<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=SHAA</id>
		<title>Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.tntu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=SHAA"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/SHAA"/>
		<updated>2026-05-08T00:49:56Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.30.0</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80&amp;diff=23925</id>
		<title>Гідромотор</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80&amp;diff=23925"/>
				<updated>2019-11-18T10:23:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;SHAA: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Symbol_Hydro_motor.svg.png‎ |thumb|right|Умовне графічне позначення реверсивного нерегульованого гідромотора]]&lt;br /&gt;
'''Гідромотор''' (пневмомотор) — об'ємний гідродвигун (пневмодвигун) з необмеженим обертальним рухом вихідної ланки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Конструкція і принцип роботи ==  &lt;br /&gt;
Конструкції гідромоторів аналогічні конструкціям відповідних насосів. Деякі конструктивні відмінності пов'язані із зворотним потоком потужності через гідромашину, що працює в режимі гідромотора. На відміну від насосів, в гідромоторі на вхід подається робоча рідина під тиском, а на виході знімається з валу крутний момент.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшого поширення набули шестеренні, пластинчасті, аксіально-поршневі і радіально-поршневі гідромотори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Управління рухом валу гідромотора здійснюється з допомогою [[Гідророзподільник|гідророзподільника]], або за допомогою засобів регулювання гідроприводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Область застосування ==&lt;br /&gt;
Аксіально-плунжерні гідромотори використовуються у тих випадках, коли необхідно отримати високі швидкості обертання вала, а радіально-плунжерні - коли необхідні невеликі швидкості обертання при великому створюваному моменті обертання. Наприклад, поворот вежі деяких автомобільних кранів здійснюють радіально-плунжерні гідромотори. У верстатних гідроприводах широко поширені пластинчасті гідромотори. Шестеренчасті  гідромотори використовуються у нескладних гідросистемах з невисокими вимогами до нерівномірності обертання вала гідромотора.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідромотори широко застосовувалися в авіації розробки СРСР, у вигляді двоканальних гідроприводів закрилків та перекладки крила, а також ряді допоміжних систем, зважаючи на їх невеликі габарити і великі потужності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класифікація гідромоторів ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідромотори поділяють на:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''- Аксіально-поршневі.''' Застосовуються для відкритих та закритих схем. Гідромотор в закритих схемах необхідний для забезпечення роботи об'ємних гідроприводів, він оснащений похилим блоком циліндрів. На відміну від моторів з відкритою схемою, вони менш чутливі до змін навантажень. Крім того, при їх застосуванні менше забруднюється робоча рідина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''- Шестерні.''' Незамінні там, де не потрібно особливої точності рухів. Шестерні гідромотори невибагливі і надійні. Саме завдяки цим якостям вони отримали широке застосування у сільськогосподарській техніці, та й на лебідках в основному використовуються гідромотори шестеренного типу. Саме такий гідромотор забезпечує циркуляцію масла по двигуну. Це найбільш поширений вид гідравлічного обладнання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''- Радіально-поршневі гідромотори.''' Відрізняються від інших тим, що вони можуть служити електромагнітним, стежучим, ручним, гідравлічним регулятором тиску рідини. Такий гідромотор підходить для гідросистеми пресів, доменного виробництва, а також для гірничо-металургійної промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''- Пластинчасті.''' Відрізняються простотою використання і компактними розмірами. У машинах з такими моторами робоча камера представлена статором, ротором, торцевим розподільним диском, з двома з'єднаними витискувачами-пластинами (так званими лопатками або лопатями).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''- Героторні мотори''' - це різновид гідравлічних моторів, які повільно обертаються, забезпечуючи при цьому високий крутний момент. Основна функція шестерні, якою обладнаний гідравлічний мотор - перетворення обертального руху, зміна його швидкості, напрямку й крутного моменту або ж навіть перетворення енергії рідини у поступальний рух.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Image:11.jpg|Нерегульований аксіально-поршневий гідромотор, з похилим блоком циліндрів&lt;br /&gt;
Image:Шестерінчастий_гідромотор.jpg|Шестеренний гідромотор&lt;br /&gt;
Image:Радіально-поршневий_гідромотор.jpg|Радіально-поршневий гідромотор&lt;br /&gt;
Пластинчастий_гідромотор.jpg‎‎|Пластинчастий гідромотор&lt;br /&gt;
Image:Героторний_гідромотор.gif|Героторний гідромотор&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При використанні будь-якого гідромотора необхідно стежити за температурою рідини у вузлі і температурою мотора, тиском, наявністю сторонніх шумів, герметичністю. Для запобігання різним несправностям необхідна регулярна перевірка мотору. Крім того, слід враховувати специфікацію конкретного мотору і дотримуватися вимог щодо його використання. Особливо увагу варто, також, приділити рідині, що заливається в нього. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідромотори підбираються за такими параметрами: робочий об'єм, номінальна витрата масла, тиск на вході, частота обертання вала, крутний момент та повний ККД.&lt;br /&gt;
Як і для насосів, у гідравлічних моторів є безліч різних конструктивних принципів і систем. Якщо жодна з систем не може оптимально задовольнити усім вимогам, що ставляться, у кожному конкретному випадку повинен бути відібраний найбільш відповідний гідромотор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Частота обертання (число обертів за хвилину).'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Небагато з гідромоторів можуть успішно застосовуватися одночасно у діапазоні дуже малих частот обертання і при частотах обертання понад 1000 хв-1. У зв'язку з цим гідромотори поділяються на швидкохідні (n = 500...10000 хв-1) і тихохідні (п = 0,5..1000 хв-1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Крутний момент'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крутний момент що, розвивається гідромотором, залежить від його робочого об'єму і перепаду тиску у порожнинах. Тихохідні гідромотори вже при невеликих частотах обертання розвивають великі крутні моменти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Потужність, що розвивається'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Потужність, що розвивається гідромотором, залежить від робочого об'єму і перепаду тиску, вона прямо пропорційна частоті обертання. Таким чином, швидкохідні гідромотори добре підходять для потужних гідроприводів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Переваги ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідромотори застосовуються в техніці значно рідше електромоторів, проте в ряді випадків вони мають суттєві переваги перед останніми. Гідромотори менше в середньому в 3 рази за розмірами і в 15 разів по масі, ніж електромотори відповідної потужності. Діапазон регулювання частоти обертання гідромотора істотно ширше: наприклад, він може становити від 2500 об / хв до 30-40 об / хв, а в деяких випадках, у гідромоторів спеціального виконання, доходить до 1-4 об / хв і менше. Час запуску і розгону гідромотора складає долі секунди, що для електромоторів великої потужності (декілька кіловат) недосяжно. Для гідромотора не становлять небезпеки часті включення-виключення, зупинки і реверс. Закон руху вала гідромотора може легко змінюватися шляхом використання засобів регулювання гідроприводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Недоліки ==&lt;br /&gt;
Однак гідромотори володіють тими ж недоліками, які притаманні гідроприводу:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* витоки робочої рідини через ущільнення і зазори, особливо при високих значеннях тиску в гідросистемі, що вимагає високої точності виготовлення деталей гідроустаткування;&lt;br /&gt;
* нагрівання робочої рідини при роботі, що призводить до зменшення в'язкості робочої рідини і збільшення витоків, тому в ряді випадків необхідне застосування спеціальних охолоджувальних пристроїв і засобів теплового захисту;&lt;br /&gt;
* нижчий ККД ніж у співставних механічних передач;&lt;br /&gt;
* необхідність забезпечення в процесі експлуатації чистоти робочої рідини, оскільки наявність великої кількості абразивних часток в робочої рідини призводить до швидкого зносу деталей гідроустаткування, збільшенню зазорів і витоків через них, і, як наслідок, до зниження об'ємного ККД;&lt;br /&gt;
* необхідність захисту гідросистеми від проникнення в неї повітря, наявність якого призводить до нестабільної роботи гідроприводу, великим гідравлічним втратам і нагріванню робочої рідини;&lt;br /&gt;
* пожежонебезпека в разі застосування горючих робочих рідин, що накладає обмеження, наприклад, на застосування гідроприводу в гарячих цехах;&lt;br /&gt;
* залежність в'язкості робочої рідини, а значить і робочих параметрів гідроприводу, від температури навколишнього середовища;&lt;br /&gt;
* у порівнянні з пневмо- і електроприводом — неможливість ефективної передачі гідравлічної енергії на великі відстані внаслідок великих втрат напору в гідролініях на одиницю довжини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
* ''Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т.''  / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.&lt;br /&gt;
* ''Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник'' /В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К.: Вища школа,— 1995.- 463 с.&lt;br /&gt;
* ''Свешников В. К., Усов А. А. Станочные гидроприводы: Справочник.'' — М.: Машиностроение, 1982. — 464 с.&lt;br /&gt;
* ''Схиртладзе А. Г., Иванов В. И., Кареев В. Н. Гидравлические и пневматические системы.'' — Издание 2-е, дополненное. М.: ИЦ МГТУ «Станкин», «Янус-К», 2003 г. — 544 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Гідравлічні двигуни]][[Категорія:Двигуни]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>SHAA</name></author>	</entry>

	</feed>