Wiki ТНТУ - Внесок користувача [uk]

Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації (дисципліна)

2011-05-05T10:43:14Z

Proevogamer:

* [[Реальний та захищений режими роботи МП]]
* [[Формування фізичної адреси в реальному режимі робити МП]]
* [[Формування фізичної адреси в захищеному режимі робити МП]]
* [[Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286]]

Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації (дисципліна)

2011-05-05T10:42:58Z

Proevogamer:

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:41:20Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Для організації багатозадачної роботи мікропроцесора в захищеному режимі використовується ще один 16-розрядний регістр – регістр задачі ТR, а в пам'яті наявна структура, котра носить назву "сегмент стану задачі" (TSS). Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Рис.1 Формат дескриптора TSS]]

== Сегмент стану задачі TSS ==
Сегмент стану задачі має формат зображений на рис.2. Він зберігає копії всіх регістрів, які використовує мікропроцесор для тимчасового зберігання даних, формування адреси і тощо. Сегмент використовується в багатозадачних операційних системах для збереження стана МП у процесі перемикання задач. Для кожної задачі операційна система створює свій сегмент стану. У процесі перемикання задач стан усіх регістрів МП зберігається у відповідному сегменті TSS, а потім відновлюється стан іншої задачі.
[[Файл:5_8.jpg|center|thumb|400px|Рис.2 Сегмент стану задачі TSS]]

==Посилання==
"Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації" Медвідь В.Р., Козбур В.Р., Пісьціо В.П. Тернопіль 2010

==Категорії==
[[Категорія: МІКРОПРОЦЕСОРНІ ТА ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:40:29Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Для організації багатозадачної роботи мікропроцесора в захищеному режимі використовується ще один 16-розрядний регістр – регістр задачі ТR, а в пам'яті наявна структура, котра носить назву "сегмент стану задачі" (TSS). Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Рис.1 Формат дескриптора TSS]]

== Сегмент стану задачі TSS ==
Сегмент стану задачі має формат зображений на рис.2. Він зберігає копії всіх регістрів, які використовує мікропроцесор для тимчасового зберігання даних, формування адреси і тощо. Сегмент використовується в багатозадачних операційних системах для збереження стана МП у процесі перемикання задач. Для кожної задачі операційна система створює свій сегмент стану. У процесі перемикання задач стан усіх регістрів МП зберігається у відповідному сегменті TSS, а потім відновлюється стан іншої задачі.
[[Файл:5_8.jpg|center|thumb|400px|Рис.2 Сегмент стану задачі TSS]]

==Посилання==
"Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації" Медвідь В.Р., Козбур В.Р., Пісьціо В.П. Тернопіль 2010

==КАТЕГОРЇ==
[[Категорія: МІКРОПРОЦЕСОРНІ ТА ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:37:31Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Для організації багатозадачної роботи мікропроцесора в захищеному режимі використовується ще один 16-розрядний регістр – регістр задачі ТR, а в пам'яті наявна структура, котра носить назву "сегмент стану задачі" (TSS). Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Рис.1 Формат дескриптора TSS]]

== Сегмент стану задачі TSS ==
Сегмент стану задачі має формат зображений на рис.2. Він зберігає копії всіх регістрів, які використовує мікропроцесор для тимчасового зберігання даних, формування адреси і тощо. Сегмент використовується в багатозадачних операційних системах для збереження стана МП у процесі перемикання задач. Для кожної задачі операційна система створює свій сегмент стану. У процесі перемикання задач стан усіх регістрів МП зберігається у відповідному сегменті TSS, а потім відновлюється стан іншої задачі.
[[Файл:5_8.jpg|center|thumb|400px|Рис.2 Сегмент стану задачі TSS]]

==КАТЕГОРЇ==
[[Категорія: МІКРОПРОЦЕСОРНІ ТА ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:35:35Z

Proevogamer:

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:33:47Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Рис.1 Формат дескриптора TSS]]

== Сегмент стану задачі TSS ==
Сегмент стану задачі має формат зображений на рис.2. Він зберігає копії всіх регістрів, які використовує мікропроцесор для тимчасового зберігання даних, формування адреси і тощо. Сегмент використовується в багатозадачних операційних системах для збереження стана МП у процесі перемикання задач. Для кожної задачі операційна система створює свій сегмент стану. У процесі перемикання задач стан усіх регістрів МП зберігається у відповідному сегменті TSS, а потім відновлюється стан іншої задачі.
[[Файл:5_8.jpg|center|thumb|400px|Рис.2 Сегмент стану задачі TSS]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:33:20Z

Proevogamer:

''' '''Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі''''''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Рис.1 Формат дескриптора TSS]]

== Сегмент стану задачі TSS ==
Сегмент стану задачі має формат зображений на рис.2. Він зберігає копії всіх регістрів, які використовує мікропроцесор для тимчасового зберігання даних, формування адреси і тощо. Сегмент використовується в багатозадачних операційних системах для збереження стана МП у процесі перемикання задач. Для кожної задачі операційна система створює свій сегмент стану. У процесі перемикання задач стан усіх регістрів МП зберігається у відповідному сегменті TSS, а потім відновлюється стан іншої задачі.
[[Файл:5_8.jpg|center|thumb|400px|Рис.2 Сегмент стану задачі TSS]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:32:19Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Рис.1 Формат дескриптора TSS]]

== Сегмент стану задачі TSS ==
Сегмент стану задачі має формат зображений на рис.2. Він зберігає копії всіх регістрів, які використовує мікропроцесор для тимчасового зберігання даних, формування адреси і тощо. Сегмент використовується в багатозадачних операційних системах для збереження стана МП у процесі перемикання задач. Для кожної задачі операційна система створює свій сегмент стану. У процесі перемикання задач стан усіх регістрів МП зберігається у відповідному сегменті TSS, а потім відновлюється стан іншої задачі.
[[Файл:5_8.jpg|center|thumb|400px|Рис.2 Сегмент стану задачі TSS]]

Файл:5 8.jpg

2011-05-05T10:31:06Z

Proevogamer:

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:30:12Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|400px|Формат дескриптора TSS]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:29:59Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|center|thumb|Формат дескриптора TSS]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:29:38Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg|right|thumb|250px|Формат дескриптора TSS]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:27:56Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:27:45Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg''Рис. 15. Формат дескриптора TSS'']]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:27:23Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат дескриптора TSS ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg]]

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:26:26Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат регістра TR ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''
[[Файл:5_7.jpg]]

Файл:5 7.jpg

2011-05-05T10:26:10Z

Proevogamer:

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:24:58Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

== Формат регістра TR ==
Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-05-05T10:24:14Z

Proevogamer:

''' Сегмент стану задачі (TSS) - структура, яка наявна в пам'яті регістра задачі ТR. Цей регістр(16-розрядний) використовується для організації багатозадачної роботи мікропроцесора і80286 в захищеному режимі'''

''Формат регістра TR, що указує на сегмент стану задачі зображений на рис.1 На рисунку введені позначення: Base - базова адреса сегменту TSS; Limit - границя TSS. Поле доступу має формат, що використовується для системних сегментів. Границя має бути такою, щоб у сегмент TSS поміщались по крайній мірі усі стандартні поля. У випадку необхідності сегмент TSS може бути розширений, за допомогою зміни поля Limit. Формат даних, що знаходяться за адресами з зміщенням рівним або більшим 2СH визначається операційною системою.''

Сегмент стану TSS та переключення задач МП і80286

2011-04-29T12:23:02Z

Proevogamer: Створена сторінка: ''' Сегмент стану задачі (TSS) - '''

''' Сегмент стану задачі (TSS) - '''

Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації (дисципліна)

2011-04-29T11:43:54Z

Proevogamer:

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:57:58Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Виробники==
'''MRP''' - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

'''MES''' - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

'''SCADA''' - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США), Schneider Electric (Франція)

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998р.

Конюх В.Л. Компьютерная автоматизация в промышленности.

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:57:14Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Виробники==
'''MRP''' - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

'''MES''' - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

'''SCADA''' - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США), Schneider Electric

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998р.

Конюх В.Л. Компьютерная автоматизация в промышленности.

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:53:44Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США), Schneider Electric

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998р.

Конюх В.Л. Компьютерная автоматизация в промышленности.

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:53:31Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США), Schneider Electric

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998р.
Конюх В.Л. Компьютерная автоматизация в промышленности.

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:53:13Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США), Schneider Electric

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998р
Конюх В.Л. Компьютерная автоматизация в промышленности.

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:36:43Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 1990-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США)

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:35:59Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

В 90-х роках стали з'являтися програмні комплекси, які дозволяють отримувати інформацію з будь-якого із п'яти рівнів комп'ютерно-інтегрованого виробництва. Так, менеджер верхнього рівня MRP може спуститись на нижчий рівень автоматизації для аналізу роботи будь-якої одиниці обладнання. З іншої сторони, налагоджувальник обладнання на нижчому рівні може, виходячи в Інтернет через верхній рівень, отримати у виробника з будь-якої точки планети інструкцію налагодження несправностей обладнання.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США)

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:17:54Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.

MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)

SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США), iFIX (Intellution, США), SIMATIC WinCC (Siemens, Німеччина), Citect (Ci technologies, Австралія), RTAP/plus (HP, Канада), Wizcon (PC Soft International, Ізраїль-США), Sitex и Phocus, (Jade SoftWare, Великобританія), Real Flex (BJ Software Systems, США), Factory Link (US Data Corp., США), View Star 750 (AEG,Німеччина), PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США)

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T16:00:52Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Виробники==
MRP (Manufactoring Resources Planning) - DBA Manufacturing, MRP Design Group, Ascent company, та інші.
MES (Manufacturing Execution System) - Lighthouse Systems, КИС «Omega Production», Oracle E-Business Suite (OEBS)
SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition) - In Touch (Wonderware, США)
* iFIX (Intellution, США)
* SIMATIC WinCC (Siemens, Германия)
* Citect (Ci technologies, Австралия)
* RTAP/plus (HP, Канада)
* Wizcon (PC Soft International, Израиль-США)
* Sitex и Phocus (Jade SoftWare, Великобритания)
* Real Flex (BJ Software Systems, США)
* Factory Link (US Data Corp., США)
* View Star 750 (AEG, Германия)
* PlantScape (SCAN 3000) (Honeywell, США)

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:49:03Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:47:22Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія:Проектування_автоматизованих_виробничих_систем_(дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:47:06Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія:http://wiki.tntu.edu.ua/Проектування_автоматизованих_виробничих_систем_(дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:46:40Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія:Проектування_автоматизованих_виробничих_систем_(дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:45:44Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія:Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:43:17Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія: Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:36:18Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Категорія:Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:06:43Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-15T14:06:23Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|300px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.

Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні організації комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворюються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподіл;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіаперевезення, метро, залізничний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація рівнів апаратного забезпечення КІТ ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блокове мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

==Посилання==
http://kazanets.narod.ru/HMI_PART1.htm
[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-13T12:25:01Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль на підприємстві за допомогою КІТ]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-13T12:24:25Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль за допомогою КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-13T10:47:18Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|400px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-13T10:46:16Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-13T10:45:46Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-12T19:33:04Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|300px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-12T19:32:41Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|300px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

==Список літературних джерел==
Збожна О.М. Технологія: Навчальний посібник. 1998

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-12T19:29:25Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|300px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ethernet Ethernet]).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-12T19:25:59Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхемі] процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|300px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології Ethernet).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]

Комп'ютерно-інтегровані технології

2011-02-12T19:25:42Z

Proevogamer:

'''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.

== Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ) ==
'''Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій''' - створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
[[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg|200px|thumb|Контроль КІТ на підприємстві]]
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології
тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.

== Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва ==
Комп'ютерно-інтегроване виробництво містить п'ять рівнів автоматизації:

* ''I/O (Input/Output - Вхід/Вихід)'' - Рівень зв'язку з устаткуванням. Тут забезпечується узгодження зовнішніх елементів з пристроєм управління.
[[Файл:Рівні комп’ютерно-інтегрованого виробництва..jpg|300px|thumb|right|Рівні автоматизації комп’ютерно-інтегрованого виробництва]]
* ''Control (Управління)'' - На рівні управління Control вбудовані в устаткування пристрої управління по сигналах датчиків стану механізмів виробляють команди управління виконавчими пристроями - приводами, клапанами, світловими і звуковими сигналами.

Одночасно з управлінням інформація про роботу устаткування в реальному часі передається на рівень узагальненого контролю і збору даних SCADA.
* ''SCADA(Supervisory Control and Data Acquisition)'' - На рівні SCADA ведуть сортування, перетворення і зберігання поточних даних, а також їх відображення на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мнемосхема мнемосхем]і процесу. Для диспетчера відображується поведінка усіх одиниць устаткування: поточний стан і показники роботи машин, рух матеріальних потоків, узагальнена інформація. Системи SCADA дозволяють спостерігати процес в цілому, відстежувати аварійну інформацію, часові тенденції і статистичні характеристики процесу. При необхідності диспетчер передає узагальнені команди управління устаткуванням.

* ''MRP (Manufactoring Resources Planning)'' Рівень планування ресурсів. Це відомий варіант автоматизації офісної діяльності з метою ведення бухгалтерського обліку, управління фінансами і матеріально-технічним постачанням, організації документообігу. На цьому рівні керівники виробництва аналізують кон'юнктурну стратегію: динаміку ринкових цін на продукцію, що випускається, рівень прибутку по різних видах продукції, прогнозований попит.

* ''MES (Manufacturing Execution System)'' додатковий рівнень виконання завдань, що зв'язує менеджерів верхнього рівня з поточним виробництвом. Тут інформація від SCADA перетворються в інформацію для MRP, ведеться оновлення бази даних, контролюється послідовність операцій, формується розклад перевірки і ремонту устаткування залежно від тривалості фактичної експлуатації. Після аналізу цієї інформації з позиції виробничої і кон'юнктурної політики підприємства стратегічні рішення менеджера виконуються на нижчих рівнях.

==Використання і застосування КІТ==
КІТ найкращим чином пристосовані для автоматизації управління неперервними і дискретними процесами, і застосовуються в наступних областях:
** управління виробництвом;
** передачею і розподіленням електроенергії;
** промислове виробництво;
** водоочистка і водорозподілення;
** управління космічними об'єктами;
** транспортне управління(всі види транспорту: авіа, метро, залізнодорожний, автомобільний, водний);
** телекомунікації;
** воєнна область.
Крім цього, перспективним є запровадженням КІТ у галузі медицини. В світі нараховується не один десяток компаній, які активно займаються розробкою та впровадженням комп'ютерно-інтегрованих технологій. Програмні продукти деяких з цих компаній представлені на українському ринку.

==Класифікація Комп'ютерно-інтегрованих технологій ==
[[Файл:Структура кіт.jpg|300px|thumb|right|Структура рівнів КІТ]]КІТ на виробництві та підприємствах можна поділити на три рівні:
* ''I рівень - низова автоматика''
** ''ІІ рівень - рівень окремого цеху''
*** ''ІІІ рівень - рівень всього підприємства''

===Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій===
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
* ''геометричні'' - керування формоутворенням;
* ''логічні'' - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
* ''технологічні'' - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
* ''термінальні'' - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.

==Переваги і недоліки КІТ==
* 1. Основні переваги КІТ:
** Неприв'язаність до дистанції керування (завдяки технології Ethernet).
** Можливість тотального управління на всіх рівнях виробництва(підприємства)
** Зменшення витрат на робочу силу, зниження вірогідності помилок людини(людського фактору)

* 2. Недоліки КІТ:
** Висока вартість обладнання, встановлення
** Необхідність висококваліфікованого персоналу
** Не всі процеси виробництва можливо автоматизувати за допомогою КІТ
== Історія розвитку КІТ ==

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і
комплексну або повну автоматизацію

* 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ

* 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П

* 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка

* 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.

* 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.
Управління технологічними процесами на основі SCADA-систем почало впроваджуватись в провідних західних країнах у 80-х роках ХХ ст. У 90-х роках минулого століття стали з'являтися програмні комплекси, за допомогою яких будь-який співробітник може спостерігати за роботою будь-якої одиниці устаткування. До них відносяться комплекси Factory Suite (Промисловий набір) фірми "Wonderware" (США) і Genesis (Відродження) фірми "Iconics"(США). Так, набір Factory Suite об'єднує рівні MES, SCADA і Control.

[[Проектування автоматизованих виробничих систем (дисципліна)]]