператора параметром оптимізації може служити число помилкових дій у різних можливих ситуаціях. <br />
<br />
При рішенні завдання технічної естетики або порівнянні творів мистецтва виникає потреба в естетичних параметрах. Вони засновані на ранговому підході.<br />
<br />
= 3. Приклад вибору параметра оптимізації =<br />
'''''Приклад 1.''''' Під час другої світової війни кілька сотень англійських торговельних суден були озброєні зенітними знаряддями для захисту від ворожих бомбардувальників. Оскільки цей захід було досить дорогим (було потрібно мати на кожному судні бойову команду), через кілька місяців вирішили оцінити його ефективність. ''Який з параметрів оптимізації більше підходить для цієї мети?'' <br />
<br />
''Число збитих літаків.'' Втрати в суднах, оснащених знаряддями, у порівнянні із суднами без знарядь. <br />
Якщо вважати, що ефективність установлення знарядь на торговельні судна можна оцінити числом збитих літаків, то буде очевидно, що значення параметра оптимізації в цьому випадку будуть низькими, тому що існують куди більше ефективні засоби для цієї мети (авіація, бойовий флот), чим зенітні знаряддя на торговельних .<br />
<br />
Якщо вважати, що ефективність установки знарядь на торговельні судна можна оцінити'' зіставленням втрат у судах, оснащених знаряддями, із втратами в судах без знарядь,'' то це розумний вибір параметра оптимізації, тому що основним завданням при установці знарядь був захист суден. Літаки змушені були тепер використати протизенітні маневри і бомбардування з великої висоти, що зменшувало втрати. <br />
<br />
Із числа атакованих літаками торговельних суден із зенітними знаряддями було потоплено 10% суден, а втрати в суднах без знарядь склали 25%. Витрати на установку знарядь і зміст бойових розрахунків окупилися дуже швидко.<br />
<br />
= 4. Вимоги до параметрів оптимізації. =<br />
'''Параметр оптимізації''' - це ознака, по якій оптимізують процес. Він '''''повинен бути кількісним, задаватися числом,''''' його необхідно вимірювати при будь-якій можливій комбінації обраних рівнів факторів. Безліч значень, які може приймати параметр оптимізації називають областю його визначення. Області визначення можуть бути неперервними і дискретними, обмеженими і необмеженими. <br />
<br />
Наприклад, вихід реакції - це параметр оптимізації з безперервною обмеженою областю визначення. Він може змінюватися в інтервалі від 0 до 100%. Число бракованих виробів, число зерен на шліфі сплаву, число кров'яних тілець у пробі крові - от приклади параметрів з дискретною областю визначення, обмеженої знизу. <br />
<br />
Якщо немає способу кількісного виміру результату, то доводиться скористатися прийомом, який називається '''ранжируванням''' (ранговим підходом). При цьому параметрам оптимізації привласнюються оцінки - ранги по заздалегідь обраній шкалі: двобальної, п'ятибальної і т.д. Ранговий параметр має дискретну обмежену область визначення. У найпростішому випадку область містить два значення (так, ні; добре, погано). <br />
Ранг - це кількісна оцінка параметра оптимізації, але вона носить умовний (суб'єктивний) характер. <br />
Для кожного фізично вимірюваного параметра оптимізації можна побудувати ранговий аналог. Потреба в побудові такого аналога виникає, якщо наявні в розпорядженні дослідника чисельні характеристики неточні або невідомий спосіб побудови задовільних чисельних оцінок. За інших рівних умов завжди потрібно віддавати перевагу фізичному виміру, тому що ранговий підхід менш чутливий і з його допомогою важко вивчати тонкі ефекти. <br />
<br />
Наступна вимога: '''''параметр оптимізації повинен виражатися одним числом'''''. Іноді це виходить природно, як реєстрація показання приладу. Наприклад, швидкість руху машини визначається числом на спідометрі. Частіше доводиться робити деякі обчислення. Так буває при розрахунку виходу реакції. У хімії часто потрібно одержувати продукт із заданим відношенням компонентів, наприклад, А : В = 3 : 2. Один з можливих варіантів рішення подібних завдань полягає в тому, щоб виразити відношення одним числом 1,5) і як параметр оптимізації користуватися значеннями відхилень (або квадратів відхилень) від цього числа. <br />
<br />
Ще одна вимога, пов'язане з кількісною природою параметра оптимізації, - '''''однозначність у статистичному змісті'''''. Заданому набору значень факторів повинне відповідати одне, з точністю до помилки експерименту, значення параметра оптимізації. <br />
<br />
Для успішного досягнення мети дослідження необхідно, щоб параметр оптимізації дійсно '''''оцінював ефективність функціонування системи в заздалегідь обраному змісті'''''. Ця вимога є головна, визначальна коректність постановки завдання. <br />
<br />
Подання про ефективність не залишається постійним у ході дослідження. Воно міняється в міру нагромадження інформації і залежно від досягнутих результатів. Це приводить до послідовного підходу при виборі параметра оптимізації. Так, наприклад, на перших стадіях дослідження технологічних процесів як параметр оптимізації часто використається вихід продукту. Однак надалі , коли - можливість підвищення виходу вичерпана, нас починають цікавити такі параметри, як собівартість, чистота продукту і т.д.. <br />
<br />
Говорячи про оцінку ефективності функціонування системи, важливо пам'ятати, що мається на увазі систему в цілому. Часто система складається з ряду підсистем, кожна з яких може оцінюватися своїм локальним параметром оптимізації. При цьому оптимальність кожної з підсистем по своєму параметрі оптимізації не виключає можливості загибелі системи в цілому. <br />
<br />
Параметр оптимізації не тільки повинен бути ефективним потрібно, щоб він був '''''ефективний у статистичному змісті'''''. Тобто ця вимога зводиться до вибору параметра оптимізації, що визначається з найбільшою можливою точністю. <br />
<br />
Наступна вимога до параметра оптимізації - '''''вимога універсальності або повноти'''''. Під універсальністю параметра оптимізації розуміється його здатність всебічно характеризувати об'єкт. Технологічні параметри оптимізації недостатньо універсальні вони не враховують економіку. Універсальністю володіють узагальнені параметри оптимізації, які є функцією від декількох приватних параметрів.<br />
<br />
=Список використаних джерел=<br />
<br />
#http://window.edu.ru/window_catalog/files/r18438/Mtdukm8.pdf - Основи планування експаременту (Січень 2010);<br />
#Аністратенко В. О., Федоров В. Г. Математичне планування експерементів в АПК. Київ: Вища школа, 1993.- 375 с.<br />
#http://window.edu.ru/window_catalog/pdf2txt?p_id=1180&p_page=1 – Основи планування експериментів (Січень 2010);<br />
#http://uk.wikipedia.org/wiki/Планування_експерименту – Планування експерименту (Січень 2010);<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
{{Завдання:Виступ|yulik|21 лютий 2010|Види параметрів оптимізації. Вимоги до факторів і параметрів оптимізації..}}<br />
<br />
[[Категорія:ПЕ-2010]]<br />
[[Категорія:Виступ на семінарі]]<br />
[[Категорія:Планування експеримента]]<br />
[[Категорія:Види параметрів оптимізації. Вимоги до факторів і параметрів оптимізації.]]<br />
[[Категорія:Багатозначні терміни]]<br />
[[Файл:Example.jpg]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=23988Загрози безпеці інформації2019-12-17T14:35:18Z<p>Shkod: Відкинуто редагування Paseka Viktor (обговорення) до зробленого Spam cleanup script</p>
<hr />
<div>{| align=center border=0 cellpadding=0 cellspacing=4<br />
|[[Файл:Reposotory.JPG|80px|left|Репозиторія]]''<br />
|Презентація доповіді на тему [[Загрози безпеці інформації]]<br> є розміщеною в [http://elartu.tstu.edu.ua/ Репозиторії].''<br />
|}<br><br />
<br />
{|border=2 style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; width: 242px; border: #99B3FF solid 1px"<br />
|-<br />
| colspan=3 align=center|[[Файл:lida.gif|center|thumb|250px|Bilinska_lida]]<br />
|-<br />
| Ім'я || Лідія<br />
|-<br />
| Прізвище || Білінська<br />
|-<br />
| По-батькові || Володимирівна<br />
|-<br />
| Факультет || ФІС<br />
|-<br />
| Група || СН-41<br />
|}<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude><br />
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційна_загроза Інформаційна загроза][security threat]''' — загрози викрадення, зміни або знищення інформації.<br><br />
<br />
'''[[Безпека інформації]] [information security]''' — це стан інформації, в якому забезпечується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації. Багаторічний досвід захисту інформації в [[ІКС (інформаційно-комунікаційні системи)]] дозволив визначити головні властивості інформації, збереження яких дає змогу гарантувати збереження цінності інформаційних ресурсів. Це конфіденційність, цілісність і доступність інформації.<br><br />
<br />
=='''Класифікація загроз'''==<br />
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/Загроза Загроза] [threat]''' — будь-які обставини чи події, що можуть спричинити порушення політики безпеки інформації та (або) нанесення збитку ІКС. Тобто [[загроза]] — це будь-який потенційно можливий несприятливий вплив.<br><br />
<br />
'''До можливих загроз безпеці інформації відносять:'''<br />
*стихійні лиха й аварії;<br />
*збої та відмови устаткування;<br />
*наслідки помилок проектування і розроблення компонентів автоматизованих систем (надалі АС);<br />
*помилки персоналу під час експлуатації;<br />
*навмисні дії зловмисників і порушників.<br><br />
<br />
==='''Класифікація загроз за ознаками'''===<br />
{| border=1<br />
!'''Ознака класифікації''' !! '''Причини, спрямованість, характеристики загроз'''<br />
|-<br />
| Природа виникнення || Природні загрози (виникають через впливи на АС та її компоненти об'єктивних фізичних процесів або стихійних природних явищ, що не залежать від людини). <br> Штучні загрози (викликані діяльністю людини)<br />
|-<br />
| Принцип несанкціонованого доступу <br>(НСД) || Фізичний доступ:<br><br />
*подолання рубежів територіального захисту і доступ до незахищених інформаційних ресурсів;<br><br />
*розкрадання документів і носіїв інформації;<br><br />
*візуальне перехоплення інформації, виведеної на екрани моніторів і принтери;<br><br />
*підслуховування;<br><br />
*перехоплення електромагнітних випромінювань.<br><br />
Логічний доступ (доступ із використанням засобів комп'ютерної системи)<br />
|-<br />
| Мета НСД || Порушення конфіденційності (розкриття інформації).<br>Порушення цілісності (повне або часткове знищення інформації, спотворення, фальсифікація, викривлення).<br>Порушення доступності (наслідок — відмова в обслуговуванні).<br />
|-<br />
| Причини появи вразливостей різних типів|| Недоліки політики безпеки.<br>Помилки адміністративного керування.<br>Недоліки алгоритмів захисту.<br>Помилки реалізації алгоритмів захисту <br />
|-<br />
| Характер впливу || Активний (внесення змін в АС).<br>Пасивний (спостереження).<br />
|-<br />
| Режим НСД || За постійної участі людини (в інтерактивному режимі) можливе застосування стандартного ПЗ.<br>Без особистої участі людини (у пакетному режимі) найчастіше для цього застосовують спеціалізоване ПЗ.<br />
|-<br />
| Місцезнаходження джерела НСД || Внутрішньосегментне (джерело знаходиться в локальній мережі). У цьому випадку, як правило, ініціатор атаки — санкціонований користувач.<br>Міжсегментне:<br><br />
*несанкціоноване вторгнення з відкритої мережі в закриту; <br><br />
*порушення обмежень доступу з одного сегмента закритої мережі в інший. <br />
|-<br />
| Наявність зворотнього зв'язку ||Зі зворотним зв'язком (атакуючий отримує відповідь системи на його вплив).<br>Без зворотного зв'язку (атакуючий не отримує відповіді)<br />
|-<br />
| Рівень моделі взаємодії відкритих систем [http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI OSI (Open Systems Interconnection)] || Вплив може бути здійснено на таких рівнях:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI фізичному], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI канальному], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI мережевому], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Транспортний_рівень_моделі_OSI транспортному], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI сеансовому], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI представницькому], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Прикладний_рівень прикладному] рівнях, тобто на всіх рівнях моделі [http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI OSI]. <br />
|}<br><br />
<br />
==='''Класифікація атак (за кінцевим результатом)'''===<br />
Це спрощена класифікація, яка відображає найбільш типові атаки на розподілені автоматизовані системи. Цю класифікацію було запропоновано Пітером Меллом (Peter Mell).<br> <br />
*'''Віддалене проникнення [remote penetration]'''. Атаки, які дають змогу реалізувати віддалене керування комп'ютером через мережу. Приклади програм, що реалізують цей тип атак: NetBus, BackOrifice.<br><br />
*'''Локальне проникнення [local penetration]'''. Атаки, що призводять до отримання несанкціонованого доступу до вузлів, на яких вони ініційовані. Приклад програми, що реалізує цей тип атак: GetAdmin.<br><br />
*'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/DoS-атака Віддалена відмова в обслуговуванні] [remote denial of service]'''. Атаки, що дають можливість порушити функціонування системи або перенавантажити комп'ютер через мережу (зокрема, через Інтернет). Приклади атак цього типу: Teardrop, trinOO.<br><br />
*'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/DoS-атака Локальна відмова в обслуговуванні] [local denial of service]'''. Атаки, що дають змогу порушити функціонування системи або перенавантажити комп'ютер, на якому їх ініційовано. Приклади атак цього типу: аплет, який перенавантажує процесор (наприклад, відкривши багато вікон великого розміру), що унеможливлює оброблення запитів інших програм.<br><br />
<br />
==='''Класифікація атак (за способом здійснення)'''===<br />
*'''Сканування мережі [network scanning]'''. Аналіз топології мережі та активних сервісів, доступних для атаки. Атака може бути здійснена за допомогою службового програмного забезпечення, наприклад за допомогою утиліти nmap.<br />
*'''Використання сканерів уразливостей [vulnerability scanning]'''. Сканери вразливостей призначені для пошуку вразливостей на локальному або віддаленому комп'ютері. Такі сканери системні адміністратори застосовують як діагностичні інструменти, але їх також можна використовувати для розвідки та здійснення атаки. Найвідоміші з таких програмних засобів: SATAN, SystemScanner, Xspider, nessus.<br />
*'''Злам паролів [password cracking]'''. Для цього використовують програмні засоби, що добирають паролі користувачів. Залежно від надійності системи зберігання паролів, застосовують методи зламу або підбору пароля за словником. Приклади програмних засобів: LOphtCrack для Windows і Crack для UNIX.<br />
*'''Пасивне прослуховування мережі [sniffing]'''. Пасивна атака, спрямована на розкриття конфіденційних даних, зокрема ідентифікаторів і паролів доступу. Приклади засобів: tcpdump, Microsoft Network Monitor, NetXRay, LanExplorer.<br><br />
<br />
=='''Методика класифікації загроз STRIDE'''==<br />
<br />
Методика STRIDE розроблена, обґрунтована та активно пропагується фахівцями з корпорації [http://uk.wikipedia.org/wiki/Microsoft Майкрософт]. Фактично, це ще один варіант класифікації загроз за їхніми наслідками. Методику використовують для побудови моделі загроз під час розроблення ПЗ. Назву методики утворено з перших літер назв категорій загроз.<br><br />
*'''Підміна об'єктів [spoofing identity]'''. Крім згаданих вище загроз, які виникають через недоліки мережних протоколів, до цього класу належить також загроза, викликана підміною особи користувача, її здійснюють, скориставшись слабкістю системи автентифікації або здобувши автентифікаційні дані шляхом крадіжки чи шахрайства (так звана соціальна інженерія).<br><br />
*'''Модифікація даних [англ. — tampering with data]'''. До цього класу належать загрози впливів (атак), мета яких — навмисне псування даних. Атаки можуть бути спрямовані на інформаційні об'єкти, що перебувають у стані зберігання (файли, бази даних), і такі, що передаються мережею.<br><br />
*'''Відмова від авторства [repudiation of origin]'''. Загрози цього класу дають змогу порушнику відмовитися від здійснених ним дій (або бездіяльності). Причиною існування такої загрози є відсутність або слабкість механізмів реєстрації подій і слабкі механізми автентифікації.<br><br />
*'''Розголошення інформації [information disclosure]'''. Загрози цього класу не потребують коментарів.<br><br />
*'''Відмова в обслуговуванні [deniai of service]'''. Ми вже обговорювали загрози цього класу. Атаки, що спричиняють відмову в обслуговуванні, порівняно легко здійснити в розподілених системах і дуже важко їм протидіяти. Особливо небезпечними є атаки розподіленої відмови в обслуговуванні [distributed deniai of service], які здійснюють на один об'єкт одразу з кількох вузлів мережі.<br><br />
*'''Підвищення привілеїв [elevation of privilege]'''. До цього класу належать загрози, які дають можливість порушнику підвищити свої привілеї у системі. Наприклад, звичайний користувач отримує повноваження адміністратора, або порушник, що підключився без автен-тифікації до будь-якого мережного сервісу, виконує дії як авторизований користувач.<br><br />
<br />
=='''Модель загроз'''==<br />
Проаналізувавши наявні загрози, можна створити модель загроз їх абстрактний структурований опис. У '''[http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1023.626.0 Додатку до НД ТЗІ 1.4-001-2000 «Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі»]''' рекомендовано таку структуру опису загрози.<br><br />
<br />
===Властивості інформації або АС, на порушення яких спрямована загроза:===<br />
*конфіденційність;<br />
*цілісність;<br />
*доступність інформації;<br />
*спостережність та керованість АС.<br><br />
<br />
===Джерела виникнення загрози:===<br />
*суб'єкти АС;<br />
*суб'єкти, зовнішні відносно АС (див. далі модель порушника). <br />
<br />
===Способи реалізації загрози:===<br />
*технічними каналами, до яких належать канали побічного електромагнітного випромінювання і наведень, а також акустичні, оптичні, радіотехнічні, хімічні та інші канали;<br />
*каналами спеціального впливу шляхом формування полів і сигналів із метою руйнування системи захисту або порушення цілісності інформації;<br />
*шляхом несанкціонованого доступу через підключення до засобів та ліній зв'язку, маскування під зареєстрованого користувача, подолання заходів захисту з метою використання інформації або нав'язування хибної інформації, застосування програмно-апаратних закладок і впровадження комп'ютерних вірусів.<br><br />
<br />
Загрози, реалізовані першими двома способами, це загрози фізичного рівня, а останнім — логічного.<br />
<br />
[[Категорія: Індивідуальні завдання виступу на семінарах з предмету "Комп'ютерні системи захисту інформації"]]<br />
[[Категорія:Виступ на семінарі]]<br />
<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude><br />
<br />
==Список літературних джерел==<br />
* Грайворонський М. В., Новіков О. М. Г14 Безпека інформаційно-комунікаційних систем. — К.: Видавнича група ВНУ, 2009. — 608 с.<br><br />
<br />
==Посилання==<br />
*[http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1023.626.0 Положення про роботу із засобами обчислювальної техніки та про доступ до інформаційних ресурсів]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_OSI Модель OSI]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційна_загроза Інформаційна загроза]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Загроза Загроза]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/DoS-атака DoS-атака]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Microsoft Microsoft]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційна_безпека Інформаційна безпека]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дослідження_об'єктів_інформаційної_діяльності_щодо_безпеки_інформації Дослідження об'єктів інформаційної діяльності щодо безпеки інформації]<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Законодавча_термінологія Законодавча термінологія]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23951Гідрогазодинаміка (дисципліна)2019-12-05T08:03:05Z<p>Shkod: /* Тема 3 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
* [[Моделювання та візуалізація потоків рідини]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip)<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23950Гідрогазодинаміка (дисципліна)2019-12-05T08:00:31Z<p>Shkod: /* Тема 2 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
* [[Моделі в'язкості]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip)<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0&diff=23924Схема автоматизації функціональна2019-09-06T06:21:58Z<p>Shkod: /* Викоритана література */</p>
<hr />
<div><br />
== '''Правила виконання схем автоматизації (ГОСТ 21.408-93)'''==<br />
Схеми автоматизації розробляють загалом на технологічну (інженерну) систему або її складову частину - технологічну лінію, блок обладнання, установку або агрегат.<br />
<br />
Схему автоматизації допускається суміщати зі схемою з'єднань (монтажною), що виконується у складі основного комплекту, або зі схемами інженерних систем.<br />
<br />
'''На схемі автоматизації зображають:'''<br />
<br />
1) технологічне і інженерне обладнання і комунікації (трубопроводи, газоходи, повітропроводи) об'єкту, що автоматизується (далі - технологічне обладнання); <br />
<br />
2) технічні засоби автоматизації або контури контролю, регулювання і управління (сукупність окремих функціонально зв'язаних приладів, що виконують певне завдання по контролю, регулюванню, сигналізації, управлінню і т.п.) ;<br />
<br />
3) лінії зв'язку між окремими технічними засобами автоматизації або контурами (при необхідності).<br />
<br />
Структурні схеми системи автоматизації виконуються по вузлах і включають всі елементи системи від датчика до регулюючого органа з вказуванням місця розташування та їх взаємозв'язку між собою.<br />
<br />
'''Схеми автоматизації визначають:'''<br />
<br />
· функціонально-блокову структуру окремих вузлів автоматичного контролю, сигналізації, керування й автоматичного регулювання;<br />
<br />
· оснащення об'єкта керування приладами і засобами автоматизації, у тому числі засоби обчислювальної техніки (ЗОТ).<br />
<br />
'''При розробці схем вирішують наступні задачі:'''<br />
<br />
· одержання інформації про стан технологічного устаткування;<br />
<br />
· безпосередній вплив на технологічний процес для керування ним;<br />
<br />
· стабілізація технологічних параметрів;<br />
<br />
· контроль і реєстрація технологічних параметрів процесу і стану устаткування.<br />
<br />
Ці функціональні задачі вирішуються на базі технічних засобів автоматизації (ТЗА), включаючи ЗОТ.<br />
<br />
'''Результатом розробки схем автоматизації є:'''<br />
· вибір методів виміру технологічних параметрів;<br />
<br />
· вибір основних технічних засобів автоматизації;<br />
<br />
· визначення приводів виконавчих механізмів регулюючих і запірних органів, керованих автоматично чи дистанційно;<br />
<br />
· розміщення ТЗА на щитах і пультах, технологічному устаткуванні і трубопроводах.<br />
<br />
'''Умови розробки функціональних схем (схем автоматизації).'''<br />
<br />
1. Повинна зберігатися можливість нарощування функцій керування (принцип відкритості системи).<br />
<br />
2. Система повинна будуватися на базі ТЗА державної системи промислових приладів і засобів автоматизації (ДСП).<br />
<br />
3. Система повинна будуватися на базі уніфікованих комплексів, що дає значні переваги при монтажі, налагодженні, експлуатації і ремонті.<br />
<br />
4. ТЗА вибирають, виходячи з наступних умов:<br />
<br />
· виробництва (пожежо- і вибухонебезпечність, запиленість, агресивність і токсичність середовища);<br />
<br />
· параметрів вимірюваного середовища;<br />
<br />
· відстаней, що допускаються від давачів і виконавчих механізмів до регулюючих пристроїв;<br />
<br />
· вимог до точності і швидкодії роботи системи.<br />
<br />
'''Схеми автоматизації виконують двома способами:'''<br />
<br />
1) ''розгорнений,'' при якому на схемі зображають склад і місце розташування технічних засобів автоматизації кожного контуру контролю і управління.<br />
<br />
2) ''спрощений,'' при якому на схемі зображають основні функції контурів контролю і управління (без виділення окремих технічних засобів автоматизації, що входять в них і вказування місця розташування).<br />
<br />
== '''Розгорнений спосіб виконання схем автоматизації''' ==<br />
<br />
Технологічне устаткування зображають у верхній частині схеми.<br />
<br />
Прилади, що вбудовуються в технологічні комунікації, показують в розриві ліній комунікацій відповідно до рис.1., а встановлювані на технологічному устаткуванні (за допомогою заставних пристроїв) показують поруч - відповідно до рис.2. <br />
<br />
[[Файл:Image00333.jpg|300px|thumb|Рис.1.Приклад зображення приладу, що вмонтовується у технологічні комунікації.]] [[Файл:Image01111.jpg |300px|thumb|Рис.2. Приклад зображення приладу, що встановлюється на технологічному устаткуванні]] <br />
<br />
<br />
Решту технічних засобів автоматизації показують умовними графічними позначеннями в прямокутниках, розташованих в нижній частині схеми. Кожному прямокутнику присвоюють заголовки, що відповідають показаним в них технічним засобам.<br />
<br />
Першим розміщають прямокутник, в якому показані позащитові прилади, конструктивно не пов'язані з технологічним устаткуванням, із заголовком "Прилади місцеві", нижче - прямокутники, в яких показані щити і пульти, а також комплекси технічних засобів (при необхідності).<br />
<br />
На схемі автоматизації буквено-цифрові позначення приладів указують в нижній частці кола (овалу) або з правого боку від нього, позначення електроапаратів - праворуч від їх умовного графічного позначення.<br />
<br />
При цьому позначення технічних засобів присвоюють по специфікації устаткування і складають з цифрового позначення відповідного контуру і буквеного позначення (великими буквами російського алфавіту) кожного елементу, що входить в контур (залежно від послідовності проходження сигналу).<br />
<br />
При великій кількості приладів допускається застосовувати позначення, у яких перший знак відповідає умовному позначенню вимірюваної величини, наступні знаки - порядковому номеру контуру в межах вимірюваної величини.<br />
<br />
Лінії зв'язку допускається зображати з розривом при великій протяжності і/або при складному їх розташуванні. Місця розривів ліній зв'язку нумерують арабськими цифрами в порядку їх розташування в прямокутнику із заголовком "Прилади місцеві".<br />
<br />
Допускається перетин ліній зв'язку із зображеннями технологічного устаткування. Перетин ліній зв'язку з позначеннями приладів не допускається.<br />
<br />
На лініях зв'язку вказують граничні (максимальні або мінімальні) робочі значення вимірюваних (регульованих) величин за ГОСТ 8.417 або в одиницях шкали вибираного приладу. Для позначення розрідження (вакууму) ставлять "мінус". Для приладів, що вбудовуються безпосередньо в технологічне устаткування, і що не мають ліній зв'язку, з іншими приладами, граничні значення величин указують поряд з позначенням приладів.<br />
<br />
Технологічне устаткування допускається не зображати на схемі у випадках, коли точки контролю і управління в технологічних цехах нечисленні (наприклад, у робочій документації по диспетчеризації).<br />
<br />
== '''Спрощений спосіб виконання схем автоматизації''' ==<br />
При спрощеному способі виконання схем автоматизації контури контролю і управління, а також одиничні прилади наносять поряд із зображенням технологічного устаткування і комунікацій (або в їх розриві) за рис.1. та рис.2.<br />
<br />
У нижній частині схеми рекомендується приводити таблицю контурів. В таблиці контурів вказують номери контурів і номер аркуша основного комплекту, на якому приведений склад кожного контуру.<br />
<br />
Контур (незалежно від кількості вхідних в нього елементів) зображають у вигляді кола (овалу), розділеного горизонтальною межею. У верхню частину кола записують буквене позначення, що визначає вимірюваний (регульований) параметр і функції, що виконуються даним контуром, в нижню - номер контуру. Для контурів систем автоматичного регулювання, крім того, на схемі зображують виконавчі механізми, регулюючі органи і лінію зв'язку, що сполучає контури з виконавчими механізмами.<br />
<br />
Граничні робочі значення вимірюваних (регульованих) величин указують поряд із графічними позначеннями контурів або в додатковій графі таблиці контурів.<br />
<br />
'''Склад кожного контуру має бути приведений на:'''<br />
<br />
- принциповій (електричній, пневматичній) схемі контролю, регулювання і управління;<br />
<br />
- схемі з'єднань зовнішніх проводок.<br />
<br />
Коли на схемах автоматизації складно привести повний склад елементів контуру, розробляють структурну схему контуру, приклад виконання якої наведений на рис.3.<br />
<br />
<br />
[[Файл:Image05555.jpg |300px|thumb|Рис.3.Приклад виконання структурної схеми]] <br />
<br />
Приклад виконання схеми автоматизації спрощеним способом наведений на рис.4.<br />
<br />
[[Файл:Image0777.jpg |300px|thumb|Рис.4.Приклад виконання схеми автоматизації за спрощеним способом]] <br />
<br />
<br />
<br />
Кількість приладів, апаратури сигналізації і керування, що встановлюються на оперативних щитах і пультах, повинна бути мінімальною і достатньою.<br />
<br />
Технологічне устаткування і комунікації (трубопроводи) на схемах зображуються спрощено, при цьому не показують допоміжні апарати і трубопроводи . На трубопроводах показують регулюючу і запірну арматуру, що безпосередньо бере участь у системі автоматизації чи допомагає визначитися з місцями відбору імпульсів. Трубопроводи зображуються відповідно до ГОСТ 2.784-96. На трубопроводах із установленими регулювальними клапанами і запірними засувками показують умовні діаметри.<br />
<br />
<br />
== '''Зображення засобів вимірювання й автоматизації на схемах автоматизації (ГОСТ 21.404-85)''' ==<br />
<br />
<br />
Зображення засобів вимірювання й автоматизації на функціональних схемах формується відповідно до ГОСТ 21.404-85 умовними літерними позначеннями :<br />
<br />
Основні буквені позначення (ГОСТ 21.404-85) вимірювальних величин і функціональних ознак приладів наведено у таблиці 1.<br />
<br />
{| border="1" cellpadding="5" cellspacing="0" align="center<br />
|+'''Таблиця 1. Основні позначення функціональних схем'''<br />
|-<br />
! style="background:#|Позначення<br />
! colspan="2" style="background:# | Вимірювана величина<br />
! colspan="3" style="background:# | Функціональна ознака приладу<br />
|-<br />
|valign="top" | <br />
| align="center" valign="center" | Основне <br/>позначення <br/> вимірюваної <br/> величини<br />
| align="center" valign="center" | Додаткове <br/>позначення, що <br/>уточнює <br>вимірювану <br/>величину<br />
| align="center" valign="center" | Відображення <br/>інформації<br />
| align="center" valign="center" | Формування <br/>вихідного<br/>сигналу<br />
| align="center" valign="center" | Додаткове <br/>значення<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"| A<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|Сигналізація <br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"| B<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"| С<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|- <br />
|align="center"valign="center"|Автоматичне <br/>регулюваня, <br/>керування<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"| D<br />
|align="center"valign="center"|Густина<br />
|align="center"valign="center"|Різниця,перепад<br />
|align="center"valign="center"|- <br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|Е<br />
|align="center"valign="center"|Електрична <br/>величина<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|F<br />
|align="center"valign="center"|Витрата<br />
|align="center"valign="center"|Співідношення,<br/>доля,дріб<br />
|align="center"valign="center"|- <br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|G<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|H<br />
|align="center"valign="center"|Розмір,<br/> положення,<br/>переміщення<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|- <br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|Верхня межа <br/>вимірювальної <br/>величини<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|I<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|Показ<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|J<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|Автоматичне <br/>перемикання <br/>пробігання<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|К<br />
|align="center"valign="center"|Час,часова <br/>програма<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|L<br />
|align="center"valign="center"|Рівень<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|Нижня межа <br/>вимірювальної <br/>величини<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|M<br />
|align="center"valign="center"|Вологість<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|N<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|N<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|O<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|P<br />
|align="center"valign="center"|Тиск,вакуум<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|Q<br />
|align="center"valign="center"|Величина,що <br/>характерезує <br/>якість:склад,<br/>концентрацію і т.п<br />
|align="center"valign="center"|Інтегрування,<br/>сумування за часом<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|R<br />
|align="center"valign="center"|Радіоактивність<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|Реєстрація<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|S<br />
|align="center"valign="center"|Швидкість,частота <br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|Включення, <br/>відключення, <br/>переключення, <br/>блокування<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|Т<br />
|align="center"valign="center"|Температура<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|U<br />
|align="center"valign="center"|Декілька <br/>різнорідних <br/>вимірювальних <br/>величин <br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|V<br />
|align="center"valign="center"|В’язкість<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|W<br />
|align="center"valign="center"|Маса<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|X<br />
|align="center"valign="center"|Не рекомендована <br/>резервна буква<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|Y<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|Z<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|-<br />
|align="center"valign="center"|+<br />
|align="center"valign="center"|<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
{| border="1" cellpadding="5" cellspacing="0" align="center"<br />
|+'''Таблиця 2. Додаткові позначення функціонального перетворення сигналів'''<br />
|-<br />
! style="background:" | Назва<br />
! style="background:" | Позначення<br />
! style="background:" | Призначення<br />
|-<br />
!align="left"|Чутливий елемент <br />
|align="center"valign="center"|Е<br />
|align="left"| Пристрої, що виконують первинне перетворення: перетворювачі термоелектричні, термоперетворювачі опору, датчики пірометрів, звужуючі пристрої витратомірів і т.п.<br />
|-<br />
!align="left"|Дистанційна передача <br />
|align="center"valign="center"|Т<br />
|align="left"| Прилади безшкальні з дистанційною передачею сигналу: манометри, дифманометри, манометричні термометри<br />
|-<br />
!align="left"|Станція керування <br />
|align="center"valign="center"|К<br />
|align="left"| Прилади, що мають перемикач для вибору виду управління і пристрій для дистанційного керування<br />
|-<br />
!align="left"|Перетворення,обчислювальні функції <br />
|align="center"valign="center"|Y<br />
|align="left"| Для побудови позначень перетворювачів сигналів і обчислювальних пристроїв<br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
== '''Приклади побудови умовних позначень''' ==<br />
Літери Н, L проставляють за межами умовного графічного позначення (табл.3, поз. 1). <br />
<br />
Для конкретизації вимірюваної величини праворуч від умовного графічного позначення показують назву або символ величини, що вимірюється (табл.3, поз. 2). <br />
<br />
Літеру U можна використовувати для позначення вторинного приладу, що вимірює кілька різнорідних величин. Детальне розшифровування величини, що вимірюється, повинно бути наведено біля приладу або на полі креслення (табл. 3, поз 3 ). Слід пам’ятати, що первинні перетворювачі такого комплекту потрібно показувати у відповідності з вимірюваною величиною. <br />
<br />
Літеру Н використовують у позначенні засобів, які виконуються у вигляді окремих блоків, позначених для ручних операцій (літера Н має стояти на першому місці). Наприклад, літерою Н позначають кнопку дистанційного. управління, НS – перемикач електричних ланцюгів ( табл.3, поз. 4,5 ). <br />
<br />
Резервні літери, що використовуються для позначення приладів на схемах автоматизації, повинні бути розшифровані безпосередньо на самому кресленні. Не допускаються в одній і тій же документації одну і ту ж резервну літеру використовувати для позначення різних величин. Літеру Х можна використовувати одноразово в надзвичайних випадках.<br />
<br />
{| border="1" cellpadding="5" cellspacing="0" align="center"<br />
|+'''Таблиця 3.Приклади побудови умовних позначень по ГОСТ 21.404–85'''<br />
|-<br />
! style="background:" | № <br/>п/п<br />
! style="background:" | Характеристика приладу<br />
! style="background:" | Позначення<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|1<br />
|align="left"|Прилад, який виконує функцію сигналізації верхньої та нижньої межі температури, встановлений на щиті.<br />
|align="left"|[[Файл:Image023.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|2<br />
|align="left"|Прилад для вимірювання струму (амперметр) встановлений на щиті.<br />
|align="left"|[[Файл:Image024.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|3<br />
|align="left"|Прилад для вимірювання температури та вологості.<br />
|align="left"|[[Файл:Image025.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|4<br />
|align="left"|Прилад ручного дистанційного управління, який встановлений на щиті (кнопковий пост, тумблер).<br />
|align="left"|[[Файл:Image026.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|5<br />
|align="left"|Прилад керування, який призначений для вибору керування, встановлений на щиті (перемикач).<br />
|align="left"|[[Файл:Image027.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|6<br />
|align="left"|Первиний перетворювач температури, встановлений по місцю (термопара, терморезитор).<br />
|align="left"|[[Файл:Image028.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|7<br />
|align="left"|Прилад для виміру температури показуючий, встановлений на щиті.<br />
|align="left"|[[Файл:Image029.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|8<br />
|align="left"|Первиний перетворювач тиску, встановлений по місцю (манометр, вакуумметр).<br />
|align="left"|[[Файл:Image030.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|9<br />
|align="left"|Прилад для виміру тиску показуючий з контактним пристроєм (манометр, реле тиску) встановлений по місцю.<br />
|align="left"|[[Файл:Image031.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|10<br />
|align="left"|Первиний перетворювач для виміру рівня верхнього, встановлений по місцю (ємнісний датчик, п’єзоелектричний).<br />
|align="left"|[[Файл:Image032.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|11<br />
|align="left"|Прилад, який спрацьовує від рівня, встановлений по місцю (реле рівня нижнього).<br />
|align="left"|[[Файл:Image033.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|12<br />
|align="left"|Перетворювач сигналу, встановлений на щиті (вхідний сигнал електричний – вихідний пневматичний).<br />
|align="left"|[[Файл:Image034.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|13<br />
|align="left"|Прилад для керування процесом по часовій програмі, встановлений на щиті (реле часу).<br />
|align="left"|[[Файл:Image035.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|14<br />
|align="left"|Прилад для контролю загасання факелу в печі безканальний, з контактним пристроєм, встановлений на місці.<br />
|align="left"|[[Файл:Image036.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|15<br />
|align="left"|Прилад для вимірювання швидкості обертання приводу, з реєстрацією, встановлений на щиті.<br />
|align="left"|[[Файл:Image037.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|16<br />
|align="left"|Прилад, що реагує на зміну тиску з дистанційною передачею сигналу.<br />
|align="left"|[[Файл:Image038.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|17<br />
|align="left"|Перетворювач сигналу, встановлений на щиті. Вхідний та вихідний сигнали електричні.<br />
|align="left"|[[Файл:Image039.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|18<br />
|align="left"|Пускова апаратура для керування електродвигуном (увімкнення, вимкнення, закривання засувки тощо).<br />
|align="left"|[[Файл:Image040.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|19<br />
|align="left"|Перетворювач інформації про температуру з аналового сигналу на дискретний.<br />
|align="left"|[[Файл:Image041.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|20<br />
|align="left"|Перетворювач інформації про вологість із сигналу електричного на пневматичний.<br />
|align="left"|[[Файл:Image042.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|21<br />
|align="left"|Перетворювач інформації про тиск з пневматичного сигналу на електричний.<br />
|align="left"|[[Файл:Image043.png ]]<br />
|-<br />
!align="center"valign="center"|22<br />
|align="left"|Прилад для вимірювання вологості з реєструванням, встановлений на щиті.<br />
|align="left"|[[Файл:Image044.png ]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
==Використана література ==<br />
# ГОСТ 21.408-93Правила виконання робочої документації автоматизації технологічних процесів<br />
# ГОСТ 8.417 Одиниці фізичнх величин<br />
# ГОСТ 8.417 Умовно графічні позначеня. Елементи трубопроводів.<br />
# ГОСТ 21.404-85 Автоматизація технологічних процесів. Прилади побудови умовних позначень.<br />
<br />
==Посилання==<br />
# [http://kyrator.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=696:titulna1&catid=23&Itemid=130&limitstart=4]<br />
# [http://gendocs.ru/v31414/послідовність_та_правила_розробки_схем_автоматизації_та_їх_маркування]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23917ТЗА (гідропневмоавтоматика)2019-03-15T07:18:00Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Гідравлічні приводи на базі гдропідсилювачів]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]<br />
# [[Прецизійні гідродроселі]]<br />
# [[Лінійні турбулентні гідродроселі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Електрогідравлічні підсилювачі]]<br />
# [[Сорбційні вакуумні насоси]]<br />
# [[Кріогенні вакуумні насоси]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23915ТЗА (гідропневмоавтоматика)2019-02-15T06:51:20Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Гідравлічні приводи на базі гдропідсилювачів]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]<br />
# [[Прецизійні гідродроселі]]<br />
# [[Лінійні турбулентні гідродроселі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Електрогідравлічні підсилювачі]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B3%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&diff=23914Гідравлічні приводи на базі гдропідсилювачів2019-02-15T06:49:24Z<p>Shkod: Shkod перейменував сторінку з Електрогідравлічний підсилювач на Гідравлічні приводи на базі гдропідсилювачів без створення перенапр...</p>
<hr />
<div>== Принцип дії і області застосування ==<br />
<br />
Гідропідсилювач- сукупність гідроапаратів і об'ємних гідродвигунів, в яких рух керуючого елемента перетворюється в рух керованого елемента більшої потужності, узгоджене з рухом керуючого елемента за швидкістю, напрямком та переміщенням.<br />
Слідкуючим називається регульований гідропривід, у якому швидкість руху вихідної ланки змінюється за певним законом в залежності від задаючого впливу на ланку управління. Вихідна ланка - це зазвичай шток гідроциліндра або вал гідромотора, а ланка управління - пристрій, на яке подається керуючий сигнал. Назва такого приводу - "слідкуючий гідропідсилювач" або "слідкуючий гідропривід" - обґрунтовані тим, що вихід такого гідропідсилювача автоматично усуває через зворотний зв'язок неузгодженість між керуючим впливом (вхідного сигналу) і відповідною дією (вихідним сигналом).<br />
У більшості випадків використання слідкуючого гідроприводу до функцій стеження додаються також функції посилення сигналу по потужності, тому що слідкуючий гідропривід часто називають гідропідсилювачем. Гідравлічні приводи, що стежать знайшли широке застосування в різних галузях техніки і особливо в системах управління сучасними транспортними машинами, включаючи автомашини, морські судна, літаки та інші літальні апарати.<br />
Слідкуючий гідропривід застосовують в тих випадках, коли безпосереднє ручне управління тієї чи іншою машиною є для людини непосильним (на літаках кораблях важких автомобілях і тракторах, і т .д)<br />
Принцип роботи слідкуючого приводу полягає в наступному. <br />
Зміна умов роботи машини або параметрів технологічного процесу викликає переміщення задаючого пристрою, яке створює неузгодженість в системі. Сигнал неузгодженості впливає на підсилювач, а через нього і на виконавчий механізм. Викликане цим сигналом переміщення виконавчого механізму через зворотний зв'язок усуває неузгодженість і призводить всю систему в початкове положення.[[Файл:Іван1.JPG|300px|thumb|left|Рисунок 1. Блок-схема слідкуючого приводу]]<br />
Блок-схема слідкуючого приводу (рис.1) складається з наступних основних елементів:<br />
задаючого пристрою ЗУ, яким формується сигнал управління, пропорційний необхідному переміщенню виконавчого механізму (датчики, що реагують на зміну умов роботи або параметрів технологічного процесу); порівнюючого пристрою СУ, або датчика неузгодженості, який встановлює відповідність сигналу відтворення, що надходить від виконавчого механізму, сигналом управління; підсилювача У, яким проводиться посилення потужності сигналу управління за рахунок зовнішнього джерела енергії ВДЕ;<br />
виконавчого механізму ІМ, яким переміщається об'єкт управління і відтворюється програма, яка визначається задає пристроєм;<br />
зворотний зв'язок ОС, якій виконавчих механізм з'єднаний зі порівнює пристроєм або з підсилювачем. Зворотній зв'язок є характерним елементом слідкуючого приводу.<br />
Величина x = f (t) (переміщення або швидкість), повідомляється задає пристроєм порівнювати пристрою, називається "входом", а y = φ (t) (переміщення або швидкість), відтворена виконавчим механізмом, - "виходом". Різниця (x - y) = ε називається помилкою спостереження або неузгодженості системи.<br />
Розглянемо роботу слідкуючого приводу на прикладі принципової схеми рульового управління автомобіля (рис.2).[[Файл:Іван2.JPG|300px|thumb|Рисунок.2. Принципова схема слідкуючого рульового приводу автомобіля: 1 - насос (зовнішнє джерело енергії); 2 - втулка підсилювача; 3 - зворотний зв'язок; 4 - виконавчий механізм; 5 - золотник підсилювача; 6 - гвинт; 7 - рульове колесо (задає пристрій)]]<br />
При прямолінійному русі автомашини все елементи системи рульового управління знаходяться в початковому положенні. Рідина з насоса 1 надходить до гідропідсилювачу золотникового типу. Золотник 5 підсилювача займає нейтральне положення, а в обох порожнинах виконавчого механізму 4 встановилося однаковий тиск. При необхідності змінити напрямок руху автомобіля водій повертає кермове колесо 7. Пов'язаний з рульовим колесом гвинт 6 переміщує золотник підсилювача на величину x, викликаючи неузгодженість в системі. При цьому прохідні перетини одних робочих вікон підсилювача зменшуються, а інших збільшуються. Це створює перепад тиску у виконавчого механізму, а його поршень починає рухатися, переміщаючись на величину y і повертаючи колеса автомобіля. Одночасно через зворотний зв'язок 3 рух поршня передається на втулку 2 підсилювача. Сукупність 2 і 3 є порівнює пристроєм. Втулка переміщається в тому ж напрямку, що і золотник 5 до тих пір, поки неузгодженість в гідросистемі, викликане поворотом рульового колеса, що не буде усунуто. При безперервному обертанні водієм рульового колеса поршень зі штоком буде також безперервно переміщатися, викликаючи відповідний поворот коліс. При цьому невеликі зусилля водія, прикладаються до керма, гідроприводом перетворюються в значних зусиль на штоку поршня, необхідні для керування автомобілем.<br />
[[Файл:Іван3.JPG|400px|thumb|left|Рисунок 3. Схема слідкуючого гідроприводу копіювального верстата,]]<br />
Схема найпростішого слідкуючого гідроприводу поперечної подачі супорта копіювального токарного верстата показана на рис. 3. Суппорт 5 об'єднаний з вихідним ланкою гідроприводу - рухомим корпусом 4 гідроциліндра, в якому розміщено також ланка управління - золотниковий гідророзподільник 9. Поршень 7 гідроциліндра закріплений на корпусі 6 супорта. При поздовжньої подачі супорта щуп 2 ковзає по копіру 3 і зміщує гідророзподільник, який відкриває доступ рідини з підвідної гидролінії 1 в більшу порожнину 8 гідроциліндра. Це викликає зсув корпусу 4 із закріпленим на ньому різцем, що повторює зміщення гидрораспределителя. При цьому щілину, яка з'єднувала порожнину 8 з підведенням 1 перекривається, чим здійснюється пряма зворотний зв'язок вихідного і задає ланок. Вона відновлює рівновагу в системі після виконання керуючого сигналу. Безперервне протікання процесів неузгодженості і відновлення являє стеження вихідної ланки за командою задає.<br />
<br />
Схема широко поширеного гідропідсилювача з важеля зв'язком між ланками показана на рис. 3.1.[[Файл:Іван4.JPG|340px|thumb|Рисунок 3.1. Схема гідропідсилювача з механічним зворотним зв'язком]] У ньому вихідного ланці, штоку 6, повідомляються руху, погоджені з певною точністю з переміщенням ланки управління, Тяги 2, при необхідній посилення вхідної потужності.<br />
Для забезпечення складання вихідної ланки 6 за переміщених ланки управління 2 зазвичай застосовують негативний зворотний зв'язок, передає руху вихідної ланки на ланка управління для зменшення, керуючого сигналу. Дія цієї зв'язку зводиться до того, що рух ланки управління в бік відкриття витратних вікон розподільника - 5 викликає рух вихідної ланки, спрямоване на їх закриття.<br />
Зворотній зв'язок у схемі, представленої на рис. 3.1, здійснюється за допомогою диференціального важеля 7, що охоплює розподільник (ланка управління) 5 і поршень гідродвигуна 3 зі штоком 6 (вихідна ланка). При переміщенні тяги 2, пов'язаної з ручкою управління, переміщається точка 1 диференціального важеля 7, про яких пов'язані штоки силового циліндра 4 і розподільника 5. Так як сили, які протидіють зміщенню золотника розподільника, незрівнянно менше відповідних сил, що діють в системі силового поршня 3, точку 6 штока можна розглядати на початку руху тяги 2 як нерухому, через що переміщення тяги викличе через важіль 7 зміщення золотника розподільника 5. в результаті при зміщенні його з центрального положення на величину перевищує перекриття (m -t) / 2 (рис. 3.66, а ), рідина надійде в відповідну порожнину циліндра 4, що викличе переміщення поршня 3 (а, отже, і рух точки 8 вихідної ланки б) на деяку відстань, пропорційне переміщенню тяги 2.<br />
<br />
Якщо рух тяги 2 припиниться, продовжує переміщатися поршень 3 повідомить через важіль 7 золотника розподільника 5 переміщення, протилежне тому, яке він отримував до цього при зміщенні тяги 2. При атом витратні вікна розподільника будуть в результаті зворотного руху його плунжера поступово прикриватися, швидкість поршня 3 буде зменшуватися до тих пір, поки золотник не прийде в стан, при якому вікна розподільника повністю перекриються і рух поршня припинитися. При зміщенні золотника розподільника в протилежну сторону рух усіх елементів регулюючого пристрою відбувається в зворотному напрямку.<br />
Насправді окремих (східчастих) етапів руху керуючого і вихідного ланок розглянутого слідкуючого приводу не існує, а обидва рухи протікають майже одночасно. Після того як вихідний сигнал, переданий через зворотний зв'язок, стає рівним керуючому сигналу, харчування гидродвигуном припиняється.<br />
[[Файл:Іван5.JPG|200px|thumb|Рисунок 3.2 Гідропідсилювач механізму керування торце-поршневим насосом]]<br />
Прикладом використання такого гідропідсилювача може служити показаний на рис. 3.2., А механізм управління для відхилення люльки у великих регульованих роторно-поршневих насосах. Гідропідсилювач харчується по лінії 4 від допоміжного насоса, вбудованого в корпус основного насоса. Відхилення і утримування люльки 1 в відхиленому положенні виробляється поршнями гідроциліндрів і. При відхиленні зовнішнього важеля 8 управління золотник 7 зміщується з середнього положення на хід Х і відкриває доступ рідини з лінії 4 в один з гідроциліндрів, а інший в той же час з'єднує з областю зливу 5. Так як люлька 1 пов'язана з золотником 7 і важелем 8 управління двуплечим важелем 9 зворотного зв'язку, наповнення циліндра буде відбуватися тільки за умови, що швидкість зсуву золотника, що викликається поворотом важеля 8, більше швидкості переміщення, що викликається відхиленням люльки 1. Якщо важіль зупинений при відхиленні, то люлька продовжує рухатися, поки не поверне золотник в середнє положення і зупиниться при куті відхилення, пропорційно. При зупинці насоса і припинення подачі живлення з лінії 4 центруюча пружина 6 призводить золотник в середнє положення (рис. 3. 2, б). При цьому золотник з'єднує порожнини обох циліндрів з областю зливу 5 через щілини і пружини 3 нульустановітеля встановлюють люльку також в положення, готуючи насос до наступного пуску.<br />
Управління зміщенням золотника і його зворотний зв'язок з люлькою можуть бути електричними. У цьому випадку робота насоса може регулюватися дистанційно і автоматично, наприклад, по командам ЕОМ. Гідроприводи, в яких вхідним впливом є електричний сигнал, що перетворюється в переміщення гидрораспределителя називають електрогідравлічними. У них вихідна ланка відстежує зміну електричного сигналу, що надходить на ланка управління. Розглянемо найпростіші системи для перетворення електричного сигналу в гідравлічний.<br />
<br />
== Класифікація гідропідсилювачів ==<br />
<br />
Застосовувані в автоматизованих гідроприводах гідропідсилювачі класифікують за такими ознаками.<br />
За методом управління розрізняють гідропідсилювачі без зворотного зв'язку і зі зворотним зв'язком між керуючим елементом і веденим ланкою виконавчого механізму.<br />
По конструкції керуючого елементагідропідсилювачі підрозділяють на підсилювачі з дросселирующимГідророзподільники типу, з соплом і заслінкою, з струменевим трубкою, кранові, з голчастим дроселем.<br />
За кількістю каскадів посилення гідропідсилювачі підрозділяють на одно-, дво- та стенди. Багатокаскадні застосовують в тих випадках, коли потрібно отримати на виході велику потужність і зберегти при цьому високу чутливість гідропідсилювача.<br />
По виду сигналу управління гідропідсилювачі підрозділяють на підсилювачі з механічним і електричним сигналами управління.<br />
Важливими характеристиками підсилювачів є коефіцієнти підсилення: по потужності K<sub>N</sub>, по витраті K<sub>Q</sub>, по швидкості K<sub>v</sub> і по тиску K<sub>P</sub><br />
<br />
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-<br />
% feaagKart1ev2aqatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn<br />
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr<br />
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9<br />
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x<br />
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaam4AamaaBa<br />
% aaleaacaWGobaabeaakiabg2da9maalaaabaGaamOtamaaBaaaleaa<br />
% caWGYqGaamioeiaadwebaeqaaaGcbaGaamOtamaaBaaaleaacaWGYq<br />
% GaamyreaqabaaaaOGaai4oaiaacUgadaWgaaWcbaGaamyuaaqabaGc<br />
% cqGH9aqpdaWcaaqaaiabgkGi2kaadgfaaeaacqGHciITcaWG4baaai<br />
% aacUdacaGGRbWaaSbaaSqaaiabe27aUbqabaGccqGH9aqpdaWcaaqa<br />
% aiabgkGi2kabe27aUbqaaiabgkGi2kaadIhaaaGaai4oaiaacUgada<br />
% WgaaWcbaGaamiCaaqabaGccqGH9aqpdaWcaaqaaiabgkGi2kaadcfa<br />
% aeaacqGHciITcaWG4baaaaaa!5A1A!<br />
${k_N} = \frac{{{N_{}}}}{{{N_{}}}};{k_Q} = \frac{{\partial Q}}{{\partial x}};{k_\nu } = \frac{{\partial \nu }}{{\partial x}};{k_p} = \frac{{\partial P}}{{\partial x}}$</math><br />
<br />
де Nвих, Nвх - потужності на відомому ланці виконавчого елемента гідропідсилювача і потужність, що витрачається на його управління; δQ, δυ, δP - зміна витрати, швидкості руху веденого ланки виконавчого елемента і тиску рідини на виході при зміні положення керуючого елемента гідропідсилювача на величину δx.<br />
<br />
<br />
== Типи гідропідсилювачів ==<br />
<br />
=== Гідропідсилювач золотникового типу ===<br />
[[Файл:Іван6.JPG|400px|thumb|Рис.4. Схем гідропідсилювача золотникового типу зі зворотним зв'язком:<br />
1 - шарнір; 2 - тяга; 3 - золотник розподільника; 4 - поршень;<br />
5 - корпус силового циліндра; 6 - шарнір; 7 - диференційний важіль]]<br />
<br />
Гідропідсилювачі золотникового типу набули найбільшого поширення. Вони прості за конструкцією, розвантажені від аксіальних статичних сил тиску рідини, легко керовані, мають високий ККД і забезпечують досягнення значних коефіцієнтів посилення по потужності.<br />
Схема стежить гідропідсилювача золотникового типу з гідродвигуном прямолінійного руху і жорсткої системи важеля зворотним зв'язком представлена на рис.4.<br />
Цей гідропідсилювач складається в основному з тих же елементів що і розглянутий вище підсилювач рульового приводу автомобіля. При переміщенні тяги 2, пов'язаної з ручкою управління, переміщається шарнір 1 диференціального важеля 7 зворотного зв'язку, з яким в'язані штоки силового циліндра 5 і золотника розподільника 3. Так як сили, які протидіють зміщенню золотника розподільника, значно менше відповідних сил, що діють в системі силового поршня 4, то шарнір 6 може розглядатися на початку руху тяги 2 як нерухомий, через що рух його викличе через важіль 7 зміщення плунжера золотника розподільника 3. в результаті при зміщенні золотника з нейтрального положення, рідина надійде в відповідну порожнину циліндра 5, що викличе переміщення поршня 4, а отже, і шарніра 6, пов'язаного з "виходом". При цьому вихідна ланка зміститься пропорційно переміщенню тяги 2.<br />
Після того як рух тяги 2 буде припинено, триває висуватися поршень 4 повідомить через важіль 7 зворотного зв'язку плунжеру золотника розподільника 3 переміщення, протилежне тому, яке він отримував до цього при зміщенні тяги 2 управління. Так як при цьому витратні вікна золотника будуть в результаті зворотного руху плунжера поступово прикриватися, кількість рідини, що надходить в циліндр 5, зменшиться, внаслідок чого швидкість його поршня буде зменшуватися до тих пір, поки плунжер золотника не прийде в стан, в якому вікна повністю перекриються , при цьому швидкість стане рівною нулю.<br />
При переміщенні плунжера золотника в протилежну сторону рух усіх елементів регулюючого пристрою буде відбуватися в зворотному напрямку.<br />
Насправді окремих етапів руху "входу" і "виходу" розглянутого слідкуючого приводу з жорсткою зворотним зв'язком не існує, і обидва рухи протікають практично одночасно, тобто має місце не ступеневу, а безперервне "стеження" виконавчим механізмом за переміщенням "входу".<br />
<br />
=== Гідропідсилювач з соплом і заслінкою ===<br />
[[Файл:Іван7.JPG|300px|thumb|Рис.5. Схема гідропідсилювача типу сопло-заслінка]]<br />
<br />
Гідропідсилювач типу сопло-заслінка показаний схематично на рис. 5. складається з сопел 1 і 4, які разом з рухомою заслінкою 2 утворюють два регульованих щілинних дроселя, і нерегульованих дроселів 5 і 12, встановлених на шляху підведення рідини з точки 6, куди вона подається від насоса. Робота такої дросельної системи, яка є першим каскадом гідропідсилювача. Виконавчим механізмом гідропідсилювача слугує гидроцилиндр 9.<br />
Перший каскад управляє зміщенням золотника 8, який є другим каскадом гідропідсилювача і безпосередньо керує гідроциліндром.<br />
Вся система потрібна для того, щоб на вході міг бути використаний малопотужний електричний командний сигнал від задає електронної апаратури. Цей сигнал подається на подається обмотки мініатюрного електромеханічного перетворювача 3 (поворотного електродвигуна) у вигляді різниці напруг і в результаті чого відбувається відхилення заслінки 2, до її відхилення обидві дросселирующие гілки А і Б мали однакові опору і пропускали однакові витрати і. Після відхилення опір сопла, до якого наблизилася заслінка, збільшується і витрата через нього зменшується. Витрата в іншій гілці зростає. При цьому виникає нерівність тисків і в вузлових точках гілок. Ця різниця тисків викликає зсув золотника 8 центрована пружинами 7 в 11, що в кінцевому підсумку приводить в дію гідроциліндр.<br />
Якщо в такій системі па виході виконавчого механізму, передбачений датчик зворотного зв'язку 10, який сигналізує про виконання поготів команди напругою, який послаблює сигнал на вході, то вона буде представляти електрогідравлічну стежить систему.<br />
Головною перевагою такого гідропідсилювача є застосування найпростіших квадратичних дроселів, але чутливих до засмічення і до зміни в'язкості рідини. Такі дроселі, маючи нелінійні характеристики, дозволяють при взаємодії отримати характеристики зі взаємозв'язком вхідних і вихідних параметрів близькою до лінійної. У даній системі, вхідний параметр - відхилення заслінки 3, а вихідний - відмінність тисків і , що зміщує золотник 8. Лінійність таких взаємозв'язків завжди бажана, так як спрощує застосування гідропідсилювача в якості складової частини складних автоматичних систем.<br />
[[Файл:Іван87.JPG|200px|thumb|left|Рис.6. Характеристика гідропідсилювача типу «сопло-заслінка»]]<br />
Рис. 6. показує, що при дотриманні наведених рекомендацій про розміри і провідності елементів дросельної системи, гідропідсилювач здатний забезпечити взаємозв'язок між зміщенням заслінки і величиною відносного різниці тисків, близької до лінійної.<br />
Двосторонній вплив струменів на заслінку дозволяє використовувати для її відхилення поворотні електродвигуни, які витрачають дуже малу електричну потужність.<br />
<br />
Гідропідсилювач з соплом і заслінкою (рис.7) складається з керуючого елемента у вигляді нерегульованого дроселя 1, міждросельної камери 2, регульованого дроселя, виконаного у вигляді сопла 3, заслінки 4 і пристрою, що задає 6, а також з виконавчого елемента 5.<br />
<br />
Рідина подається до гідропідсилювачу з боку нерегульованого дроселя. З міждросельноїкамери одна частина рідини Q2 випливає через щілину, утворену торцем сопла і заслінкою, а інша Q1 надходить до виконавчого елементу. При зміні положення заслінки змінюються тиск в міждросельнійкамері і витрата через сопло. Одночасно змінюються зусилля на виконавчий елемент, витрата Q1 і швидкість Uруху вихідної ланки. Нерегульований дросель може бути виконаний у вигляді пакету тонких шайб з круглими отворами.[[Файл:Іван9.JPG|300px|thumb|Рис.7. Гідропідсилювач з соплом і заслінкою:<br />
1 - нерегульований дросель; 2 – міждросельнакамера; 3 - сопло;<br />
4 - заслінка; 5 - виконавчий елемент; 6 - пристрій, що задає<br />
]]<br />
<br />
Сопло гідропідсилювача виконується у вигляді циліндричної насадки або у вигляді капілярного каналу. Збільшення діаметра сопла призводить до збільшення витрати і швидкодії системи. Заслінка має плоску форму і переміщається від впливу на неї сигналу управління.<br />
Гідропідсилювач типу сопло-заслінка відрізняється простотою конструкції, надійністю в роботі і швидкодією. До нього можна підводити рідина з великим тиском харчування P0. У пристрої сопло-заслінка відсутні тертьові пари, що забезпечує його високу чутливість. Недоліком є непродуктивні витрата рідини через сопло, низький ККД і низький коефіцієнт підсилення за проектною потужністю.<br />
=== Гідропідсилювач з струменевою трубкою ===<br />
[[Файл:Іван10.JPG|200px|thumb|left|Рис.8. Гідропідсилювач з струменевою трубкою:<br />
1 – головка сопла; 2 - зливний трубопровід; 3 - обмежувач ходу;<br />
4 –задаючий пристрій; 5 - струменева трубка; 6 - штовхач;<br />
7 - внутрішня порожнина; 8 - виконавчий елемент]]<br />
Гідропідсилювач з струменевою трубкою (рис.8.) Складається з трубки 5 з конічним насадкою на кінці, головки сопла 1 із двома похилими конічними розбіжними каналами і пристрою управління. Пристрій управління струменевої трубки складається з пристрою, що задає 4 у вигляді регульованої пружини, штовхача 6 і обмежувача 3 ходу струменевої трубки. Канали головки сопла з'єднані з виконавчим елементом 8 гідропідсилювача. Рідина з параметрами P0 і Q0 подається до трубки від джерела живлення. По трубі 2 рідина відводиться від гідропідсилювача на слив.<br />
<br />
Принцип роботи гідропідсилювача з струменевою трубкою заснований на перетворенні питомої потенційної енергії тиску в питому кінетичну енергію струменя, що випливає з конічної насадки, і в подальшому перетворенні цієї енергії в питому потенційну енергію тиску в каналах головки сопла.<br />
Гідропідсилювач працює наступним чином.<br />
<br />
При відсутності сигналу керування струменевої трубки займає нейтральне положення по відношенню до отворів в головці сопла. Витікаючий з насадка струмінь в однаковій мірі перериває обидва отвори (рис.8., Б), внаслідок чого тиск в каналах головки сопла однакові, а вихідна ланка виконавчого елемента нерухома. При подачі сигналу управління на штовхач струменева трубка зміщується з нейтрального положення, рівність площ отворів, перекритих струменем, і рівність тисків в каналах головки сопла порушується. В результаті вихідна ланка виконавчого елемента починає переміщатися. При зміні знаку сигнала управління вихідна ланка буде рухатися в інший бік. Витісняюча з виконавчого елемента рідина потрапляє через канал в голівку сопла в порожнину 7 підсилювача і далі на злив. Для того щоб в канали головки сопла разом з рідиною не потрапило повітря, насадокиструменевої трубки роблять зануреним в рідину.<br />
<br />
=== Двокаскадні підсилювачі ===<br />
[[Файл:Іван11.JPG|300px|thumb|left|Рис.9. Двокаскадний підсилювач типу сопло-заслінка:<br />
1 - заслінка; 2 - плунжер; 3 - силовий циліндр; 4 – пружина]]<br />
Для підвищення чутливості підсилювача і забезпечення одночасно збільшення потужності вихідного сигналу застосовують двокаскадні підсилювачі, першим ступенем посилення яких є зазвичай підсилювач типу сопло- заслінка, а другий - золотник. Принципова схема такого пристрою показана на рис.9. Міждросельна камера цієї схеми з'єднана з правою порожниною основного розподільного золотника, плунжер 2 якого знаходиться в рівновазі під дією зусилля пружини 4 і тиску рідини в цій камері. Рідина постійно підводиться в штокову порожнину bсилового циліндра, поршень якого при одночасній подачі рідини в протилежну порожнину переміщається внаслідок різниці площ поршня вліво, і при з'єднанні цієї порожнини з баком - в праву сторону.<br />
[[Файл:Іван12.JPG|200px|thumb|Рис.10. Двоступенева слідкуюча система зі зворотним зв'язком по тиску:<br />
1 - пружина; 2 - плунжер; 3 - дросель; 4 - клапан; 5 – заслінка]]<br />
На рис.9. підсилювач показана в нейтральному положенні, в якому права порожнина циліндра 3 перекрита. При зміщенні заслінки 1 рівновага сил, що діють на поршень 2 золотника, порушиться, і він, зміщуючись у відповідну сторону, з'єднає праву порожнину силового циліндра 3 або з порожниною живлення (тиск P Н), або з баком. Завдяки тому, зусилля, що створюється тиском рідини на плунжер 2 золотника, врівноважується пружиною 4, переміщення розподільного золотника буде пропорційне переміщенню заслінки (регульованого дроселя), в результаті чого досягається наближена пропорційність витрати рідини через золотник і переміщення заслінки. Отже, в даному випадку має місце зворотний зв'язок по тиску.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Схема застосування цього розподільного пристрою в слідкуючій системі приведена на рис.10. Плунжер золотника 2 в цій схемі знаходиться в рівновазі під дією зусилля пружини 1 і тиску рідини в камері a, яка з'єднана з лінією живлення через дросель 3 і зі зливом - через отвірb в штоку плунжера. Опір останнього каналу, а отже, і тиск в камері a можна змінювати зміщенням заслінки 5; при цьому внаслідок порушення рівноваги сил натягу пружини і тиску рідини поршень золотника буде слідувати за заслінкою. Для підвищення чутливості тиск в камері a зазвичай знижується з допомогою клапана 4 або шляхом живлення цієї камери від окремого джерела і, зокрема, від зливної магістралі.<br />
== Чутливість, точність і стійкість гідропідсилювачів ==<br />
Гідропідсилювачіслідкуючого типу повинні відтворювати з мінімальною помилкою переміщення вихідної ланки відповідно до заданого вхідногопереміщенням.<br />
Помилка стеження визначається в першу чергу передавальним числом кінематичного ланцюга зворотного зв'язку, рівним для схеми, зображеної на рис. З.1,<br />
<br />
Де <br />
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-<br />
% feaagKart1ev2aqatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn<br />
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr<br />
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9<br />
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x<br />
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamyAaiabg2<br />
% da9maalaaabaGaamyBaaqaaiaad6gaaaaaaa!39E0!<br />
$i = \frac{m}{n}$</math><br />
<br />
m - довжина плеча важеля 7 між точками кріплення золотника і тяги управління;<br />
<br />
n - довжина між точками кріплення штока і тяги управлінні.<br />
<br />
Важливий показник якості слідкуючих гідропідсилювачів - стійкість, під якою розуміється здатність системи повертатися в стан встановленої рівноваги після припинення дії джерела що порушив його. <br />
<br />
Одна з умов забезпечення стійкості гідравлічної системи, що стежить - жорсткість з механічних і гідравлічних елементів. При недостатній жорсткості, особливо при поєднанні її з високою чувствістю розподільного пристрою стійкість системи неминуче порушується. Останнє можна бачити на (рис.11.), А, на якому показана схема пружного кріплення циліндра гідропідсилювача забезпеченого чутливим (з малим перекриттям) золотником. При будь-якому імпульсі викликається зміщення вихідного дзвону гідропідсилювача, при нерухомому вході циліндр через наявність пружної ланки (пружністю) зміститься в бік дії імпульсу і поверне щодо точки b важіль а зворотного зв'язку, змістивши при цьому золотник. Очевидно, при певних значеннях пружності і інтенсивності імпульсу золотник зможе зміститися настільки, що робоча рідина надійде в відповідного порожнину гідродвигуна і приведе в рух його поршень, в результаті чого напрямок руху важеля, а зміниться. При цьому потенційна енергія пружного ланки сприятиме переходу золотника через рівноважний стан, в результаті циліндр переміститься в зворотному напрямку і далі процес коливань автоматизується.<br />
[[Файл:Іван13.JPG|300px|thumb|Рис.11. схеми:<br />
а - гідропідсилювач з пружною ланкою;<br />
б - гідравлічного демпфера.]]<br />
<br />
В реальних умовах на стійкість гідропідсилювача впливають і інші фактори, до яких відносяться пружність рідини в площинах системи і трубопроводів, присутність в рідині нерозчиненого повітря, люфти в механічних з'єднаннях, коливання гідродинамічних сил у золотниковому розподільнику.<br />
<br />
Найбільш простим способом підвищення стійкості системи є збільшення перекриття вікон і зменшення передавального числа i. Однак цей спосіб знижує точність роботи гідропідсилювача.<br />
Надійним способом гасіння коливань служить гідравлічне демпферування, за допомогою якого кінетична енергія коливань розсіюється у вигляді тепла. Конструктивно демпфер представляє собою циліндр, поршень З якого (рис. 11., 6) пов'язаний з золотником 1 розподільника. У поршні виконано дросельний отвір 2. При переміщеннях поршня рідина витісняється через отвір і радіальну щілину між поршнем і циліндром з однієї порожнини циліндра в іншу.Перетин дросельного отвору 2 вибирають таким, щоб його опір не збільшував надмірні зусилля при робочих переміщеннях золотника, в режимі управління, але щоб при високочастотних вібраційних переміщеннях золотника створювався опір, здатний поглинути енергію, що збуджує коливання.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Література ==<br />
<br />
1. Андреев А.Ф., Барташевич Л.В., Боглан Н.В. и др. Гидропневмоавтоматика и гидроприводмобильных машин. Объемныегидро и пневмомашины и передачи. - Минск: Высшая школа, 1987. 310 с. <br />
<br />
2. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя. В 3-х Т. - 5-е изд., перераб. и доп. Том 3 - М.: Машиностроение, 1980 г.-559 с. <br />
<br />
3. Башта Т.М., Руднев С.С., Некрасов Б.Б. и др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник. 2-е изд., перераб. - М.: Машиностроение, 1982. <br />
<br />
4. Васильченко В.А. Гидравлическоеоборудованиемобильных машин: Справочник. - М.: Машиностроение, 1983. - 301 с., ил. <br />
<br />
5. Кононов А.А., Ермашонок С.М. Гидравлика. Гидравлическиемашины и гидроприводы СДМ: Методическиеуказания к выполнениюкурсовойработы. - Братск: ГОУ ВПО "БрГТУ", 2003. - 61 с.</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23913ТЗА (гідропневмоавтоматика)2019-02-15T06:44:01Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]] (потребує доповнення)<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]<br />
# [[Прецизійні гідродроселі]]<br />
# [[Лінійні турбулентні гідродроселі]] (потребує доповнення)</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23882Гідрогазодинаміка (дисципліна)2018-09-04T06:27:04Z<p>Shkod: /* Тема 3 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку у рідинах]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip)<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=PIR_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA_%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83_Arduino_HC-SR501&diff=23880PIR датчик руху Arduino HC-SR5012018-06-09T12:40:16Z<p>Shkod: /* Список використаної літератури */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості ==<br />
PIR сенсори дозволяють вловлювати рух. Дуже часто використовуються в системах сигналізації. Ці датчики малі за габаритами, недорогі, споживають мало енергії, легкі в експлуатації, практично не схильні до зносу. Крім PIR, подібні датчики називають піроелектричними і інфрачервоними датчиками руху.<br />
PIR датчики руху складаються з піроелектричного чутливого елемента (циліндрична деталь з прямокутним кристалом в центрі), який уловлює рівень інфрачервоного випромінювання. Чим більше температура, тим вище рівень випромінювання. Датчик фактично розділений на дві частини. Це обумовлено тим, що нам важливий не рівень випромінювання, а безпосередньо наявність руху в межах його зони чутливості. Дві частини датчика встановлені таким чином, що якщо одна половина вловлює більший рівень випромінювання, ніж інша, вихідний сигнал буде генерувати значення high або low.<br />
<br />
[[Файл:AiebJFRAahU.jpg]]<br />
<br />
Рис.1 Загальний вигляд модуля HC-SR501<br />
<br />
== Характеристики датчика HC-SR501 ==<br />
<br />
- напруга живлення постійного струму: 4,5 - 20 В;<br />
<br />
- струм на OUT: 60 мА;<br />
<br />
- напруга на виході: високі і низькі рівні в 3, В TTL логіки;<br />
<br />
- дистанція виявлення: 3 - 7 м (налаштовується);<br />
<br />
- кут виявлення: від 120 ° до 140 °;<br />
<br />
- тривалість імпульсу при виявленні: 5 - 300 сек (налаштовується);<br />
<br />
- час блокування до наступного виміру: 2,5 сек. (але можна змінити заміною SMD-резисторів);<br />
<br />
- робоча температура: від -20 до + 80 ° C;<br />
<br />
- режими роботи: L - одиночне захоплення, H - повторювані вимірювання;<br />
<br />
- габарити модуля: 32 х 24 х 18 мм.<br />
<br />
== Принцип роботи ==<br />
<br />
Піроелектричний датчик руху складається з двох основних частин. Кожна з частин включає в себе спеціальний матеріал, чутливий до інфрачервоного випромінювання. В даному випадку лінзи особливо не впливають на роботу датчика, так що ми бачимо дві ділянки чутливості всього модуля. Коли датчик знаходиться в стані спокою, обидва сенсори визначають однакову кількість випромінювання. Наприклад, це може бути випромінювання приміщення або навколишнього середовища на вулиці. Коли теплокровний об'єкт (людина або тварина), проходить повз, він перетинає зону чутливості першого сенсора, в результаті чого на модулі PIR датчика генеруються два різних значення випромінювання. Коли людина залишає зону чутливості першого сенсора, значення вирівнюються. Саме зміни в показах двох датчиків реєструються і генерують імпульси HIGH або LOW на виході.<br />
<br />
[[Файл:D-Njp8bG2_E.jpg]]<br />
<br />
Рис.2 Принцип роботи датчика<br />
<br />
== Підключення до Arduino ==<br />
<br />
Підключити PIR датчик до мікроконтролера просто. Датчик видає цифровий сигнал, так що все, що необхідно - зчитувати з піна Arduino сигнал HIGH (виявлено рух) або LOW (руху немає) .При цьому не забудьте встановити коннектор в позицію H!<br />
<br />
Подайте живлення 5 вольт на датчик. Після цього з'єднайте пін сигналу з датчика з цифровим піном на Arduino.<br />
<br />
[[Файл:Мромропнп.png]]<br />
<br />
Рис.3 Підключення модуля HC-SR501 до Arduino<br />
<br />
== Принципова схема ==<br />
<br />
[[Файл:Еангнпгшгл.png]]<br />
<br />
Рис.4 Принципова схема підключення модуля HC-SR501 до Arduino<br />
<br />
== Приклад (під)програми ==<br />
<br />
//VSS, OUT, GND => 5VC, Digital pin 7, GND<br />
<br />
int pirPin = 7; //контакт для подключения датчика к Arduino<br />
<br />
int ledPin = 13; //использование стандартного светодиода<br />
<br />
int val = 0; //переменная для хранения состояния датчика<br />
<br />
void setup() {<br />
<br />
Serial.begin(9600); //открыть сеанс связи з компьютером<br />
<br />
pinMode(pirPin, INPUT); //определить выходной контакт для датчика<br />
<br />
pinMode(ledPin, OUTPUT); //определить контакт со светодиодом как выход<br />
<br />
}<br />
<br />
void loop() {<br />
<br />
val = digitalRead(pirPin); //считываем состояние датчика<br />
<br />
if (val == HIGH) { //если есть движение<br />
<br />
digitalWrite(ledPin, HIGH); //включить светодиод<br />
<br />
Serial.println(“Motion!”); //передать на компьютер “Motion!”<br />
<br />
}<br />
<br />
else {<br />
<br />
digitalWrite(ledPin, LOW); //иначе выключить светодиод<br />
<br />
Serial.println(“No motion”); //и передать компьютеру “No motion”<br />
<br />
}<br />
<br />
delay(1000); //подождать секунду<br />
<br />
}<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* [http://arduino-diy.com/arduino-piroelektricheskiy-infrakrasnyy-PIR-datchik-dvizheniya Пироэлектрический инфракрасный (PIR) датчик движения и Arduino]<br />
* [https://arduinomaster.ru/datchiki-arduino/arduino-datchik-dvizheniya/ Датчик движения ардуино]<br />
* [https://arduino.ua/prod193-IK_datchik_dvijeniya_dlya_Arduino ИК датчик движения для Arduino HC-SR501]<br />
<br />
Колонюк Сергій</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23682ТЗА (гідропневмоавтоматика)2018-03-30T08:56:33Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]]<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]<br />
# [[Прецизійні гідродроселі]]<br />
# [[Лінійні турбулентні гідродроселі]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23681ТЗА (гідропневмоавтоматика)2018-03-30T08:54:09Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]]<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]<br />
# [[Очищення робочих рідин гідросистем]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23680ТЗА (гідропневмоавтоматика)2018-03-30T08:47:02Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]]<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]<br />
# [[Керування зусиллям вихідної ланки гідроприводу]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23679ТЗА (гідропневмоавтоматика)2018-03-30T08:42:05Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]<br />
# [[Золотникоав гідропідсилювачі]]<br />
# [[Швидкодія гідравлічних систем автоматичного керування]]<br />
# [[Коефіцієнт корисної дії гідропривода]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у крайніх положеннях]]<br />
# [[Позиціювання вихідної ланки виконачого механізму у проміжних положеннях]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23678ТЗА (гідропневмоавтоматика)2018-03-30T08:24:39Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]<br />
# [[Демпфування поршня гідроциліндра]] (конструкції, принцип роботи)<br />
# [[Гідравлічні приводи для синхронних переміщень]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%97%D0%90_(%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=23677ТЗА (гідропневмоавтоматика)2018-03-30T07:56:45Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="1" align="center" width="300" class="wikitable"<br />
|-<br />
|style="background-color: #DADADA;"|'''ВИКЛАДАЧ:'''||[[Користувач:Шкодзінський О.К.|<big>Шкодзінський О.К.</big>]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
<br />
<noinclude>[[Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв]]</noinclude><br />
<br />
'''[[Рекомендований формат статті]]'''<br />
<br />
Теми статей, рекомендованих до написання.<br />
<br />
# [[Аксіально-поршневі гідромашини]]<br />
# [[Гідророзподільник]]<br />
# [[Дросель]]<br />
# [[Редукційний клапан]]<br />
# [[Зворотний клапан]]<br />
# [[Запобіжний клапан]]<br />
# [[Регулятор витрати]] = [[Клапан регулятор витрати]]<br />
# [[Регулятор тиску]] = [[Клапан регулятор тиску]]<br />
# [[Поршневий компресор]]<br />
# [[Гідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Гідропередача]]<br />
# [[Гідротрансформатор]]<br />
# [[Гідромуфта]]<br />
# [[Гідростатичний підшипник]]<br />
# [[Гідродинамічний підшипник]]<br />
# [[Гвинтовий компресор]]<br />
# [[Двигун]] - маються на увазі усі види двигунів (вн.згор, гідр. пневм, електр....)<br />
# [[Вакуумний насос]]<br />
# [[Молекулярний насос]]<br />
# [[Іонний насос]]<br />
# [[Витратомір]]<br />
# [[Датчик тиску]]<br />
# [[Принципова гідравлічна схема]] - все що стосується правил виконання схем з дотриманням ГОСТ<br />
# [[Датчик рівня]]<br />
# [[Кульовий кран]]<br />
# [[Ежекційний насос]]<br />
# [[Рухоме ущільнення]]<br />
# [[Гідроакумулятор]]<br />
# [[Поршень]]<br />
# [[Гідропідсилювач керма]]<br />
# [[Значення динамічного коефіцієнта в'язкості]]<br />
# [[Витратоміри]]<br />
# [[Ущільнення нерухомих з'єднань]]<br />
# [[Гідроциліндри]]<br />
# [[Маслорозпилювач]]<br />
# [[Облік рідин у потоках]]<br />
# [[Парова турбіна]]<br />
# [[Лопатевий насос осьового типу]]<br />
# [[Відцентровий лопатевий насос]]<br />
# [[Витратомір постійного перепаду тиску]]<br />
# [[Витратомір змінного перепаду тиску]]<br />
# [[Тахометричний витратомір]]<br />
# [[Ефект Коанда]]<br />
# [[Ущільнення кільцями]] (o'ring)<br />
# [[Лабіринтні ущільнення]]<br />
# [[Гідравлічний амортизатор]]<br />
# [[Рідинний демпфер]]<br />
# [[Реактивне сопло]]<br />
# [[Гідравлічне реле]]<br />
# [[Крильчастий рушій судна]]<br />
# [[Водометний рушій судна]]<br />
# [[Гребний гвинт регульованого кроку]]<br />
# [[Вентилятори]]<br />
# [[Пластинчастий насос]]<br />
# [[Насос-дозатор]]<br />
# [[Дозатори]]<br />
# [[Вологовіддільник]]<br />
# [[Методи дозування рідин]]<br />
# [[Фонтан Герона]]<br />
# [[Діафрагмові (мембранні) насоси]]<br />
# [[Перистальтичний насос]]<br />
# [[Пневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідравлічна підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропневматична підвіска транспортного засобу]]<br />
# [[Гідропривод слідкуючої дії]]<br />
# [[Гідромотор]]<br />
# [[Рідкі мастильні матеріали]]<br />
# [[Пластичні мастильні матеріали]]<br />
# [[Класифікація мастильних систем]]<br />
# [[Централізовані гідравлічні мастильні системи]]<br />
# [[Інформаційні елементи гідравлічних мастильних систем]]<br />
# [[Кранові розподільники]]<br />
# [[Реле тиску]]<br />
# [[Контроль чистоти робочих рідин]]<br />
# [[Електрогідравлічний підсилювач]]<br />
# [[Способи монтажу гідроапаратури]]<br />
# [[Турбінні витратоміри]]<br />
# [[Поплавцеві витратоміри]]<br />
# [[Контроль тиску в гідросистемах]]<br />
# [[Вакуумні захоплювачі]]<br />
# [[Струменеві датчики положення]]<br />
# [[Пневмоклапани витримки часу]]<br />
# [[Системи позиціювання у гідроприводі]]<br />
# [[Види пневматичних схем]]<br />
# [[Методики проектування пневматичних схем]]<br />
# [[Методи регулювання швидкості гідроприводу]]<br />
# [[Рідинні пружини]]<br />
# [[Кулачкові ротаційні насоси]]<br />
# [[Гвинтові насоси]]<br />
# [[Струминні насоси]]<br />
# [[Кондиціонери робочої рідини]]<br />
# [[Системи підготовки стисненого повітря]]<br />
# [[Методи контролю швидкості руху пневмодвигуна]]<br />
# [[Гідропідсилювачі із струминною трубкою]]<br />
# [[Ущільнення поршнів і штоків гідроциліндрів]]<br />
# [[Високомоментні гідромотори]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC&diff=23675Види пневматичних схем2018-03-30T07:55:54Z<p>Shkod: Shkod перейменував сторінку з Методики проектування пневматичних схем на Види пневматичних схем</p>
<hr />
<div>= '''Пневматична схема''' =<br />
<br />
<br />
'''Пневматична схема''' - це графічний конструкторський документ, що складається з умовних графічних зображень та [[Файл:123123123.jpg|right|70px|frame|none|Принципова схема пневматичного приводу з приводом від компрессорної установки]]позначень пневматичних складових частин виробу і зв'язків між ними. На схемі визначається призначення кожного з елементів, їх взаємодію та загальний принцип роботи, що дає повне уявлення про склад і функціонування. Пневматична схема є одним з видів схем виробів і позначаються у шифрі основного напису літерою «П».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Пневматичні схеми в залежності від їх основного призначення поділяються на такі типи:<br />
<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0 Структурні]<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0 Принципові]<br />
*Схеми з'єднань<br />
<br />
<br />
<br />
== Структурні пневматичні схеми ==<br />
<br />
На структурній схемі елементи і пристрої зображують у вигляді прямокутників, усередині яких вписують найменування відповідної функціональної частини. Всі елементи зв'язані між собою лініями взаємозв'язку (суцільні основні лінії), на яких прийнято вказувати напрям потоків робочого середовища за ГОСТ 2.721-68 Графічна побудова схеми повинна давати якомога наочніше уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі.<br />
<br />
При великій кількості функціональних частин допускається замість найменувань, типів і позначень проставляти порядкові номери справа від зображення або над ним, як правило, зверху вниз в напрямку зліва направо. В цьому випадку найменування, типи і позначення вказують у таблиці, що поміщається на полі схеми. Цей вид схем позначаються у шифрі основного напису символами П1.<br />
<br />
<br />
<br />
== Принципові пневматичні схеми ==<br />
<br />
На принциповій схемі зображують всі пневматичні елементи або пристрої необхідні для здійснення і контролю у виробі заданих пневматичних процесів, і всі пневматичні зв'язки між ними. <br />
<br />
*для Ппневмоакумуляторів, кондиціонерів, баків та інших елементів мереж за ГОСТ 2.780-68;<br />
*для апаратури керування за ГОСТ 2.781-96;<br />
*для насосів та двигунів за ГОСТ 2.782-96;<br />
*для пневмокомунікацій за ГОСТ 2.784-96.<br />
<br />
Кожен елемент повинен мати позиційне позначення, яке складається з літерного позначення і порядкового номера. Літерне позначення повинно бути скороченим найменуванням елемента, складене з його початкових або характерних букв, наприклад: клапан — К, дросель — ДР. Порядкові номери елементів (пристроїв) слід присвоювати, починаючи з одиниці, в межах групи елементів (пристроїв), яким на схемі присвоєно однакову літерну позиційну познаку, наприклад, Р1, Р2, Р3 і т.д., К1, К2, К3 і т.д.<br />
<br />
Літерні позиційні познаки основних елементів:<br />
<br />
*Пристрій — А<br />
*Ппневмоакумулятор — АК<br />
*Апарат теплообмінний — AT<br />
*Гідробак — Б<br />
*Вологовіддільник — ВД<br />
*Вентиль — ВН<br />
*Гідровитискувач — ВТ<br />
*Пневмоглушник — Г<br />
*Ппневмодвигун поворотний — Д<br />
*Подільник потоку — ДП<br />
*Ппневмодросель — ДР<br />
*Пневмозамок — ЗМ<br />
*Пневмоклапан — К<br />
*Пневмоклапан витримки часу — КВ<br />
*Пневмоклапан тиску — КД<br />
*Пневмоклапан зворотний — КО<br />
*Пневмоклапан запобіжний — КП<br />
*Пневмоклапан редукційний — КР<br />
*Компресор — КМ<br />
*Пневмомотор — М<br />
*Манометр — МН<br />
*Гідродинамічна передача — МП<br />
*Маслорозпилювач — МР<br />
*Олив'ярка — МС<br />
*Гідродинамічна муфта — МФ<br />
*Насос — Н<br />
*Насос аксіально-поршневий — НА<br />
*Насос-мотор — НМ<br />
*Насос пластинчастий — НП<br />
*Насос радіально-поршневий — HP<br />
*Пневмогідроперетворювач — ПГ<br />
*Гідропреретворювач — ПР<br />
*Гідророзподільник — Р<br />
*Реле тиску — РД<br />
*Пневмоапарат золотниковий — РЗ<br />
*Пневмоапарат клапанний — РК<br />
*Регулятор потоку — РП<br />
*Ресивер — PC<br />
*Сепаратор — С<br />
*Суматор потоків — СП<br />
*Термометр — Т<br />
*Гіродинамічний трансформатор — ТР<br />
*Пристрій випуску повітря — УВ<br />
*Гідропідсилювач — УС<br />
*Фільтр — Ф<br />
*Пневмоциліндр — Ц<br />
<br />
На принциповій схемі повинні бути однозначно визначені всі елементи, що входять до складу виробу і зображені на схемі.<br />
<br />
Дані про елементи повинні бути занесені в перелік елементів. При цьому зв'язок переліку з умовними графічними познаками елементів повинна здійснюватися через позиційні познаки. Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа.<br />
<br />
Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами П3.<br />
<br />
<br />
<br />
== Схеми з'єднань ==<br />
<br />
На схемах з'єднань крім всіх пневматичних елементів показують також трубопроводи та елементи з'єднань трубопроводів. При цьому з'єднання трубопроводів показують у вигляді спрощених зовнішніх обрисів, а самі трубопроводи — суцільними основними лініями.<br />
<br />
Розташування графічних познак елементів і пристроїв на схемі повинно приблизно відповідати дійсному розміщенню елементів і пристроїв у виробі. Допускається на схемі не відображати розташування елементів і пристроїв у виробі, якщо схему виконують на декількох аркушах або розміщення елементів і пристроїв на місці експлуатації невідоме.<br />
<br />
На схемі біля графічних познак елементів і пристроїв вказують позиційні познаки, присвоєні їм на принциповій схемі. Біля або всередині графічного позначення пристрою і близько графічного позначення елемента допускається вказувати його найменування та тип і (або) позначення документа, на підставі якого пристрій застосовано, номінальні значення основних параметрів (тиск, подача, витрата і т.п.).<br />
<br />
Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами П4.<br />
<br />
<br />
== Джерела ==<br />
<br />
1. Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник / В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К:Вища школа, — 1995.- 463 с.</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23669Проектування систем автоматизації (дисципліна)2018-03-19T07:49:40Z<p>Shkod: /* Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) */</p>
<hr />
<div>== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 0 ===<br />
* [[Виробнича система]]<br />
* [[Технологічне середовище]]<br />
* [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)<br />
* [[Керування технологічним процесом]]<br />
<br />
=== Тема 1 === <br />
* [[Ескізний проект]]<br />
* [[Технічний проект]]<br />
* [[Робоча документація]]<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Конструкторська документація]]<br />
* [[Система автоматичної стабілізації]]<br />
* [[Система програмного регулювання]]<br />
* [[Слідкуюча система керування]]<br />
* [[Система автоматизації]]<br />
* [[Програма і методика випробувань]]<br />
* [[Робоча конструкторська документація]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)<br />
* [[Структурна схема]]<br />
* [[Схема автоматизації функціональна]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Схема електрична принципова]]<br />
* [[Схема гідравлічна принципова]]<br />
* [[Схема підключення]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Каркас]]<br />
* [[Щит керування]]<br />
<br />
===Тема 6 ===<br />
* [[Електропроводка]]<br />
* [[Трубна проводка]]<br />
<br />
===Тема 7 ===<br />
* [[Master Terminal Unit]] (MTU)<br />
* [[Remote Terminal Unit]] (RTU)<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Modbus]]<br />
* [[Interbus]]<br />
* [[Розумний дім]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Специфікація]]<br />
* [[САПР]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Гнучке виробництво]]<br />
* [[Промислові роботи]]<br />
* [[Побутовий робот]]<br />
* [[Бойовий робот]]<br />
* [[Андроїд (робот)]]<br />
* [[Транспортний робот]]<br />
* [[Безпілотний автомобіль]]<br />
* [[Соціальний робот]]<br />
* [[Сільськогосподарський робот]]<br />
* [[Медичний робот]]<br />
* [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)<br />
* [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]<br />
<br />
=== Лабораторний практикум ===<br />
Модулі мікроконтролерів (Arduino):<br />
* [[Ethernet модуль]]<br />
* [[GSM модуль]]<br />
* [[WiFi модуль]]<br />
* [[ІЧ модуль]]<br />
* [[BLUETOOTH модуль]]<br />
* [[Модуль SD-карти]]<br />
* [[Модуль Джойстика Input Shield]]<br />
* [[Модуль CAN-BUS]]<br />
* [[Arduino GPS shield]]<br />
* [[Модуль сканування відбитків]]<br />
* [[Аналоговий датчик вологості грунту]]<br />
* [[Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу]]<br />
* [[Arduino Motor Shield]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23668Проектування систем автоматизації (дисципліна)2018-03-19T07:41:16Z<p>Shkod: /* Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) */</p>
<hr />
<div>== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 0 ===<br />
* [[Виробнича система]]<br />
* [[Технологічне середовище]]<br />
* [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)<br />
* [[Керування технологічним процесом]]<br />
<br />
=== Тема 1 === <br />
* [[Ескізний проект]]<br />
* [[Технічний проект]]<br />
* [[Робоча документація]]<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Конструкторська документація]]<br />
* [[Система автоматичної стабілізації]]<br />
* [[Система програмного регулювання]]<br />
* [[Слідкуюча система керування]]<br />
* [[Система автоматизації]]<br />
* [[Програма і методика випробувань]]<br />
* [[Робоча конструкторська документація]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)<br />
* [[Структурна схема]]<br />
* [[Схема автоматизації функціональна]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Схема електрична принципова]]<br />
* [[Схема гідравлічна принципова]]<br />
* [[Схема підключення]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Каркас]]<br />
* [[Щит керування]]<br />
<br />
===Тема 6 ===<br />
* [[Електропроводка]]<br />
* [[Трубна проводка]]<br />
<br />
===Тема 7 ===<br />
* [[Master Terminal Unit]] (MTU)<br />
* [[Remote Terminal Unit]] (RTU)<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Modbus]]<br />
* [[Interbus]]<br />
* [[Розумний дім]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Специфікація]]<br />
* [[САПР]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Гнучке виробництво]]<br />
* [[Промислові роботи]]<br />
* [[Побутовий робот]]<br />
* [[Бойовий робот]]<br />
* [[Андроїд (робот)]]<br />
* [[Транспортний робот]]<br />
* [[Безпілотний автомобіль]]<br />
* [[Соціальний робот]]<br />
* [[Сільськогосподарський робот]]<br />
* [[Медичний робот]]<br />
* [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)<br />
* [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]<br />
<br />
=== Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) ===<br />
* [[Ethernet модуль]]<br />
* [[GSM модуль]]<br />
* [[WiFi модуль]]<br />
* [[ІЧ модуль]]<br />
* [[BLUETOOTH модуль]]<br />
* [[Модуль SD-карти]]<br />
* [[Модуль Джойстика Input Shield]]<br />
* [[Модуль CAN-BUS]]<br />
* [[Arduino GPS shield]]<br />
* [[Модуль сканування відбитків]]<br />
* [[Аналоговий датчик вологості грунту]]<br />
* [[Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу]]<br />
* [[Arduino Motor Shield]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23667Проектування систем автоматизації (дисципліна)2018-03-19T07:40:45Z<p>Shkod: /* Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) */</p>
<hr />
<div>== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 0 ===<br />
* [[Виробнича система]]<br />
* [[Технологічне середовище]]<br />
* [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)<br />
* [[Керування технологічним процесом]]<br />
<br />
=== Тема 1 === <br />
* [[Ескізний проект]]<br />
* [[Технічний проект]]<br />
* [[Робоча документація]]<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Конструкторська документація]]<br />
* [[Система автоматичної стабілізації]]<br />
* [[Система програмного регулювання]]<br />
* [[Слідкуюча система керування]]<br />
* [[Система автоматизації]]<br />
* [[Програма і методика випробувань]]<br />
* [[Робоча конструкторська документація]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)<br />
* [[Структурна схема]]<br />
* [[Схема автоматизації функціональна]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Схема електрична принципова]]<br />
* [[Схема гідравлічна принципова]]<br />
* [[Схема підключення]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Каркас]]<br />
* [[Щит керування]]<br />
<br />
===Тема 6 ===<br />
* [[Електропроводка]]<br />
* [[Трубна проводка]]<br />
<br />
===Тема 7 ===<br />
* [[Master Terminal Unit]] (MTU)<br />
* [[Remote Terminal Unit]] (RTU)<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Modbus]]<br />
* [[Interbus]]<br />
* [[Розумний дім]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Специфікація]]<br />
* [[САПР]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Гнучке виробництво]]<br />
* [[Промислові роботи]]<br />
* [[Побутовий робот]]<br />
* [[Бойовий робот]]<br />
* [[Андроїд (робот)]]<br />
* [[Транспортний робот]]<br />
* [[Безпілотний автомобіль]]<br />
* [[Соціальний робот]]<br />
* [[Сільськогосподарський робот]]<br />
* [[Медичний робот]]<br />
* [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)<br />
* [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]<br />
<br />
=== Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) ===<br />
* [[Ethernet модуль]]<br />
* [[GSM модуль]]<br />
* [[WiFi модуль]]<br />
* [[ІЧ модуль]]<br />
* [[BLUETOOTH модуль]]<br />
* [[Модуль SD-карти]]<br />
* [[Модуль Джойстика Input Shield]]<br />
* [[Модуль CAN-BUS]]<br />
* [[Arduino GPS shield]]<br />
* [[Модуль сканування відбитків]]<br />
* [[Аналоговий датчик вологості грунту]]<br />
* [[Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу]]<br />
* [[Arduino motor shield]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD&diff=23666Перелік навчальних дисциплін2018-03-19T07:39:10Z<p>Shkod: /* Кафедра АВ */</p>
<hr />
<div>Перелік навчальних дисциплін<br />
<br />
== кафедра КН ==<br />
<br />
* [[ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ]] (асист. [[Користувач:Назаревич О.Б.|Назаревич О.Б.]])<br />
* [[КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ]] (асист. [[Користувач:Назаревич О.Б.|Назаревич О.Б.]])<br />
* [[АРХІТЕКТУРА КОМП'ЮТЕРІВ]] (асист. [[Користувач:Назаревич О.Б.|Назаревич О.Б.]])<br />
* [[ТАКСУ]] (асист. [[Користувач:Назаревич О.Б.|Назаревич О.Б.]])<br />
<br />
<br />
<br />
== Кафедра АВ ==<br />
<br />
* [[Елементи і системи гідропневмоавтоматики(дисципліна)|ТЗА (гідропневмоавтоматика)]] (доц. [[Користувач:Шкодзінський О.К.|Шкодзінський О.К.]])<br />
<br />
* [[Проектування мікропроцесорних систем керування технологічними процесами (дисципліна)|ПРОЕКТУВАННЯ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ]] (доц. [[Користувач:Медвідь В.Р.|Медвідь В.Р.]])<br />
<br />
* [[Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації (дисципліна)|МІКРОПРОЦЕСОРНІ ТА ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ]] (доц. [[Користувач:Медвідь В.Р.|Медвідь В.Р.]])<br />
<br />
* [[Проектування систем автоматизації (дисципліна)|Проектування систем автоматизації]] (доц. [[Користувач:Шкодзінський О.К.|Шкодзінський О.К.]])<br />
<br />
* [[Гідрогазодинаміка (дисципліна)|ГІДРОГАЗОДИНАМІКА]] (доц. [[Користувач:Шкодзінський О.К.|Шкодзінський О.К.]])<br />
<br />
* [[Теорія автоматичного керування (дисципліна)|Теорія автоматичного керування]] (ас. [[Користувач:sko4|Скочиляс В.В.]])<br />
<br />
* [[Об'єктно-орієнтоване програмування (дисципліна)|Об'єктно-орієнтоване програмування]] (доц. [[Користувач:Radislav72|Коноваленко І.В.]])<br />
<br />
<br />
__NOTOC__<br />
<br />
== Кафедра БЕ ==<br />
<br />
* [[Інтернет-технології в бізнесі (дисципліна)|ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ В БІЗНЕСІ]] (доц. [[Користувач:Шкодзінський О.К.|Шкодзінський О.К.]])<br />
<br />
<br />
== кафедра ВІ ==<br />
<br />
* [[ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС]] (доц. [[Користувач:Шанайда В.В.|Шанайда В.В.]])<br />
<br />
* [[МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НА ЕОМ]] (доц. [[Користувач:Шанайда В.В.|Шанайда В.В.]])</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=23623Головні категорії2018-02-14T07:09:51Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>Перелік факультетів:<br />
*[[:Категорія:Факультет комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії|Факультет комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії]]<br />
**[[:Категорія:Комп'ютерні науки|Кафедра комп'ютерних наук]]<br />
*[[:Категорія:Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії|Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії]]<br />
**[[:Категорія:Автоматизація технологічних процесів і виробництв|Кафедра автоматизації технологічних процесів і виробництв]]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Головні категорії]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97&diff=23622Категорія:Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії2018-02-14T07:06:25Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>[http://tntu.edu.ua//?p=uk/structure/faculties/fpt Офіційна сторінка факульетут]<br><br />
В даній категорії знаходяться статті розміщені викладачами та студентами цього факультету<br />
<br />
[[Категорія:Факультети]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9&diff=23621Категорія:Факультет комп'ютерних технологій2018-02-14T07:05:29Z<p>Shkod: Shkod перейменував сторінку з Категорія:Факультет комп'ютерних технологій на [[Категорія:Факультет прикладних інформаційних технологій...</p>
<hr />
<div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[:Категорія:Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97&diff=23620Категорія:Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії2018-02-14T07:05:26Z<p>Shkod: Shkod перейменував сторінку з Категорія:Факультет комп'ютерних технологій на [[Категорія:Факультет прикладних інформаційних технологій...</p>
<hr />
<div>[http://www.tntu.edu.ua/?l=uk&p=structure/faculties/fkt Офіційна сторінка факульетут]<br><br />
В даній категорії знаходяться статті розміщені викладачами та студентами цього факультету<br />
<br />
[[Категорія:Факультети]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=23510Обговорення:Температурні залежності в'язкості рідин2017-12-14T06:09:39Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>Трачук С. А. КАс-32<br />
<br />
== 14.12.2017 ==<br />
До захисту. --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 08:09, 14 грудня 2017 (EET)</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8F&diff=23453Детонаційна хвиля2017-12-13T03:57:40Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>'''Детонаційна хвиля ''' — хвиля стиснення ( ударна хвиля ), що проходить по заряду та супроводжується зоною реакції вибухового перетворення , що виникає за фронтом хвилі .<br />
<br />
[[Файл:0260465120.gif|200px|thumb|right|Схема детонаційної хвилі ]]<br />
<br />
На схемі детонаційної хвилі представлено А - фронт ударної хвилі . <br />
Заштрихована зона - зона хімічної реакції, стрілка вказує напрямок поширення хвилі . <br />
<br />
== Детонаційна хвиля у вибухових сумішах ==<br />
У вибухових сумішах детонаційна хвиля може бути розглянути як ударна хвиля , з якою слідує вибухова хвиля . Обидві ці хвилі слідують одна одній .<br />
<br />
== Аналіз детонаційної хвилі ==<br />
У даному розділі проаналізуємо детонаційну хвилю . Для цього потрібно розглянути три області : область не стиснених газів , області газів які стиснені , але не реагують на збурення , та гази які згоріли , поза реакційною хвилею. <br />
Головна відмінність між початковими зонами горіння і зонами позаду ударного фронту заключається у тому , що в останніх підтримується відносно висока температура і щільність стиснених газів . Як висновок – вивчення властивостей ударних хвиль являє собою інтерес заради з’ясування їх можливого впливу на хімічні реакції. <br />
Стиснення і нагрів тих газів ударної хвилі , що не згоріли , призводить до самозагоряння <br />
В цьому випадку у вибуховій зоні в свою чергу виділяється велика кількість тепла , яке майже достатньо для того , щоб підтримати стаціонарну ударну хвилю .<br />
Якщо допустити , що між кінцем ударного фронту , і початком вибухової хвилі є невелика зона , де не іде ніяка реакція , то гази в цій області будуть більш гарячити , ніж нестиснені гази , і більш щільними в результаті великого тиску .<br />
Як наслідок , їх локальна поверхнева швидкість відносно ударного фронту менша ніж швидкість нестиснених газів перед фронтом . Послідуюча реакція хоть і нагріває гази , але вони зберігають більш високу щільність , а як наслідок , і більш низьку швидкість в порівняння з не згорівшими газами . Таким чином , відносно фронту детонації продукти горіння зникають з об’ємною швидкістю, меншою ніж швидкість не згорівших газів . Це протилежно положенню для звичайної хвилі горіння . В цих умовах , хвиля тиску , що виходить із полум’я і розповсюджується зі швидкістю звуку , неперервно підсилюються . Попереду реакційної хвилі створюється область дуже різких змін тиску , щільності і температури . Ця область в не згорівших газах , що рухаються зі швидкістю , яка перевищує швидкість звуку . Таке явище називають ударною хвилею . Якщо ж воно починається і супроводжується вибухом , то таке явище називають детонаційної хвилею . <br />
По мірі того як наближається до порогу , або майже порогового значення при дуже високих степенях стиснення , температура сильно підвищується . Здатність ударної хвилі розвивати дуже великі моментальні температури дає їй можливість ініціювати вибухи в газових сумішах і підтримувати детонаційні хвилі . Це використовується при дослідженнях кінетики дуже швидких реакцій при відносно високих температурах. Прикладом цього , є роботи Девідсона по реакціям в ударних трубах , а також роботу Бріттена . <br />
<br />
[[Файл:1_big.jpg|200px|thumb|right|Миттєве фото детонаційної хвилі в циліндричному заряді вибухової речовини ]]<br />
<br />
Відповідно до рисунку : АА - фронт детонації , ВВ - вибухова речовина , ПВ - продукти вибуху <br />
<br />
== Стаціонарна детонаційна хвиля ==<br />
<br />
У стаціонарній детонаційній хвилі , ударний фронт супроводжується зоною хімічної реакції . Хвиля горіння характеризується зменшенням тиску і збільшенням температури вздовж фронту полум’я. Оскільки в стаціонарному стані фронт полум’я повинен слідувати за ударним фронтом на певній відстані , модель поверхні , що рухається не є цілком придатною для опису стаціонарної детонації .<br />
<br />
<br />
== Детонація . Теоретичні відомості про процес ==<br />
<br />
Детонація - це процес хімічного перетворення вибухової речовини, що супроводиться звільненням енергії і що поширюється по речовині у вигляді хвилі від одного шару до іншого з надзвуковою швидкістю. Хімічна реакція вводиться інтенсивною ударною хвилею, створюючою передній фронт детонаційної хвилі. Завдяки різкому підвищенню температури і тиску за фронтом ударної хвилі хімічне перетворення протікає надзвичайно швидко в дуже тонкому шарі, безпосередньо прилеглому до фронту хвилі<br />
<br />
В однорідній вибуховій речовині Д. зазвичай поширюється з постійною швидкістю, яка серед можливих для даної речовини швидкостей поширення детонаційної хвилі є мінімальною. У детонаційній хвилі що поширюється з мінімальною швидкістю, зона хімічної реакції переміщається відносно продуктів реакції із швидкістю звуку (але з надзвуковою швидкістю відносно вихідної речовини). Завдяки цьому хвилі розрідження, що виникають при розширенні газоподібних продуктів хімічної реакції, не можуть проникнути в зону реакції і ослабити що біжить попереду ударну хвилю. Д., що відповідає вказаним вище умовам, називається процесом Чепмена — Жуге; відповідна їй мінімальна швидкість поширення приймається як характеристика вибухової речовини див. табл. Тиск, який створюється при поширенні детонаційної хвилі в газоподібних вибухових сумішах, складає десятки атмосфер, а в рідких і твердих вибухових речовинах вимірюється сотнями тисяч атмосфер.<br />
<br />
За певних умов у вибуховій речовині може бути збуджена Д., швидкість поширення якої перевищує мінімальну швидкість Д. Так, вибух заряду твердої вибухової речовини, поміщеної в газоподібну вибухову суміш, породжує в суміші ударну хвилю, інтенсивність якої у багато разів перевершує інтенсивність хвилі, що відповідає режиму з мінімальною швидкістю. В результаті в газовій суміші поширюється детонаційна хвиля з підвищеною швидкістю. У цій хвилі, на відміну від процесу Чепмена — Жуге, зона хімічної реакції рухається відносно продуктів реакції з дозвуковою швидкістю. Тому у міру видалення такої хвилі від місця її виникнення ударна хвиля поступово слабшає (позначається вплив хвиль розрідження) і швидкість поширення Д. знижується до мінімального значення.<br />
<br />
Детонаційну хвилю з підвищеною швидкістю поширення можна також отримати в неоднорідній вибуховій речовині при русі хвилі у напрямі убуваючої щільності. Ще одним прикладом поширення Д. з швидкістю, що перевищує мінімальне значення, може служити сферична детонаційна хвиля, що сходиться до центру. Швидкість хвилі з наближенням до центру зростає. У центрі така хвиля протягом короткого інтервалу часу створює тиск, що у багато разів перевищує величину, характерну для режиму Чепмена, — Жуге.<br />
Стійкий процес Д. не завжди можливий. Наприклад, хвиля детонації не може поширюватися в циліндровому заряді вибухової речовини дуже малого діаметру (розліт речовини через бічну поверхню викликає припинення хімічної реакції перш, ніж речовина встигне помітно прореагувати). Мінімальний діаметр заряду, в якому можливий незгасаючий процес детонації , пропорційний ширині зони хімічної реакції. У газоподібних вибухових сумішах поширення Детонації можливо лише за умов, коли концентрація горючого газу (або пари горючої рідини) знаходиться в певних межах. Ці межі залежать від хімічної природи вибухової суміші, тиску і температури. Наприклад, в суміші водню з киснем при кімнатній температурі і атмосферному тиску хвиля Детонації здатна поширюватися, якщо концентрація (за об'ємом) водню знаходиться в межах від 20% до 90%.<br />
<br />
Дослідження хвилі Детонації у газах показує, що при пониженні початкового тиску хімічна реакція набуває характеру пульсацій. Нерівномірне протікання реакції викликає спотворення рухомої попереду ударної хвилі. Нарешті, при досить низькому тиску здійснюється режим так званої спином Д., при якому на фронті детонаційної хвилі виникає злам, що обертається по гвинтовій лінії . Подальше зниження тиску приводить до загасання детонації <br />
<br />
Як висновок можна сказати , що процес детонації дуже складний з точки зору контролю . Потрібно індивідуально підбирати параметри та вибухові речовини , які використовуються . Якщо брати до прикладу двигун внутрішнього згорання авто - там детонація може призвести до повного руйнування двигуна . Принцип роботи таких двигунів розглядати не будемо . Детонація як і гідроудар руйнують двигун , не дивлячись на те , що у даних варіантах використовуються різні речовини , результат один - руйнування камери внутрішнього згорання , поршнів , стінок , прокладки між кришкою циліндрів , йде руйнування клапанів ( гнуться під тиском ) .<br />
<br />
== '''Детонаційна хвиля у двигуні внутрішнього згорання авто . ''' ==<br />
Даний розділ розглядає результат впливу детонаційної хвилі на двигун автомобіля . Розглянемо момент , коли згорання паливної суміші відбувається рівномірно , і фронт хвилі розповсюджується зі швидкістю 25-30 м/c . Дане значення вважають нормальним значенням для таких двигунів . Тоді згорання суміші відбувається рівномірніше , швидкість ударної хвилі не велика , і вона не нанесе ніякої шкоди ні поршням ні стінкам камери згорання . У випадку коли згорання суміші відбувається у різних місцях довільно , з великою швидкістю - ударна хвиля набирає значно вищі показники. У межах детонаційної хвилі показники тиску та температури ростуть . Це призводить до дійсно потужного вибуху. Як наслідок - руйнуються стінки камери згорання , поршень . <br />
<br />
== Посилання ==<br />
[http://vseslova.com.ua/word/Детонація-31025u ] Детонація <br />
[http://sum.in.ua/s/detonacija «Детонація»] в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 2, С. 258.<br />
<br />
== Література ==<br />
<br />
* {{МГЕ|nocat=1}}<br />
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк: Вебер, 2008.&nbsp;— 758&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:001.jpg&diff=23327Файл:001.jpg2017-12-12T13:56:56Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div></div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%86&diff=23321Альберт Бец2017-12-12T10:20:52Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>== Альберт Бец==<br />
[[Файл:Ava betz.jpg|200px|thumb|right|]]<br />
<br />
Альберт Йоганн Бец народився 25.12.1885 року. Альберт Іоган Бетц був німецьким вченим, який все своє життя був винахідником. <br />
==Біографія==<br />
У 1910 році закінчив Берлінську технічну школу , як військово-морський інженер. <br />
У 1911 році став дослідником в університеті Гетттінген в лабораторії аеродинаміки .У 1920 році була написана стаття «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа для кращого використання Вітряних двигунів ») . Його праці ґрунтувались на результатах досліджень, отриманих раніше Фредериком Ланчестером, що містили першу повну характеристику підіймальної сили крила та лобового опору. Зроблені ним формулювання були надто складними і аж після робіт Людвіга Прандтля знайшли практичне застосування у техніці . Закон Беца говорить про те , що не залежно від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59% кінетичної енергії вітру може бути перетворено в механічну енергію. Його книга мала назву «Ветер-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Енергія вітру і його використання Вітряками »), <br />
У 1926 році він був призначений викладачем у Геттингені , З 1936 року йшов слідами Людвига Прандтля , як директора Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аеродинаміки), позиція, яку він зайняв до 1956 року <br />
У період Другої Світової війни він створив стріловідні крила Messerschmidt, а також інші препарати для військово – повітряних сил . Є також версії, які поєднують його з розробкою вітряків , у плані встановлення німецького сільського населення на сході, замінивши слов’янські населення. На початку 1945 він брав участь в евакуації Z4 (компьютер) в АВУ .<br />
З 1947 до 1956 роки він був головним винахідником гідродинаміки в Інституті Макса Планка <br />
Він був дядею великого автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і мав великого племінника Володимира Олексійовича Беца - винахідник пірамідальної клітки.<br />
Бец прожив 82 роки і помер 16.04.1968 року . Він все життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб приносило людям користь. <br />
==Діяльність Беца==<br />
Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють сліди пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеної поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопастей на розподіл завантаженості гвинта. Пістолезі написав роботу, яка стала подальшим розвитком вихрової теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопастей. <br />
Бец винайшов, що якщо продовжувати електроліз під дією намагнічення сили, то інтенсивність намагніченості послідовно насаджного заліза буде зменшуватися .<br />
Бец вказуює , що з’єднання хлорованих фенолів застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і, що введення іона металу, наприклад, міді або цинку, помітно поліпшує біоцид і властивості. <br />
Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення.<br />
У 1952- 1953 р. працівники промислу "Південний Аламишік" Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували систему телемеханізації нафтової промисловості.<br />
Альберт Бец в 1920 році вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркування: відбір напруги досягається за рахунок швидкості потока . Якщо вітер не буде сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то будуть зменшуватись витрати, що призведе до екстремальної нагоди - до застопорення вітряка<br />
Бец прийшов до висновку, що оптимальний відбір напруги можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати тільки третину від скорості до цієї плоскості. При цьому відношенні айродинамічних ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітру через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіни принципом під’ємної сили. Для турбін, використаних принципом опору ,він становить максимум 0,19.<br />
Альберт Іоган Бец займався крім дослідження проблем використаної енергії вітру , проблемами механіки пружної і не пружної рідини, теорією подібності і теорією крила. Вивчав вплив турбулентності на несучі поверхності літака <br />
==Закон Беца==<br />
Закон Беца встановлює, що вітряна турбіна ніколи не може мати ККД більше, ніж 59.259%. Цей закон ґрунтується на тому, що якщо вся енергія, що надходить від руху повітря в турбіні, буде перетворена в корисну енергію, то швидкість повітря за турбіною дорівнюватиме нулю. Але, якщо повітря зупинилось на виході з турбіни, то також має припинитись потік повітря через турбіну. Для того, щоб повітря продовжував рухатися крізь турбіну і віддавав енергію, необхідно відводити повітря за турбіною. Різниця між кінетичною енергією повітря перед турбіною та енергією на відведення повітря за турбіною якраз і становить обчислене значення — 59,259%.<br />
<br />
Таким чином, максимальна енергію ,яку ми відбираємо у вітру становить<br />
<br />
<math>% MathType!MTEF!2!1!+-<br />
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn<br />
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr<br />
% 4rNCHbGeaGqiVu0Je9sqqrpepC0xbbL8F4rqqrFfpeea0xe9Lq-Jc9<br />
% vqaqpepm0xbba9pwe9Q8fs0-yqaqpepae9pg0FirpepeKkFr0xfr-x<br />
% fr-xb9adbaqaaeGaciGaaiaabeqaamaabaabaaGcbaGaamiuamaaBa<br />
% aaleaacaWGcbGaamyzaiaadshacaWG6baabeaakiabg2da9maalaaa<br />
% baGaaGymaiaaiAdaaeaacaaIYaGaaG4naaaacqGHflY1cqaHbpGCcq<br />
% GHflY1daWcaaqaaiaaigdaaeaacaaIYaaaaiabgwSixlaadAhadaah<br />
% aaWcbeqaaiaaiodaaaGccqGHflY1daqadaqaaiabec8aWjabgwSixl<br />
% aadkfadaahaaWcbeqaaiaaikdaaaaakiaawIcacaGLPaaaaaa!5470!<br />
\[{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi \cdot {R^2}} \right)\]</math><br />
<br />
==Почесті==<br />
У 1919 році він отримав вчене звання доктора філософії за роботу над пропелерами судна з мінімальною втратою енергії .<br />
Бeц був нагороджений медаллю Карла Фрідріха Гаусса західнононімецької Академії Науки в 1965. Він все життя був винахідником .<br />
На честь Беца назвали вулиці в Мюнхені та Гамбурзі. Його оригінальний дім в Геттингені використовується , як пам’ятка<br />
<br />
== Посилання ==<br />
1.https://en.wikipedia.org/wiki/Albert_Betz<br />
2.http://wiki.tntu.edu.ua/Закон_Беца</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23289Гідрогазодинаміка (дисципліна)2017-10-09T09:19:54Z<p>Shkod: /* Тема 10 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку рідинах]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [[Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip)<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23288Гідрогазодинаміка (дисципліна)2017-10-09T09:19:39Z<p>Shkod: /* Тема 10 */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку рідинах]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [Впускна система типу bell mouth]]<br />
* [[Динамічний тиск]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip)<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23287Гідрогазодинаміка (дисципліна)2017-10-09T09:07:21Z<p>Shkod: /* Перелік статей до написання */</p>
<hr />
<div>== [[Рекомендований формат статті]] ==<br />
== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 1 ===<br />
* [[Анрі Дарсі]]<br />
* [[Юліус Вейсбах]]<br />
* [[Жан-Шарль Борда]]<br />
* [[Жан-Батист Беланже]]<br />
* [[Альберт Бец]]<br />
<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Методи визначення в'язкості]]<br />
* [[Суперкавітаційна торпеда]]<br />
* [[Швидкість звуку у рідинах]]<br />
* [[Сили поверхневого натягу]]<br />
* [[Ерліфтний насос]]<br />
* [[Методи вимірювання рівня]]<br />
* [[Денсиметри]]<br />
* [[Бінгамівська рідина]] (бінгамівський пластик)<br />
* [[Реопексні рідини]]<br />
* [[Неньютонівські рідини і їх класифікація]]<br />
* [[Методи вимірювання густини]]<br />
* [[Віскозиметр Енглера]]<br />
* [[Кут змочування]]<br />
* [[Капілярні мости]] (Capillary bridges)<br />
* [[Дилатантні рідини]]<br />
* [[Температурні залежності в'язкості рідин]]<br />
* [[Метод максимального тиску в бульбашці]]<br />
* [[Антибульбашка]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Тягомір]]<br />
* [[Напоромір]]<br />
* [[Водяні лічильники]]<br />
* [[Вимірювання швидкості потоку рідинах]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Епюра гідростатичного тиску]]<br />
* [[Класифікація методів вимірювання тиску]]<br />
* [[Гідростатичний тиск і його властивості]]<br />
* [[Вимірювання вакууму]]<br />
* [[Діжка Паскаля]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Закон сполучених посудин]]<br />
* [[Гідравлічний мультиплікатор]]<br />
* [[Сифонні трубопроводи]]<br />
* [[Плавучість]]<br />
* [[Капілярний тиск]]<br />
* [[Ефект вівсяних пластівців]] (cheerios effect)<br />
* [[Ефект Марангоні]] (або ефект Марангоні-Гіббса)<br />
* [[Ефект кавового кільця]]<br />
* [[Конвекція]]<br />
* [[Ефект вільної поверхні]]<br />
<br />
=== Тема 6 ===<br />
* [[Лінія течії]]<br />
* [[Теорема Коші-Гельмгольца]]<br />
* [[Аеродинамічна труба]]<br />
<br />
=== Тема 7 ===<br />
* [[Рівняння нерозривності]]<br />
* [[Середня швидкість потоку]]<br />
* [[Кінематика рідин]] (розділ "Гідрогазодинаміки")<br />
* [[Глушники аеродинамічного шуму]]<br />
* [[Потенціальна течія]]<br />
* [[Акустичний фільтр]]<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Число Ньютона]]<br />
* [[Теореми подібності]]<br />
* [[Основи теорії подібності]]<br />
* [[Автомодельність у гідрогазодинаміці]]<br />
* [[Основи теорії розмірностей]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Інтеграл Бернуллі]]<br />
* [[Рівняння Громеки-Лемба]]<br />
* [[Хвиля Кельвіна]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини]]<br />
* [[Рівняння Бернуллі для газів]]<br />
* [[Ежекційні насоси]]<br />
* [[Інжекція]]<br />
* [[Трубка Піто]] (використання, принцип роботи, варіанти конструкцій)<br />
* [[Парадокс чайного листка]]<br />
* [[Водотрубні перколятори]]<br />
* [[Лоток Парсхолла]] (Parshall flume)<br />
* [Впускна система типу bell mouth]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Коефіцієнт Дарсі]]<br />
* [[Досліди Рейнольдса]]<br />
* [[Вихрова доріжка Кармана]] (Karman vortex street)<br />
* [[Кефіцієнт аеродинамічного опору]]<br />
* [[Рівняння аеродинамічного опору]]<br />
* [[Парадокс Даламбера]]<br />
* [[Ефект Кея]]<br />
* [[Наногідродинаміка]]<br />
<br />
=== Тема 12 ===<br />
* [[Конфузор]]<br />
* [[Дифузор]]<br />
* [[Ефект Вентурі]]<br />
* [[Гребний гвинт]]<br />
* [[Пропелер]]<br />
* [[Сила опору середовища]]<br />
* [[Закон Беца]]<br />
* [[Ротор Оніпка]]<br />
* [[Потік Фано]]<br />
<br />
=== Тема 13 ===<br />
* [[Формула Торрічеллі]]<br />
* [[Насадка Борда]]<br />
* [[Насадка Вентурі]]<br />
* [[Витікання газів через отвори]]<br />
* [[Конструкції форсунок]]<br />
* [[Вентилятор Дайсона]]<br />
* [[Ефект Коанда]]<br />
* [[Сопла Лаваля]]<br />
* [[Реактивна сила]]<br />
* [[Профіль крила NACA]] (NACA airfoil)<br />
* [[Повітрозабірник NACA]] (NACA duct)<br />
* [[Захоплювач Бернуллі]] (Bernoulli grip)<br />
* [[Аеродинаміка автомобіля]]<br />
* [[Турбонагнітач]]<br />
* [[Переваги і недоліки турбін (Турбояма)]]<br />
* [[Параметри розпилювання рідин]]<br />
* [[Ультразвукові форсунки]] (розпилювачі, сопла)<br />
* [[Явище дроблення струминки]] (Fluid thread breakup)<br />
<br />
=== Тема 14 ===<br />
* [[Кавітаційний розрахунок]]<br />
* [[Розрахунки довгих трубопроводів]]<br />
* [[Ефект Прандтля - Глоерта]]<br />
* [[Рух твердого тіла в рідині]]<br />
* [[Ходовість судна]]<br />
* [[Теорема Жуковського]] (аеродинаміка)<br />
* [[Формула Хазена - Вільямса]]<br />
* [[Потік рідини у відкритому руслі]]<br />
<br />
<br />
=== Тема 15 ===<br />
* [[Використання гідроудару]]<br />
* [[Формула Жуковського]]<br />
* [[Методи боротьби з гідроударом]]<br />
* [[Гідравлічний підскок]] (першим досліджував Жан-Батист Беланже)<br />
* [[Спрінклер Фейнмана]]<br />
* [[Ударна хвиля]]<br />
* [[Детонаційна хвиля]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23282Проектування систем автоматизації (дисципліна)2017-09-05T12:19:57Z<p>Shkod: Shkod перейменував сторінку з Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна) на [[Проектування систем автоматизації (дисци...</p>
<hr />
<div>== Перелік статей до написання ==<br />
=== Тема 0 ===<br />
* [[Виробнича система]]<br />
* [[Технологічне середовище]]<br />
* [[Комп'ютерно-інтегровані технології]] - зараховано (10 балів)<br />
* [[Керування технологічним процесом]]<br />
<br />
=== Тема 1 === <br />
* [[Ескізний проект]]<br />
* [[Технічний проект]]<br />
* [[Робоча документація]]<br />
=== Тема 2 ===<br />
* [[Конструкторська документація]]<br />
* [[Система автоматичної стабілізації]]<br />
* [[Система програмного регулювання]]<br />
* [[Слідкуюча система керування]]<br />
* [[Система автоматизації]]<br />
* [[Програма і методика випробувань]]<br />
* [[Робоча конструкторська документація]]<br />
<br />
=== Тема 3 ===<br />
* [[Схема]] (за ГОСТ 2.701-2008)<br />
* [[Структурна схема]]<br />
* [[Схема автоматизації функціональна]]<br />
<br />
=== Тема 4 ===<br />
* [[Схема електрична принципова]]<br />
* [[Схема гідравлічна принципова]]<br />
* [[Схема підключення]]<br />
<br />
=== Тема 5 ===<br />
* [[Каркас]]<br />
* [[Щит керування]]<br />
<br />
===Тема 6 ===<br />
* [[Електропроводка]]<br />
* [[Трубна проводка]]<br />
<br />
===Тема 7 ===<br />
* [[Master Terminal Unit]] (MTU)<br />
* [[Remote Terminal Unit]] (RTU)<br />
<br />
=== Тема 8 ===<br />
* [[Modbus]]<br />
* [[Interbus]]<br />
* [[Розумний дім]]<br />
<br />
=== Тема 9 ===<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання]]<br />
* [[Кліматичні чинники експлуатації обладнання1]]<br />
<br />
=== Тема 10 ===<br />
* [[Специфікація]]<br />
* [[САПР]]<br />
<br />
=== Тема 11 ===<br />
* [[Гнучке виробництво]]<br />
* [[Промислові роботи]]<br />
* [[Побутовий робот]]<br />
* [[Бойовий робот]]<br />
* [[Андроїд (робот)]]<br />
* [[Транспортний робот]]<br />
* [[Безпілотний автомобіль]]<br />
* [[Соціальний робот]]<br />
* [[Сільськогосподарський робот]]<br />
* [[Медичний робот]]<br />
* [[Пристрій керування двигуном]] (ECU скор. від engine control unit)<br />
* [[Бортовий комп'ютер автомобіля]]<br />
<br />
=== Тема Модулі мікроконтролерів (Arduino) ===<br />
* [[Ethernet модуль]]<br />
* [[GSM модуль]]<br />
* [[WiFi модуль]]<br />
* [[ІЧ модуль]]<br />
* [[BLUETOOTH модуль]]<br />
* [[Модуль SD-карти]]<br />
* [[Модуль Джойстика Input Shield]]<br />
* [[Модуль CAN-BUS]]<br />
* [[Arduino GPS shield]]<br />
* [[Модуль сканування відбитків]]<br />
* [[Аналоговий датчик вологості грунту]]<br />
* [[Аналоговий датчик вимірювання частоти пульсу]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_(%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0)&diff=23283Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)2017-09-05T12:19:57Z<p>Shkod: Shkod перейменував сторінку з Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна) на [[Проектування систем автоматизації (дисци...</p>
<hr />
<div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Проектування систем автоматизації (дисципліна)]]</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8&diff=23227Обговорення:Високомоментні гідромотори2017-06-21T07:48:41Z<p>Shkod: Створена сторінка: Тороватова Є.В. КТ-31 == 21.06.2017 == * "розповсюджувач" - то напевно, "розподільник" ? * не достатн...</p>
<hr />
<div>Тороватова Є.В. КТ-31<br />
<br />
== 21.06.2017 ==<br />
* "розповсюджувач" - то напевно, "розподільник" ?<br />
* не достатньо зрозуміло зі статті принцип роботи, слід дати наглядні ілюстрації<br />
* подати перелік посилань на першоджерела (література, інтернет, виробники)<br />
* напевно є якесь маркування, класифікація таких пристроїв...<br />
Після доповнень - до захисту. --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 09:48, 21 червня 2017 (CEST)</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD&diff=23214Обговорення:Контроль чистоти робочих рідин2017-06-19T10:35:27Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>Баранчук Микола КТ-31<br />
<br />
== 19.06.17 ==<br />
До захисту. --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 12:35, 19 червня 2017 (CEST)</div>Shkodhttps://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A3%D1%89%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8&diff=23213Обговорення:Ущільнення кільцями2017-06-19T10:33:58Z<p>Shkod: </p>
<hr />
<div>==============<br />
Шельвіка А., КТ-31<br />
<br />
== 19.06.17 ==<br />
До захисту --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 12:33, 19 червня 2017 (CEST)</div>Shkod