https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%91%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%BA+%D0%9E.+%D0%A1.&feedformat=atomWiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]2024-03-28T10:11:15ZВнесок користувачаMediaWiki 1.30.0https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23861Струменеві датчики положення2018-06-07T18:16:35Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == <br />
<br />
[[Зображення:Датчик234.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]] <br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.<br />
<br />
== Де використовуються струменеві датчики == <br />
<br />
[[Зображення:Реактивний двиген.png|300px|right|thumb| Реактивний двигун ]]<br />
<br />
<br />
Датчики використовуються в багатьох галузях економіки - видобутку та переробки корисних копалин, промисловому виробництві, транспорті, комунікаціях, логістиці, будівництві, сільському господарстві, охороні здоров'я, науці та інших галузях - будучи в даний час невід'ємною частиною технічних пристроїв.<br />
<br />
В автоматизованих системах управління датчики можуть виступати в ролі ініціюючих пристроїв, приводячи в дію обладнання, арматуру і програмне забезпечення. Показання датчиків в таких системах, як правило, записуються на накопичувач для контролю, обробки, аналізу і виводу на дисплей або принтер. Величезне значення датчики мають в робототехніці, де вони виступають в ролі рецепторів, за допомогою яких роботи і інші автоматичні пристрої отримують інформацію з навколишнього світу і своїх внутрішніх органів.<br />
<br />
Струменеві датчики можуть бути використані при створенні струменевих систем управління реактивним двигуном замість існуючих електрогідравлічних систем. Передбачається, що струменеві системи будуть легше і менше за розмірами і мати в той же час меншою вартістю і більшою надійністю.<br />
<br />
Інтенсивно ведеться розробка струменевих датчиків для систем управління польотом.<br />
<br />
== Фірми, які виготовляють Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
* Струменевий датчик випускає фірма Бош. Має ширину щілини для проходу контрольованого предмета 20 мм. У цьому випадку вдається збільшити ширину щілини А до 200 мм. Діаметр додаткового сопла становить 0 6 - 1 | 2 мм. [2]<br />
* Фирмой ФЕСТО выпускаются также бесконтактные струйные датчики, принцип действия которых основан на взаимодействии встречных потоков воздуха и пересечении их контролируемым объектом.<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Датчики: Справочное пособие / В.М. Шарапов, Е.С. Полищук, Н.Д. Кошевой, Г.Г. Ишанин, И.Г. Минаев, А.С. <br />
* M. Kretschmar and S. Welsby (2005), Capacitive and Inductive Displacement Sensors, in Sensor Technology Handbook, J. Wilson editor, Newnes: Burlington, MA.<br />
* Датчики. Перспективные направления развития. Алейников А. Ф., Гридчин В. А., Цапенко М. П. Изд-во НГТУ — 2001.<br />
* Датчики в современных измерениях. Котюк А. Ф. Москва. Радио и связь — 2006<br />
* C. A. Grimes, E. C. Dickey, and M. V. Pishko (2006), Encyclopedia of Sensors (10-Volume Set), American Scientific Publishers.<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://www.lionprecision.com/eddy-current-sensors/index.html ]<br />
* [http://www.lionprecision.com/eddy-current-sensors/index.html]<br />
* [http://www.ngpedia.ru/id655462p1.html]<br />
* [https://www.azosensors.com/article.aspx?ArticleID=266]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23859Струменеві датчики положення2018-06-07T18:02:29Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == <br />
<br />
[[Зображення:Датчик234.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]] <br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.<br />
<br />
== Де використовуються струменеві датчики == <br />
<br />
[[Зображення:Реактивний двиген.png|300px|right|thumb| Реактивний двигун ]]<br />
<br />
<br />
Датчики використовуються в багатьох галузях економіки - видобутку та переробки корисних копалин, промисловому виробництві, транспорті, комунікаціях, логістиці, будівництві, сільському господарстві, охороні здоров'я, науці та інших галузях - будучи в даний час невід'ємною частиною технічних пристроїв.<br />
<br />
В автоматизованих системах управління датчики можуть виступати в ролі ініціюючих пристроїв, приводячи в дію обладнання, арматуру і програмне забезпечення. Показання датчиків в таких системах, як правило, записуються на накопичувач для контролю, обробки, аналізу і виводу на дисплей або принтер. Величезне значення датчики мають в робототехніці, де вони виступають в ролі рецепторів, за допомогою яких роботи і інші автоматичні пристрої отримують інформацію з навколишнього світу і своїх внутрішніх органів.<br />
<br />
Струменеві датчики можуть бути використані при створенні струменевих систем управління реактивним двигуном замість існуючих електрогідравлічних систем. Передбачається, що струменеві системи будуть легше і менше за розмірами і мати в той же час меншою вартістю і більшою надійністю.<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Датчики: Справочное пособие / В.М. Шарапов, Е.С. Полищук, Н.Д. Кошевой, Г.Г. Ишанин, И.Г. Минаев, А.С. <br />
* M. Kretschmar and S. Welsby (2005), Capacitive and Inductive Displacement Sensors, in Sensor Technology Handbook, J. Wilson editor, Newnes: Burlington, MA.<br />
* Датчики. Перспективные направления развития. Алейников А. Ф., Гридчин В. А., Цапенко М. П. Изд-во НГТУ — 2001.<br />
* Датчики в современных измерениях. Котюк А. Ф. Москва. Радио и связь — 2006<br />
* C. A. Grimes, E. C. Dickey, and M. V. Pishko (2006), Encyclopedia of Sensors (10-Volume Set), American Scientific Publishers.<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://www.lionprecision.com/eddy-current-sensors/index.html ]<br />
* [http://www.lionprecision.com/eddy-current-sensors/index.html]<br />
* [http://www.ngpedia.ru/id655462p1.html]<br />
* [https://www.azosensors.com/article.aspx?ArticleID=266]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23856Струменеві датчики положення2018-06-07T17:51:49Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == <br />
<br />
[[Зображення:Датчик234.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]] <br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.<br />
<br />
== Де використовуються струменеві датчики == <br />
<br />
[[Зображення:Реактивний двиген.png|300px|right|thumb| Реактивний двигун ]]<br />
<br />
<br />
Датчики використовуються в багатьох галузях економіки - видобутку та переробки корисних копалин, промисловому виробництві, транспорті, комунікаціях, логістиці, будівництві, сільському господарстві, охороні здоров'я, науці та інших галузях - будучи в даний час невід'ємною частиною технічних пристроїв.<br />
<br />
В автоматизованих системах управління датчики можуть виступати в ролі ініціюючих пристроїв, приводячи в дію обладнання, арматуру і програмне забезпечення. Показання датчиків в таких системах, як правило, записуються на накопичувач для контролю, обробки, аналізу і виводу на дисплей або принтер. Величезне значення датчики мають в робототехніці, де вони виступають в ролі рецепторів, за допомогою яких роботи і інші автоматичні пристрої отримують інформацію з навколишнього світу і своїх внутрішніх органів.<br />
<br />
Струменеві датчики можуть бути використані при створенні струменевих систем управління реактивним двигуном замість існуючих електрогідравлічних систем. Передбачається, що струменеві системи будуть легше і менше за розмірами і мати в той же час меншою вартістю і більшою надійністю.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23855Струменеві датчики положення2018-06-07T17:50:59Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == <br />
<br />
[[Зображення:Датчик234.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]] <br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.<br />
<br />
== Де використовуються струменеві датчики == <br />
<br />
Датчики використовуються в багатьох галузях економіки - видобутку та переробки корисних копалин, промисловому виробництві, транспорті, комунікаціях, логістиці, будівництві, сільському господарстві, охороні здоров'я, науці та інших галузях - будучи в даний час невід'ємною частиною технічних пристроїв.<br />
<br />
В автоматизованих системах управління датчики можуть виступати в ролі ініціюючих пристроїв, приводячи в дію обладнання, арматуру і програмне забезпечення. Показання датчиків в таких системах, як правило, записуються на накопичувач для контролю, обробки, аналізу і виводу на дисплей або принтер. Величезне значення датчики мають в робототехніці, де вони виступають в ролі рецепторів, за допомогою яких роботи і інші автоматичні пристрої отримують інформацію з навколишнього світу і своїх внутрішніх органів.<br />
<br />
Струменеві датчики можуть бути використані при створенні струменевих систем управління реактивним двигуном замість існуючих електрогідравлічних систем. Передбачається, що струменеві системи будуть легше і менше за розмірами і мати в той же час меншою вартістю і більшою надійністю.<br />
<br />
[[Зображення:Реактивний двиген.png|300px|right|thumb| Реактивний двигун ]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23853Струменеві датчики положення2018-06-07T17:46:37Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == <br />
<br />
[[Зображення:Датчик234.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]] <br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.<br />
<br />
== Де використовуються струменеві датчики == <br />
<br />
Струменеві датчики можуть бути використані при створенні струменевих систем управління реактивним двигуном замість існуючих електрогідравлічних систем. Передбачається, що струменеві системи будуть легше і менше за розмірами і мати в той же час меншою вартістю і більшою надійністю.<br />
<br />
[[Зображення:Реактивний двиген.png|300px|right|thumb| Реактивний двигун ]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD.png&diff=23852Файл:Реактивний двиген.png2018-06-07T17:44:56Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23848Струменеві датчики положення2018-06-07T17:35:38Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == <br />
<br />
[[Зображення:Датчик234.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]] <br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23847Струменеві датчики положення2018-06-07T17:33:46Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
'''Датчик''', первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
'''Струменевий датчик положення''', вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
== Як правильно вибрати датчик положення == '''антибульбашкою'''<br />
<br />
Неможливо уявити область, де б не застосовувалися датчики положення і переміщення, будучи важливою сполучною ланкою між електронною і механічної частинами приладів.<br />
<br />
Вибираючи датчик, перш за все, необхідно правильно визначити пріоритети за такими критеріями:<br />
<br />
* дозвіл і точність;<br />
<br />
* лінійність;<br />
<br />
* швидкість вимірюваного процесу;<br />
<br />
* умови застосування і клас захисту;<br />
<br />
* надійність;<br />
<br />
* габаритні розміри;<br />
<br />
* вартість.<br />
<br />
Тепер, розставивши пріоритети, необхідно врахувати, що датчик може визначати абсолютне або відносне положення контрольованого об'єкта. Виходячи з цього, існують два основні методи визначення положення і вимірювання переміщень.<br />
<br />
У '''першому методі''' датчик виробляє сигнал, який є функцією положення однієї з його частин, пов'язаних з рухомим об'єктом, а зміни цього сигналу відображають переміщення. Такі датчики положення називаються абсолютними. До них відносяться:<br />
<br />
* резистивні (потенціометричні) датчики;<br />
<br />
* індуктивні датчики з рухомим сердечником;<br />
<br />
* ємнісні датчики з рухомими обкладинками;<br />
<br />
* цифрові кодові датчики абсолютних значень.<br />
<br />
У '''другому методі''' датчик генерує одиничний імпульс на кожному елементарному переміщенні, а становище визначається підрахунком суми імпульсів в залежності від напрямку переміщення. Такі датчики положення називаються відносними. Перевагою таких датчиків, в порівнянні з абсолютними, є простота і низька вартість, а недоліком - необхідність періодичного калібрування і подальшої мікропроцесорної обробки.<br />
<br />
Датчики також діляться на контактні і безконтактні. В безконтактних датчиках зв'язок між рухомим об'єктом і датчиком здійснюється за допомогою магнітного, електромагнітного або електростатичного полів, а також оптоелектронним способом.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA234.jpg&diff=23846Файл:Датчик234.jpg2018-06-07T17:32:38Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23842Струменеві датчики положення2018-06-07T17:18:29Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|300px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
Датчик переміщення, вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23841Струменеві датчики положення2018-06-07T17:17:57Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|400px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]<br />
<br />
Датчик переміщення, вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23840Струменеві датчики положення2018-06-07T17:16:37Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]<br />
<br />
== Струменеві датчики положення ==<br />
<br />
Датчик переміщення, вимірювальний перетворювач лінійних або кутових переміщень в сигнал (електричний, механічний, пневматичний), зручний для реєстрації, дистанційної передачі і подальших перетворень.<br />
<br />
Як датчик переміщень можуть бути використані ємнісні, індуктивні, трансформаторні, резисторні, струнні, фотоелектричні, струменеві, індукційні, феродинамічні датчики, що кодують диски. Розрізняють датчики малих переміщень - від декількох мкм до декількох см і великих переміщень - від десятків см до декількох м; для вимірювання великих переміщень застосовують датчики шляху. Найбільш високу чутливість при вимірі малих переміщень забезпечують фотоелектричні, ємкісні і деякі типи індуктивних датчиків. Для вимірювання переміщень, пов'язаних з деформацією деталей, використовують тензодатчики, зазвичай з підсилювачами.<br />
<br />
[[Зображення:Струменеві датчики положення.jpg|400px|right|thumb| Струменеві датчики положення ]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg&diff=23839Файл:Струменеві датчики положення.jpg2018-06-07T17:14:36Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23838Струменеві датчики положення2018-06-07T16:55:47Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|400px|center|thumb| Особливості датчиків]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23837Струменеві датчики положення2018-06-07T16:54:52Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).<br />
<br />
[[Зображення:Датчик Особл.png|600px|center|thumb| Особливості датчиків]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA_%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB.png&diff=23836Файл:Датчик Особл.png2018-06-07T16:52:29Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23835Струменеві датчики положення2018-06-07T16:49:37Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
[[Зображення:Датчик 22.jpg|240px|center|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA_22.jpg&diff=23834Файл:Датчик 22.jpg2018-06-07T16:48:30Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23833Струменеві датчики положення2018-06-07T16:47:26Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.<br />
[[Зображення:Датчик 3.jpg|400px|left|thumb| Датчик]]<br />
<br />
== Особливості датчиків ==<br />
<br />
Датчики характеризуються: законом зміни вихідної величини (у) в залежності від вхідного впливу (вхідний величини х), межами змін вхідних (xmin - xmax) і вихідних величин (ymin - ymax); чутливістю S = D / Dx, порогом чутливості (значенням мінімальної дії, на яке реагує датчик.) і тимчасовими параметрами (постійними часу).<br />
Датчик є одними з основних елементів в пристроях дистанційних вимірювань, телевимірювань і телесигналізації, регулювання і управління, а також в різних приладах і пристроях для вимірювань у фізиці, біології та медицині для контролю життєдіяльності людини, тварин або рослин (біологічні датчики).</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA_3.jpg&diff=23832Файл:Датчик 3.jpg2018-06-07T16:46:01Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23831Струменеві датчики положення2018-06-07T16:26:56Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div><br />
Датчик, первинний перетворювач, елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою системи, що перетворює контрольовану величину (тиск, температуру, частоту, швидкість, переміщення, напруження, електричний струм і т.п.) в сигнал, зручний для вимірювання, передачі, перетворення , зберігання та реєстрації, а також для впливу їм на керовані процеси.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=23830Струменеві датчики положення2018-06-07T16:00:06Z<p>Брощак О. С.: Створена сторінка: Антибульбашка</p>
<hr />
<div>[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23388Антибульбашка2017-12-12T20:29:42Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
* Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
* Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
* Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
* Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://Antibubble.org Antibubble.org ]<br />
* [http://Antibubble.com Antibubble.com]<br />
* [http://chemistry-chemists.com chemistry-chemists.com]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23386Антибульбашка2017-12-12T18:42:03Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
* Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
* Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
* Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
* Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://Antibubble.org Antibubble.org ]<br />
* [http://Antibubble.com Antibubble.com]<br />
* [http://chemistry-chemists.com chemistry-chemists.com]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23385Антибульбашка2017-12-12T18:41:01Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
* Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
* Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
* Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
* Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://Antibubble.org Antibubble.org ]<br />
* [http://Antibubble.com Antibubble.com]<br />
* [http://chemistry-chemists.com chemistry-chemists.com]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23384Антибульбашка2017-12-12T18:39:37Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
* Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
* Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
* Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
* Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://Antibubble.org Antibubble.org ]<br />
* [http://Antibubble.com Antibubble.com]<br />
* [http://chemistry-chemists.com chemistry-chemists.com]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23382Обговорення:Антибульбашка2017-12-12T18:36:27Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Брощак О. С. КА-31</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23381Антибульбашка2017-12-12T18:32:57Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
<br />
<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
* Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
* Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
* Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
* Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
* [http://Antibubble.org Antibubble.org ]<br />
* [http://Antibubble.com Antibubble.com]<br />
* [http://chemistry-chemists.com chemistry-chemists.com]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23379Антибульбашка2017-12-12T18:30:14Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
<br />
<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
* Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
* Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
* Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
* Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
* Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
<br />
== Зовнішні посилання ==<br />
<br />
[http://Antibubble.org]<br />
[http://Antibubble.com]<br />
[http://chemistry-chemists.com]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23378Антибульбашка2017-12-12T18:25:26Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Властивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
<br />
<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
<br />
== Потенційні можливості для антибульбашків ==<br />
<br />
Антибульбашки можуть бути використані для хімічних процесів, таких як видалення забруднюючих речовин з димової трубки. Заміна повітря в протигрибкових оболонках іншою рідиною може бути використана для системи доставки ліків шляхом створення оболонки з рідким полімером навколо препарату. Обприскування полімеру ультрафіолетовим світлом створить капсулу з заповненим лікарським засобом.<br />
<br />
<br />
== Список використаної літератури ==<br />
<br />
1. Гегузін Я.Є. Бульбашки - М.: Наука, 1985.<br />
2. Павлов-Верьовкін Б.С. Мильні антибульбашки. «Хімія і життя» № 11, 1966.<br />
3. Вайс П (15 травня 2004 р.). "Виникнення антибульб". Новини науки . 165 (20): 311-312.<br />
4. Поторінга А (20 січня 2011 р.). "Довговічні антибульбашки: стійкі антибензини через стабілізацію Пікерінга". Ленгмюар . 27 : 2138-2141.<br />
5. Туфайль А, Сартотеллі Ю.С. (2002). "Динаміка утворення пузирчасто-сферичної повітряної оболонки". Фізичний огляд E. 66 (листопад): 056204.<br />
<br />
<br />
== Джерела ==<br />
<br />
Antibubble.org<br />
Antibubble.com<br />
chemistry-chemists.com</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23376Антибульбашка2017-12-12T17:59:27Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Власттивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками ==<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]<br />
<br />
<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23375Антибульбашка2017-12-12T17:56:03Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Власттивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]<br />
<br />
[[Відмінності між повітряними бульбашками та антибульбашками]]<br />
<br />
Поведінка антибульбашків відрізняється від поведінки повітряних бульбашок трьома основними способами та забезпечує готовий спосіб ідентифікації:<br />
<br />
* Антибульбашки утримуються на місці поверхневим натягом і швидко рухаються по поверхні води. Їх також можна побачити як рикошети з інших об'єктів у воді (наприклад, повітряних пухирців) і з боків контейнера, так само, як у більярдних куль.<br />
<br />
* У звичайних умовах антибульбашки недовговічні. Вони часто мають час життя в кілька секунд або менше, але, якщо електричний потенціал між внутрішньою та зовнішньою рідинами вирівняний, то антибульбашки можуть тривати довше або довше, ніж повітряні бульбашки. Антибульбашки з тривалістю життя щонайменше десятки годин можуть бути одержані шляхом адсорбції колоїдних частинок у інтерфейсах повітря-вода антибульбашки.<br />
<br />
* Антибульбашки ламають світло іншим чином, ніж повітряні бульбашки. Оскільки вони є краплями води, світло, що входить до них, заломлюється назад до джерела, так само як і виробляються веселки. Через це заломлення вони мають яскравий вигляд.<br />
<br />
[[Зображення:220px-Bubbles in antibubble.JPG|400px|right|thumb| Порівняння трьох різних типів бульбашок: звичайні бульбашки на поверхні, антибульбашки на поверхні та занурені бульбашки повітря в межах антибульбашки ]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:220px-Bubbles_in_antibubble.JPG&diff=23373Файл:220px-Bubbles in antibubble.JPG2017-12-12T17:53:05Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23371Антибульбашка2017-12-12T17:38:19Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Власттивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.<br />
<br />
[[Зображення:Властивості антибульбашки.jpg|400px|center|thumb|Властивості антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8.jpg&diff=23370Файл:Властивості антибульбашки.jpg2017-12-12T17:36:30Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23369Обговорення:Антибульбашка2017-12-12T17:33:31Z<p>Брощак О. С.: Створена сторінка: Брощак О. С.</p>
<hr />
<div>Брощак О. С.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23368Антибульбашка2017-12-12T17:32:37Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Власттивості антибульбашки ==<br />
<br />
Антибульбашки володіють багатьма характеристиками мильних бульбашок. .Оскільки в основному вони містять воду з дуже тонкою плівкою навколишнього середовища, антибульбашки лише трохи легші, ніж навколишня рідина. Звичайні повітряні бульбашки швидко піднімаються на поверхню, а антибульбашкам потрібно багато часу, щоб піднятися на вершину рідини. Фактично, якщо внутрішня рідина в антибульбашці дещо важча, ніж навколишня рідина, то антибульбашка зануриться. Вони також відображає кольори веселки.</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23367Антибульбашка2017-12-12T17:15:29Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|600px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23366Антибульбашка2017-12-12T17:14:16Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]<br />
<br />
<br />
== Утворення антибульбашки ==<br />
<br />
І поверхня води, і поверхня падаючої на неї краплі покриті шаром поверхнево-активних молекул-сірників, при цьому зовні звернені кінці молекул, «не люблять» воду. Крапля, що підлітає до поверхні, згинає її. Причин тому може бути декілька. Наприклад, така: захоплення падаючої краплею шару повітря, який, перешкоджаючи злиття краплі з поверхнею води, згинає цю поверхню. Може грати роль і та обставина, що кінці поверхнево-активних молекул, «не люблять» воду, перешкоджають злиттю краплі з водою, а значить, відштовхують воду від краплі. Заключний етап процесу полягає в тому, що над краплею змикається вигнута поверхня води і утворюється замкнута конструкція - мильна антбульбашка.<br />
<br />
[[Зображення:Antipuzur.png|240px|center|thumb| Процес утворення антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23365Антибульбашка2017-12-12T17:00:21Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|240px|center|thumb| Антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23364Антибульбашка2017-12-12T16:58:52Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|250px|center|thumb| Антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23363Антибульбашка2017-12-12T16:58:08Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|300px|center|thumb| Антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23362Антибульбашка2017-12-12T16:56:48Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|400px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|400px|center|thumb| Антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23361Антибульбашка2017-12-12T16:55:32Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|365px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
[[Зображення:Antibubble222.jpg|400px|center|thumb| Антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Antibubble222.jpg&diff=23360Файл:Antibubble222.jpg2017-12-12T16:53:40Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23359Антибульбашка2017-12-12T16:49:01Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Зображення:Antubulb.jpeg|365px|left|thumb| Антибульбашка]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Файл:Процес утворення антибульбашки.png|center|Процес утворення антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Antubulb.jpeg&diff=23358Файл:Antubulb.jpeg2017-12-12T16:46:36Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23350Антибульбашка2017-12-12T16:23:46Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Файл:Процес утворення антибульбашки.png|center|Процес утворення антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0&diff=23349Антибульбашка2017-12-12T16:22:54Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div>Якщо на плоску поверхню води, в якій розчинено миючий засіб (наприклад, шампунь), впаде крапля такого ж розчину, може статися несподіване: крапля, подолавши поверхневий шар рідини, збагачену молекулами поверхнево-активної речовини, проникне в рідину і в її об'ємі утворює складну конструкцію - крапля, оточена шаром газу, за яким знаходиться рідина. Цей замкнутий прошарок газу називають '''антибульбашкою'''. Звичайна мильна бульбашка - це сферичний шар рідини між двома газовими середовищами, а мильна антибульбашка - це сферична куля газу між двома рідкими середовищами.<br />
<br />
[[Файл:Процес утворення антибульбашки.png|thumb|right|Процес утворення антибульбашки]]</div>Брощак О. С.https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Antipuzur.png&diff=23348Файл:Antipuzur.png2017-12-12T16:20:15Z<p>Брощак О. С.: </p>
<hr />
<div></div>Брощак О. С.